Рішення № 138274116, 15.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1227/26

Провадження № 2/559/1326/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

15 липня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю. за участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Представник ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 04.03.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Е07.00201.007688182, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 25 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. 16.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» було укладено договір факторингу, згідно якого ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Ідея Банк», у тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00201.007688182 від 04.03.2021. На даний час відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав №Е07.00201.007688182, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 41480,70 грн. та судові витрати у справі.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.04.2026 відкрито упровадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача просить розгляд справи проводити у його відсутності, про що подав відповідну заяву.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній». У відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Крім того, про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Заяв та клопотань не надала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі ч. 2 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 04.03.2021 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено Договір кредиту та страхування №Е07.00201.007688182, за умовами якого остання отримала кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 25000 грн., строком на 36 місяців. Процентна ставка фіксована та становить 0,01% річних.

Згідно п. 1.5 кредитного договору м , позичальнику було встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості за ставко. 3,89% середньомісячно від початкової суми кредиту. При цьому передбачено, що позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Згідно п. 2.1 Договору позичальник зобов`язаний сплатити страховий одноразовий платіж, який нараховується за ставко. 14,40% від суми кредиту та становить 3146,85 грн.

Кредитний договір №Е07.00201.007688182 було укладено та підписано позичальником власноруч (а.с.23).

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 63135,81 грн., з яких 25000 - сума кредиту за договором, 4,68 грн. - проценти та 34984,28 - комісія за обслуговування кредитної заборгованості (а.с.24).

Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.23 зворот).

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000 грн., з яких ОСОБА_1 відразу було сплачено страховий платіж на суму 3146,85 грн.,що підтверджується Ордером-розпорядженням №1 від 04.03.2021 та Ордером-розпорядженням №2 від 04.03.2021 (а.с.24 зворот).

Відповідачка свої зобов`язання за Договором не виконувала належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 41480,70 грн. На підтвердження розміру заборгованості первісним кредитором АТ «Ідея Банк» надано довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором №Е07.00201.007688182 станом на 16.12.2025 та виписку по рахунку ОСОБА_1 з 04.03.2021 по 16.12.2025, складену 16.12.2025.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості станом на 16.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 41480,70 грн. з яких 20626,95 грн. - заборгованість за основним боргом, 4,28 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 20849,500 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с.28).

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 від 16.12.2025, остання з 04.03.2021 по 11.02.2022 вносила грошові кошти на погашення заборгованості, зокрема ОСОБА_1 було сплачено на рахунок первісного кредитора 18620,02 грн., з яких 14034,78 грн. було зараховано у погашення комісії та 4373,05 грн. - в погашення тіла кредиту (а.с.20-22).

16.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» було укладено Договір Факторингу №1, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.9-12).

На виконання умов Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» сплатило АТ «Ідея Банк» грошові кошти у розмірі 13 520 120,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №510 від 19.12.2025 (а.с.49).

Відповідно до Витягу реєстру боржників №1 від 16.12.2025 до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 41480,70 грн. з яких 20626,95 грн. - заборгованість за основним боргом, 4,25 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 20849,50 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с.15).

З наданих розрахунків вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

гідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч.1ст.1077 ЦК України за Договором факторингу (фінансування під уступку права грошової вимоги) одна сторона (клієнт) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження іншої сторони (фактора) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за комісіями суд застосовує наступні норми права.

Згідно п. 1.5 кредитного договору м , позичальнику було встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості за ставко. 3,89% середньомісячно від початкової суми кредиту.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача» - ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 04.03.2021 між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було належним чином укладено кредитний договір, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 25 000 грн., а отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини. Підписавши власноручно Договір, відповідачка підтвердила ознайомлення та прийняття відповідних умов надання кредиту. Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що АТ «Універсал Банк» умови кредитного договору були виконані. В свою чергу, ОСОБА_1 допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження наявності заборгованості суду наданий документ, під назвою «Довідка-розрахунок заборгованості» та Виписка по рахунку ОСОБА_1 . Суд звертає увагу, що наданий позивачем розрахунок суми боргу та нарахованих відсотків в межах строку кредитування станом на 16.12.2025 року не є розгорнутим, оскільки не містить повної інформації по нарахуванню заборгованості, зокрема строків та суми кредитування, процентної ставки, періоду розрахунку, сама таблиця розрахунку не містить колонок щодо дати транзакцій, сум погашення, суми нарахування та погашення окремих видів кредитних нарахувань, а саме: по тілу кредиту, по відсоткам, по комісії, а також залишок та перенесення на прострочку сум нарахувань та інша розгорнута інформація по заборгованості. Проте, в сукупності із наданою випискою по рахунку такий розрахунок дає можливість встановити розмір загальної заборгованості відповідачки за кредитом щодо основної суми боргу, нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів у межах строку, визначеного умовами договору. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач як правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Тому, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредиту у розмірі 20849,50 грн. згідно кредитного договору №Е07.00201.007688182, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, з виписки по рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що за час дії кредитного договору відповідачка сплатила на користь первісного кредитора грошові кошти в загальному розмірі 18 620,02 грн. Із зазначеної суми Банком було спрямовано 14 034,78 грн. на погашення комісії за обслуговування кредиту, а решту суми в розмірі 4373,05 грн. - на погашення тіла кредиту та 212,19 грн. - відсотків. Як уже зазначалося у розділі IV встановлення банком у кредитному договорі щомісячної комісії за обслуговування кредиту є незаконним, а такі умови договору є нікчемними, оскільки вони передбачають плату за послуги, які банк надає сам собі. Враховуючи нікчемність умов кредитного договору щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту, безпідставно нараховані та стягнуті кошти у розмірі 14 034,78 грн. не можуть розцінюватись як належна плата за комісію. З метою забезпечення балансу інтересів сторін, захисту прав споживача та справедливого врегулювання спору, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок заборгованості та зарахувати суму сплаченої комісії у розмірі 14 034,78 грн. у погашення основного боргу (тіла кредиту).

Враховуючи, що заборгованість за тілом кредиту становить 20626,95 грн., з урахуванням внесених відповідачкою сум, до стягнення підлягає сума заборгованості у розмірі 6592,17 грн. (18620,02 грн. - 14034,78 грн.).

У підсумку суд позовні вимоги задовольняє частково.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно згідно ст. 131, 141 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК ««Аксіліум-Фінанс»» витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №06/01/2026 від 06.01.2026; Актом наданих послуг №1 від 12.01.2026 та Ордером серії ВС №1428581 (а.с.5,16-18). Позовні вимоги задоволено судом на 16%, тому з відповідача підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 425,98 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 960 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 514, 516, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054, 1077 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №Е07.00201.007688182 від 04.03.2021 у розмірі 6 596 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 42 копійки, з яких: 6592,17 грн. - заборгованість за основним боргом та 4,25 грн. - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 425,98 грн. та 960 грн. витрат на правову допомогу, а разом 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять) гривень 98 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», місцезнаходження: вул. Академіка Лазаренка Є, 4/4, м. Київ, код ЄДРПОУ 43231894.

Представник позивача: Альховська Ірина Богданівна, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.Ю.Жуковська