Рішення № 138272354, 26.03.2026, Макарівський районний суд Київської області

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 року Справа №370/823/25

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.

представник позивача Лабик Р.Р.,

представник відповідача Алєксєєв В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) в особі представника, адвоката Лабика Руслана Романовича, звернулися до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі - ТДВ «СГ «Оберіг», відповідач), в якому просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 : 24 000 грн. (двадцять чотири тисячі гривень нуль копійок) решти страхового відшкодування моральної шкоди пов`язаної із смертю сина; 272 000 грн. (двісті сімдесят дві тисячі гривень нуль копійок) страхового відшкодування пов`язаного із втратою Позивачем годувальника в особі сина.

Позивач зазначила в позові, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22 години 40 хвилин, за межами населеного пункту, в темний час доби, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1019 сполученням «Феневичі-Бородянка-Макарів-Бишів», в напрямку руху від с. Андріївка до с. Липівка Бучанського району Київської області, де на неосвітленій ділянці дороги, на відстані 900 м, від с. Андріївка, під час зустрічного роз`їзду з невстановленим транспортним засобом, здійснив наїзд на лежачого пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який лежав на проїзній частині автодороги. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події. За фактом ДТП слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000418. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження №12024110000000418, встановлено, що характер та морфологія виявлених на трупі тілесних ушкоджень, їх зовнішній вигляд, локалізація та взаємо розташування на тілі, вказують на те, що вони утворились прижиттєво від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), подряпини від гострого (их) предмету (ів), можливо в термін (25 серпня 2024 р.) та обставин ДТП, найбільш ймовірніше наїзду та переїзду автомобілем через лежачого пішохода, який міг бути обернутий правою стороною до травмуючого чинника. Ушкодження в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_3 настала від множинних травм тіла. У крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,33 %, в сечі - 4,21%. 30.10.2024 року слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області майор поліції Дякуй Роман Богданович, розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000418 від 26.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ПОСТАНОВИВ: кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024110000000418 від 26.08.2024 закрити, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Станом на дату ДТП (25.08.2024), цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

17.09.2024 року представник Позивача повідомив Відповідача про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законом №1961-IV, із заявою на виплату страхового відшкодування. Серед заявлених Позивачем до відшкодування вимог, містились: 48000 грн. в рахунок відшкодування 1/2 частки моральної шкоди, встановленої п. 27.3. ст.27 Закону №1961-IV, належної матері Потерпілого; 288000 грн. в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника належної матері Потерпілого.

24.12.2024 року Відповідачем виплачено 50% страхове відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині (решта 50% моральної шкоди та відшкодування по втраті годувальника) не виплачено. Тому, виплата Відповідачу лише 50% відсотків страхового відшкодування порушує права Позивача, встановлені ст.27 Закону №1961-IV, що і стало підставою звернення в суд за захистом своїх порушених прав на страхове відшкодування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 року справу №370/823/25-ц передано на розгляд судді Косенко А.В.

31.03.2025 року Ухвалою Макарівського районного суду Київської області, позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження судді Косенко А.В. та ухвалено проводити розгляд цивільної справи в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 04.06.2025 року о 12 год. 00 хв.

30.04.2025 від представника ТДВ «СГ «Оберіг» до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Відповідача в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю. Свою позицію аргументували тим, що відповідно до ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Оскільки, Постановою про закриття кримінального провадження від 30.10.2024 року було встановлено факт грубої необережності зі сторони Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.04.2025 3 загиблого пішохода ОСОБА_3 , та те що саме дії пішохода спровокували виникнення смертельної ДТП, тож у даному випадку підлягає застосування абз. 1. п. 36.3. ст. 36 Закону № 1961-IV та ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України. Враховуючи вищевикладене, у ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" була правомірна підстава для зменшення розміру страхового відшкодування на 50%, з урахуванням вини та грубої необережності померлого пішохода ОСОБА_3 . Крім того, вказали на те, що на день настання страхового випадку (ІНФОРМАЦІЯ_2) мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі - 8000,00 грн. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 96000,00 грн. (12*8000,00=96000,00 грн.), який ділиться порівну між батьком та матір`ю потерпілого. Однак, зважаючи на вину потерпілого в настанні ДТП, належний розмір страхового відшкодування повинен бути зменшений на 50%. Отже, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, що належить Позивачу розраховувався наступним чином: 12*8000,00=96000,00 грн. - загальна моральна шкода відповідно до закону на всіх заявників; 96000,00/ 2 (кількість осіб які мають право на моральну шкоду - батько та матір) = 48000,00 грн. - розмір моральної шкоди на кожного з батьків; 48000,00 грн. - 50% (врахування вини потерпілого) = 24000,00 грн.. - розмір моральної шкоди на кожного з батьків з урахуванням вини потерпілого. Відтак, ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" з урахуванням вини пішохода (потерпілого) правомірно здійснило зменшення розміру страхового відшкодування, та виплатило Позивачу страхове відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.

08.07.2025 від представника ТДВ «СГ «Оберіг» до суду надійшли додаткові пояснення в яких вказала, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року №109 "Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з 01 липня 2022 року та на дату ДТП (ІНФОРМАЦІЯ_2) розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, було встановлено у сумі 320 000,00 гривень на одного потерпілого.

Вітак, ліміт (страхова сума) у зв`язку зі смертю однієї потерпілої особи пішохода ОСОБА_3 - не може перевищувати 320000,00 грн. сукупно на всіх осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування, у зв`язку зі смертю такої потерпілої особи - пішохода ОСОБА_3 .

Слід зазначити, що ОСОБА_4 є батьком померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Таким чином, Позивач неправомірно визначила ціну позову, в максимально можливій страховій сумі (ліміті), не врахувавши при цьому що у разі задоволення її позовних вимог - ліміт полісу буде вичерпано, та батько померлого - ОСОБА_4 не зможе отримати свою частину страхового відшкодування. Тож розмір страхової суми, пов`язаної зі смертю ОСОБА_3 повинен ділитись на 2 особи, які мають однакові права щодо відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю їх сина. Відтак, максимально можлива сума кожному з батьків становить 160000,00 грн., яка розраховувалась наступним чином: 320000,00 грн. (максимально можлива сума страхового відшкодування) / 2 особи (батько і матір які мають однакові права щодо отримання відшкодування, заподіяного смертю сина) = 160000,00 грн. Крім того, Позивач уже отримала страхове відшкодування у розмірі 24000,00 грн., тож максимальний розмір можливого страхового відшкодування (у разі доведення нею права на отримання компенсації, пов`язаної із втратою годувальника і без урахування вини померлого) може становити: 160000,00 (сума на одного з батьків) - 24000,00 = 136000,00 грн.

16.07.2025 року Ухвалою Макарівського районного суду Київської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 05.11.2025 о 16 год. 00 хв.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22 години 40 хвилин, за межами населеного пункту, в темний час доби, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1019 сполученням «Феневичі-Бородянка-Макарів-Бишів», в напрямку руху від с. Андріївка до с. Липівка Бучанського району Київської області, де на неосвітленій ділянці дороги, на відстані 900 м, від с. Андріївка, під час зустрічного роз`їзду з невстановленим транспортним засобом, здійснив наїзд на лежачого пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який лежав на проїзній частині автодороги. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події.

За фактом ДТП слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000418. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження №12024110000000418, встановлено, що характер та морфологія виявлених на трупі тілесних ушкоджень, їх зовнішній вигляд, локалізація та взаємо розташування на тілі, вказують на те, що вони утворились прижиттєво від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), подряпини від гострого (их) предмету (ів), можливо в термін (25 серпня 2024 р.) та обставин ДТП, найбільш ймовірніше наїзду та переїзду автомобілем через лежачого пішохода, який міг бути обернутий правою стороною до травмуючого чинника. Ушкодження в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_3 настала від множинних травм тіла. У крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,33 %, в сечі - 4,21%. 30.10.2024 року слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області майор поліції Дякуй Роман Богданович, розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000418 від 26.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ПОСТАНОВИВ: кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024110000000418 від 26.08.2024 закрити, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Станом на дату ДТП (25.08.2024), цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

17.09.2024 року представник Позивача повідомив Відповідача про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законом №1961-IV, із заявою на виплату страхового відшкодування. Серед заявлених Позивачем до відшкодування вимог, містились: 48000 грн. в рахунок відшкодування 1/2 частки моральної шкоди, встановленої п. 27.3. ст.27 Закону №1961-IV, належної матері Потерпілого; 288000 грн. в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника належної матері Потерпілого.

24.12.2024 року Відповідачем виплачено 50% страхове відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині (решта 50% моральної шкоди та відшкодування по втраті годувальника) не виплачено.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Далі, згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 204/3783/16-ц (провадження № 61-1141св18).

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Такі правові висновки зроблені в постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18), від 03 червня 2020 року у справі № 345/3335/17 (провадження № 61-22598св18), від 07 жовтня 2020 року у справі № 742/637/19 (провадження № 61-320св20).

Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед (стаття 1202 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом із тим, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 204/3783/16-ц (провадження № 61-1141св18).

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

Особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено лише підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.

Відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-транспортної відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з ЗУ «Про держаний бюджет на 2024 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала з 8000 грн. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 96 000 грн. (12*8000 =96000 грн.), який ділиться порівну між батьком та матір`ю потерпілого. Отже, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, що належить Позивачу становить 48 000,00 грн.

Позивач, ОСОБА_1 , є матір`ю загиблого в ДТП ОСОБА_3 . Згідно паспортних даних Позивача, остання є особою пенсійного віку якого вона досягла у 2021 році. Тобто, Позивач на момент ДТП була непрацездатною.

На підтвердження наявності у Позивача на день смерті сина права на одержання від нього утримання, Позивач надає суду наступні докази: лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 станом на 11.09.2024 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Київській області та отримує пенсію по віку; довідку видану Липівським старостинським округом Макарівської селищної ради від 12.09.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 проживала разом із своїм сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходилась на його утриманні; довідку видану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 отримує пенсію по віку у місячному розмірі 2'980,00 грн.; акт про засвідчення факту потреби та факту перебування на утриманні, згідно якого ОСОБА_1 мала потребу в утриманні та фактично перебувала на утриманні загиблого сина ОСОБА_3 , який допомагав по господарству, купував продукти харчування, ліки, займався ремонтом оселі та господарських споруд, мав підробіток на будівництві; виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 2021 - 2023 років, згідно якої ОСОБА_1 має наступне захворювання: "Синкопальний стан. Цереброваскулярна хвороба. Церебральний атеросклероз другого третього ступеню. Дисциркуляторна енцефалопатія другого ступеню з церебростенічним синдромом, з тривожно-депресивним компонентом. Судомний синдром під питанням? Хронічна вертиброгенна цервікобрахіалгія, виражений больовий синдром. Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз, постінфарктний кардіосклероз, серцева недостатність перша стадія. Ожиріння другого ступеня. Гіпертонічна хвороба другого ступеню"; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , згідно якого Позивач проживає у будинку, який їй не належить, не працює, отримує лише пенсію, нерухомого майна немає, підсобного господарства немає, транспортних засобів немає, проживає сама; квитанції про сплату комунальних послуг з жовтня 2024 року по січень 2025 року, згідно яких Позивач сплачує щомісячно за комунальні послуги від 1'600,00 грн. до 2'400,00 грн.

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 квітня - 8000 грн. Отже, мінімально гарантований розмір страхового відшкодування пов`язаного із втратою Позивачем годувальника становить 288 000,00 грн. (8000*36=288000 грн.)

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (код ЄДРПОУ 39433769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ): 24 000,00 грн. (двадцять чотири тисячі гривень нуль копійок) решти страхового відшкодування моральної шкоди пов`язаної із смертю сина; 272 000,00 грн. (двісті сімдесят дві тисячі гривень нуль копійок) страхового відшкодування пов`язаного із втратою ОСОБА_1 годувальника в особі сина.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (код ЄДРПОУ 39433769) в дохід держави судовий збір у розмірі 2960,00 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень) 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.04.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», код ЄДРПОУ 39433769, адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14.

Суддя А.В. Косенко