Рішення № 138272511, 16.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2006/26

Провадження № 2/373/1641/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2006/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Зміст позовних вимог.

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» Усенко М.І. звернувся до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Договір про надання фінансового кредиту №52629-11/2024 від 24.11.2024 в загальному розмірі 16870 гривень 00 копійок. Також просить стягнути понесені судові витрати які складаються із судового збору в розмірі 2662, 40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 24.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №52629-11/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав фінансовий кредит в розмірі 10000.00 грн.

Відповідач кредитні кошти отримав, але свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув.

Сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16870 гривень 00 копійки, з них: прострочена заборгованість за сумою (тілом) кредиту становить 8900.00 гривень, прострочена заборгованість за процентами становить 2970,00 гривень, заборгованість за штрафом 5000 грн.

19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», уклали Договір факторингу №19062025.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № №52629-11/2024 від 24.11.2024, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Позивач вказує, що зобов`язання за кредитним договором на даний час боржником не виконані, та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», як новий кредитор просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №52629-11/2024 від 24.11.2024 та судові витрати.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 03.06.2026 у справі № 353/2006/26 відкрите провадження і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, як малозначна.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 03.06.2026 від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» були витребувані докази випуску на ім`я ОСОБА_1 платіжної карти, відкриття банківського рахунку та виписки про рух коштів по рахунку (в разі його відкриття).

Відповідь із додатками від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» №БТ/Е-25542 одержана судом 22.06.2026.

Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «Адресат відсутній».

06.06.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Судове засідання призначене на 09:30 год 16.07.2026.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, заяв та клопотань з боку відповідача до суду також не надходило, тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступне.

Суду надано анкету-заяву Клієнта на отримання фінансового кредиту, яка подана ОСОБА_1 24.11.2024 та підписана ним електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора W8232.

24.11.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір №52629-11/2024 про надання фінансового кредиту (далі за текстом Договір».

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підписом з використанням одноразового ідентифікатора W8232.

Відповідно до умов Договору сума кредиту : 10000,00 грн (п. 1.1 Договору). Строк кредиту 120 днів. Дата погашення кредиту 23.03.2025 (п. 1.2 Договору).

Тип процентної ставки фіксована 1 % від суми кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 5.3. Договору передбачена відповідальність клієнта за прострочення сплати платежів за кредитним договором неустойка у виді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок вказаний відповідачем з використанням карти 4441-11ХХ-ХХХХ-9754.

Додатком до Договору №52629-11/2024 від 24.11.2024 про надання фінансового кредиту є графік платежів, який також погоджений відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора W8232.

Позивачем також надано суду довідку про проходження ідентифікації та верифікації ОСОБА_1 , як клієнта, яка містить підтвердження формування одноразового ідентифікатора W8232, час та дату відправлення його саме відповідачу: 24.11.2024 20:43:18.

На виконання ухвали про витребування доказів від 03.06.2026, Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано суду лист від 16.06.2026 №БТ/Е-25542, за змістом якого, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну банківську картку № НОМЕР_2 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_3 . До листа додано виписку про рух коштів по вказаному рахунку, з якої вбачається, що 24.11.2024 на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 10000,00 гривень.

Також суду надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №52629-11/2024 від 24.11.2024, за яким, станом на 03.03.2026 сума заборгованості відповідача становить 16870 гривень 00 копійки, з них: прострочена заборгованість за сумою (тілом) кредиту становить 8900.00 гривень, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 2970.00 гривень, заборгованість за штрафом складає 5000.00 грн.

Набуття прав нового кредитора, позивачем підтверджується Договір факторингу №19062025 від 19.06.2025 року укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ".

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набула право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №52629-11/2024 від 24.11.2024 на суму 16870.00 грн.

Норми права застосовані судом.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Предметом доказування у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором позики), укладеним за допомогою електронних засобів, складають такі обставини: факт укладення цього договору, а також факт перерахування позикових коштів позичальнику в сумі, що відповідає умовам договору.

В даній справі Договір №52629-11/2024 від 24.11.2024 про надання фінансового кредиту, а також Додаткову угоду №1 підписано позичальником ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора W8232.

Кредитні кошти в сумі 10000.00 грн за кредитним договором №52629-11/2024 отримані відповідачем 24.11.2024, що підтверджено випискою про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 (платіжна банківська картка № НОМЕР_2 ) відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), з якої вбачається, що 24.11.2024 на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 10000,00 гривень.

Отже Договір №52629-11/2024 від 24.11.2024 про надання фінансового кредиту, є укладеним в розумінні статті 1046 ЦК України.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Договір №52629-11/2024 від 24.11.2024 та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Також суду надані належні, достатні, допустимі та достовірні докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення саме ОСОБА_1 на підтвердження пропозиції щодо укладення договору у формі електронного правочину, або його отримання та використання саме ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) при підписанні електронного договору одноразовим ідентифікатором від його імені, як це передбачено у нормі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Відповідач отримав кредитні кошти, але свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Позивач набув право нового кредитора за Договором №52629-11/2024 від 24.11.2024 про надання фінансового кредиту, та набув прав вимоги за вказаним договором до відповідача, що підтверджено суду Договором факторингу №19062025 від 19.06.2025 та Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу, а також Атом приймання передачі Реєстру Боржників за вказаним договором факторингу та платіжною інструкцією.

Відсотки за користування кредитом нараховувались відповідно до графіків встановлених у Договорі та Додатковій угоді №1 до Договору, які були схвалені відповідачем підписанням цих угод, відповідно до умов договору та в межах строку його дії, що узгоджується із розрахунком заборгованості доданим до позову.

Датою видачі кредитних коштів є 24.11.2024, а датою погашення кредиту за Договором №52629-11/2024 від 24.11.2024 є 23.03.2025, що і вказано в розрахунку заборгованості, який враховує і часткову сплату з боку відповідача за кредитним Договором в сумі 10039.00 грн.

Отже, з урахуванням часткової сплати з боку відповідача за кредитним Договором в сумі 10039.00 грн., заявлену до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8900.00 грн та процентів за користування кредитом 2970.00 грн, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 5000.00 грн, суд зазначає наступне.

Договір про відкриття кредитної лінії №52629-11/2024 від 24.11.2024, виходячи із змісту п.1.2 Договору, є споживчим Договором (для задоволення особистих потреб Позичальника).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит(позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом даної справи.

У такий спосіб, хоча умовами п 5.3. Договору про відкриття кредитної лінії сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу за невиконання Позичальником передбаченого Договором грошового зобов`язання, проте пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 5000 грн 00 коп. не підлягає до задоволення.

Отже, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив умови Кредитного договору, і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю. Вимоги позивача з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами, а позов підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача з відповідача заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №52629-11/2024 від 24.11.2024 у розмірі 11870 гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8900.00 грн, та процентів за користування кредитом в сумі 2970.00 грн.

Вирішення судових витрат.

Заявлені до стягнення судові витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №0107 про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ»; акту №999 надання юридичних послуг від 11.05.2026 на суму - 8000 грн 00 коп., та детальний опис наданих юридичних послуг.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 5000,00 грн., які підлягають присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача.

Вирішення судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп., які він просить стягнути з відповідача.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 70,36%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 1873 грн 30 коп.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 512, 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №52629-11/2024 від 24.11.2024 у розмірі 11870 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8900(вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, та процентів за користування кредитом в сумі 2970(дві тисячі дев`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.

В частині вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 5000 гривень 00 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» судові витрати, які складаються із витрат із сплати судового збору в розмірі 1873 гривень 30 копійок, та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ»місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_1 .

Суддя І. О. Опанасюк