Рішення № 138271711, 16.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3614/26

Провадження № 2-о/357/135/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Примак А. М., ,

За участю: представника заявника Кабули І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківська міська рада Київської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, на час відкриття спадщини, не менше п`яти років,-

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2026 року представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Кабула Ірина Юріївна, в інтересах заявниці звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить: встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Заява обґрунтована тим, що у батька заявниці ОСОБА_3 був рідний брат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є рідним дядьком заявниці. 29 жовтня 2002 року заявниця на правах члена сім`ї власників (дядька ОСОБА_5 , діда ОСОБА_6 та баби ОСОБА_7 ) вселилася в квартиру АДРЕСА_1 . 26 липня 2003 року заявника одружилася з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 ». 27 жовтня 2010 року заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».04 травня 2004 року помре дід заявниці ОСОБА_6 . З травня 2006 року дядько заявниці ОСОБА_5 почав у цій квартирі спільно проживати без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дядько заявниці ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , в результаті смерті якої відкрилася спадщина на належні їй 16\75 частин індивідуального будинку по АДРЕСА_3 . Заявниця є спадкоємицею четвертої черги за законом, так як проживала однією сім`єю із спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а інші спадкоємці відсутні. За заявою заявниці приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. заведено спадкову справу № 21/2022, проте постановою нотаріуса від 17 лютого 2026 року відмовлено заявниці у вчинені нотаріальної дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2026 року справа передана на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 06 березня 2026 року прийнято до розгляду вказану заяву, відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні на 05 травня 2026 року. Вказаною ухвалою задоволено клопотання заявниці про витребування доказів.

19 березня 2026 року на адресу суду з управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради надійшла інформація щодо реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_3 .

27 березня 2026 року на адресу суду з Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області надійшла інформація про реєстрацію шлюбу ОСОБА_11 ) та про наявність у неї сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

31 березня 2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Шараєвської Ольги Андріївни надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

01 квітня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання від представника заінтересованої особи Білоцерківської міської ради Олени Борман про розгляд справи за відсутності представника Білоцерківської міської ради, за наявними матеріалами у справі, на розсуд суду.

05 травня 2026 року на адресу суду від представника заявника адвоката Кабули Ірини Юріївни надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи, призначеного на 05 травня 2026 року, через неявку свідків.

Судовий розгляд у справі відкладено до 16 липня 2026 року.

В судовому засіданні представник заявника підтримала заяву та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в останній.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала суду, що є матір`ю заявниці ОСОБА_1 та підтверджує все, що написане донькою у заяві, а саме, що ОСОБА_14 проживала з братом її чоловіка в квартирі АДРЕСА_1 . Її донька зі своїм чоловіком доглядали ОСОБА_15 до її смерті так як остання була особою з інвалідністю другої групи. З 2002 року її донька була зареєстрована у даній квартирі зі своїм сином та її онуком. Квартира належала дідусеві доньки. ОСОБА_16 доньки перебуваючи на стаціонарному лікуванні, познайомився з ОСОБА_2 , здається, що це було у 2006 році, та привів її до себе у квартиру. Вона часто приїжджала до даної квартири. Дядько заявниці проживав з ОСОБА_17 у цивільному шлюбі і в них були гарні відносини. Остання готувала своєму цивільному чоловікові різні напої та відвари із трав. Свідок думає, що донька із ОСОБА_17 та своїм дядьком якось домовлялися та платили за квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дядько доньки, а через десять днів раптово померла і ОСОБА_14 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 показав суду, що він одружений із заявницею та спільно проживають з нею за адресою: АДРЕСА_4 . Він з дружиною переїхали з міста Києва до міста Білої Церкви, почали проживати в трикімнатній квартирі дідуся дружини, у якій також проживала бабуся дружини та її дядько. Дідусь помер, а дядько дружини, перебуваючи на лікуванні, познайомився з ОСОБА_2 та привів її проживати у свою квартиру, у якій також проживав він з дружиною та дитиною. Його дружина допомагала ОСОБА_18 , так як в останньої не будо ноги. Вони спільно їздили до батьків ОСОБА_19 . ОСОБА_18 пересувалася на милицях, і для неї в релігійній організації було отримано інвалідний візок. Наприкінці 2021 року помер дядько дружини, а через десять днів померла і ОСОБА_17 , яких разом поховали на кладовищі. У них були спільні кошти, так як дядько працював і приносив додому грошові кошти, він приносив свої грошові кошти, а тітка давала дружині карточку і остання знімала грошові кошти з неї. В квартирі була одна кухня і їжу готували спільно. Тітка готувала лікарські трави для дядька.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

Заявниця є племінницею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заявниця спільно з дядьком були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка за життя була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 . Останній на праві спільної часткової власності належало 16/75 частин в даному житловому будинку.

Заявниця надала до суду в копіях: довіреність ОСОБА_2 від 03 серпня 2021 року, яким остання уповноважила ОСОБА_5 управляти майном, належним їй на праві власності; договір за банківським продуктом АТ «Ощадбанк», укладений з ОСОБА_2 ; договір благодійної організації «Божії приховані скарби» про надання в тимчасове користування інвалідного візку ОСОБА_2 від 24 жовтня 2015 року, згідно з яким місцем проживнаня останньої є АДРЕСА_2 ; квитанцію про отримання ОСОБА_5 в магазині СПД ОСОБА_20 холодильника від 15 грудня 2007 року; картку індивідуальної програми реабілітації ОСОБА_2 від 21 вересня 2014 року, у якій зазначено адресу проживання останньої в АДРЕСА_5 ; направлення управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради для забезпечення ОСОБА_2 протезними виробами від 29 вересня 2011 року, у якій зазначено місце проживання останньої в АДРЕСА_2 і в дужках б-р Олександрійський-79/5; свідоцтво про поховання ОСОБА_2 , видане ОСОБА_8 ; накладу від 11 січня 2022 року про придбання ритуальних виробів для ОСОБА_2 ; рахунки замовлення, видані ОСОБА_8 на оформлення ритуальних послуг від 18 січня 2022 року, з квитанціями про їх оплату; акт обстеження будинку по АДРЕСА_3 представниками ТОВ «Білоцерківвода» від 18.06.2015 про внесення коректив у водопостачання з 01.07.2013 у зв`язку зі зміною благоустрою; лист ОСОБА_2 від ТОВ «Білоцерківвода» від 17.08.2015 про донарахування грошових коштів за послуг водопостачання та водовідведення і виникнення заборгованості за вказані послуги..

Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Шараєвської О.А. від 17 лютого 2026 року відмовлено в оформленні спадкових прав ОСОБА_1 на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини між останніми.

Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану 01 листопада 2025 року повідомив представника заявниці про відсутність актових записів про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану 01 листопада 2025 року повідомив на запит суду про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю якого є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Актових записів про народження, де матір`ю вказано ОСОБА_2 не виявлено.

Згідно спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлено, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса зверталася лише ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представником заявниці надано суд копію фотографії спільного поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

За змістом п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких належить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Оцінюючі зібрані у справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 1264 Цивільного кодексу України - у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України - сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частина 4 ст. 3 Сімейного кодексу Українивказаує на те, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно проживають разом та ведуть спільне господарство.

Згідно з вимогами п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Подібні правовідносини містяться і в Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справах: № 337/5266/15-ц від 25 січня 2018 року, № 588/350/15-ц від 15.08.2019 року.

Відповідно до ч.3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Встановивши, що заявник не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю саме із ОСОБА_2 на протязі п`яти років перед відкриття спадщини (смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ), не надала суду доказів саме ведення саме із ОСОБА_2 спільного бюджету, господарства та побуту, а також спільної праці, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Суд не бере до уваги покази свідків, так показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Крім цього, лише один свідок, який є чоловіком заявниці, дав покази щодо наявності спільного бюджету між його дружиною та ОСОБА_2 .

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № справа № 531/295/19 (провадження № 61-3071 св 21).

Надана до суду спільне фото з місця поховання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не підтверджує наявність спільного побуту, ведення господарства та взаємних прав і обов`язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 552/196/20 від 27.05.2021.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 .

Суд також звертає увагу на те, що згідно відповіді з Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області (а.с.63), міститься актовий запис про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка після укладення 05.12.1986 року шлюбу з ОСОБА_23 , змінила прізвище на « ОСОБА_17 ».

Клопотання про залучення ОСОБА_12 , який може бути спадкоємцем першої черги після смерті матері, до участі у справи в якості заінтересованої особи стороною заявника не заявлялося. Суд самостійно не залучав вказану особу в якості заінтересованої особи, через відсутність даних щодо реєстрації її місця проживання. Судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації ОСОБА_12 , проте згідно відповіді на вказаний запит від 17 липня 2026 року, за вказаними у запиті параметрами (датою народження), особу не знайдено.

Суд вважає, що у даній справі, на час її розгляду, немає спору про право, що є підставою для залишення зави без розгляду, так як вказаний спір, згідно усталеної практики Верховного Суду, має бути реальним, а не гіпотетичним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-259, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківська міська рада Київської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, на час відкриття спадщини, не менше п`яти років - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його складанння до Київського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Білоцерківська міська рада Київської області, місце знаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15. Код ЄДРПОУ: 26376300.

Суддя М. М. Бебешко