Рішення № 138273892, 09.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.07.2026Справа № 554/4086/26 Провадження № 2/554/3095/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 28.08.2025 року № 28.08.2025-100000415.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, за ним утворилася заборгованість у розмірі 28 800,00 грн., з яких 8 000,00 грн. - тіло кредиту, 11 200,00 грн. - проценти за користування кредитом, 1600,00 грн. комісія за надання кредиту, 8 000,00 грн. відсотки нараховані по ст. 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 662,40 гривень.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 31.03.2026 року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, призначено судове засідання.

Представник позивача про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзив, заяви та клопотання до суду не направив.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 28.08.2025 року № 28.08.2025-100000415, за умовами якого позивач зобов`язався видати кредит у сумі 8 000,00 грн., а відповідач погодився на умови договору, що підтверджується копіями Паспорту кредиту, Заявки на отримання кредиту, пропозицією про укладення кредитного договору, додатком до анкети позичальника, Відповіддю позичальника про прийняття пропозиції, з електронним підписом відповідача.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн., встановленому договором, що підтверджується квитанцією від 28.08.2025 року №20328-1391-265336643, номер транзакції 1664684767, призначення: видача за договором кредиту №28.08.2025-100000415.

Відповідач належним чином договірні зобов`язання не виконував, внаслідок чого за вказаним кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 28 800,00 грн., з яких 8 000,00 грн. - тіло кредиту, 11 200,00 грн. - проценти за користування кредитом, 1600,00 грн. комісія за надання кредиту, 8 000,00 грн. відсотки нараховані по ст. 625 ЦК України, що підтверджується Довідкою-розрахунком, де вказано, що проценти по кредиту нараховані за період з 28 серпня 2025 року по 15 січня 2026 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання - є його порушенням.

Таким чином, відповідач звернувся до ТОВ «Споживчий Центр» з метою отримання банківських послуг у вигляді отримання кредиту, у зв`язку з чим підписав кредитний договір №28.08.2025-100000415 від 28.08.2025 року, отримав кредитні кошти і взяв на себе зобов`язання повернути їх, але свої зобов`язання не виконав та допустив заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 28 800,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором, згідно якої 8 000,00 грн. - тіло кредиту, 11 200,00 грн. - проценти за користування кредитом, 1600,00 грн. комісія за надання кредиту, 8 000,00 грн. відсотки нараховані по ст. 625 ЦК України.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає про наступне.

Нормою статті 625 ЦК України встановлено правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Так, згідно ч.ч. 1-2 зазначеної статті, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки воєнний стан в Україні, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в подальшому Указом від 14 січня 2025 року № 26/2025, затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-IX запроваджено з 24 лютого 2022 року та станом на дату розгляду справи не скасовано, суд вважає, що нараховані позивачем заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання не підлягають стягненню, відповідно до вищенаведених норм.

З урахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає, що розмір заборгованості у загальному розмірі дорівнює 20 800,00 грн., з яких 11 200,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 11 200,00 грн. заборгованість за відсотками, 1600,00 грн. комісія за надання кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача ТОВ «Споживчий Центр» підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості у розмірі 20 800,00 гривень.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1924,3 гривень.

На підставі ст.ст.526,530,629,1049,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за Кредитним договором №28.08.2025-100000415 від 28.08.2025 року, у загальному розмірі 20 800,00 грн., з яких 8 000,00 грн. - тіло кредиту, 11 200,00 грн. - проценти за користування кредитом, 1600,00 грн. комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» суму коштів витрачених на оплату судового збору у розмірі 1 924,3 гривень.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач Т овариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-а, код в ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Михайлова