Рішення № 138274182, 16.07.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа №562/1558/26

провадження №2/562/1307/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"16" липня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У поданій в системі «Електронний суд» заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором №336354 від 25 січня 2022 року в розмірі 48548 грн. 00 коп. та судові витрати в справі, обґрунтовуючи невиконанням відповідачем договірних зобов`язань.

У відзиві на позов представник відповідача-адвокат Зражевський О.В. просить в задоволені позову відмовити, мотивуючи тим, що факт відступлення права вимоги за кредитним договором №336354 від 25 січня 2022 року позивачем недоведений, а розрахунок заборгованості не є належним доказом. При розподілі судових витрат просить стягнути на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

У відповіді на відзив позивач з доводами відповідача не погодився та просить відмовити в стягненні на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу, оскільки доказів, які б підтверджували фактичне їх понесення суду не надано.

Заперечень щодо наведених доводів у відповіді на відзив відповідач не подавав.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно поданих заяв представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача позов не визнає, просять справу розглянути без їх участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що спір між сторонами виник з кредитних правовідносин.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За правилами ст.ст.626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

25 січня 2022 року між ТОВ «Ізі Кредит» та ОСОБА_1 на підставі заяви про видачу кредиту укладено кредитний договір №336354, за яким остання отримала кредит в сумі 34000 грн. на особисті потреби строком на 4 місяці до 25 травня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

Реальна (ефективна) річна процентна ставка становить 1731,87% (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.4 договору з урахуванням ауїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 463,54% річних від суми кредиту з першого по другий платіж та 1,83% річних за всіма наступними платежами згідно графіку платежів, що є додатком №2 та невід`ємною частиною даного договору.

За вказаним графіком платежів загальна сума всіх платежів позичальника за кредитним договором становить 59648 грн. та складається з 34000 грн. суми кредиту та 25648 грн. процентів за користування кредитом, або 229,45% у процентному значенні ( п.5.7 договору).

Наведені вище умови кредитного договору узгоджуються з паспортом споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомлена.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику обумовлені кредитним договором кошти в сумі 34000, що підтверджується видатковим касовим ордером від 25 січня 2022 року та не заперечується відповідачем.

А відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі №905/306/17 викладено висновок про те, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст.1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.

Також, у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі №905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

26 березня 2025 рокуміж ТОВ «Ізі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» укладено договір факторингу №Ф-25/2, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №336354 від 25 січня 2022 року відступлено позивачу, що підтверджується реєстром боржників №3 від 01 липня 2025 року до договору факторингу, платіжною інструкцією №59 від 24 липня 2025 року про здійснену оплату за договором факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом становить в розмірі 48548 грн. та складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 32221,50 грн. та процентами в сумі 16326,50 грн., нарахованих в межах строку кредитування.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості (59648 - 1110 = 48548) узгоджується з карткою обліку виконання кредитного договору, за яким відповідачем 25 січня 2022 року сплачено 3100 грн. та 23 лютого 2022 року 8000 грн., а тому доводи відповідача про відсутність деталізації розрахунку є помилковими.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 2662 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (місцезнаходження 01042, м.Київ, вул. Саперне Поле, 12 офіс 1007, код ЄДРПОУ 42436323) заборгованість за кредитним договором №336354 від 25 січня 2022 року в розмірі 48548 (сорок вісім тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судові витрати в сумі 2662(дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: