Постанова № 138271079, 16.07.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/842/26

Провадження № 3/288/165/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

місце роботи: не вказала,

РНОКПП: не встановлено,

частиною 5 статті 126, частиною1 статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №657344, 05 травня 2026 року о 00:09 годині в селищі Попільня по вулиці Київській, ОСОБА_1 керувала автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилася, чим порушила п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів. Відповідальність передбачена: частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657351, 05 травня 2026 року о 00:09 годині в селищі Попільня по вулиці Київській, ОСОБА_1 керувала автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА №7031348, чим порушила п.2.1.а.ПДР - Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. Відповідальність передбачена: частиною 5 статті 126 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена, відповідно до норм частини першої статті 277-2 КУпАП.

Судом направлялось SMS-повідомлення на вказаний ОСОБА_1 мобільний номер телефону НОМЕР_2 , який вона особисто зазначила самостійно, повідомлення одержувачу на вказаний номер телефону доставлено про що свідчить довідка про доставку SMS.

Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надійшло, за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності до суду не зверталася.

При цьому суд враховує положення статті 268 КУпАП, якими визначено, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП не є обов`язковою.

Таким чином, судом з достатньою мірою вжито всіх можливих заходів для надання можливості ОСОБА_1 надати свої пояснення під час слухання справи у суді, з огляду на положення статті 268 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання справа «UNION ALIMENTARIA SANDERSS. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989).

З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених статтею 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності, так як байдужа поведінка учасника справи не повинна схвалюватися судовою практикою, яка навпаки повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17 листопада 2022 року.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У пункті 11 частини 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Порядок).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 р. пунктом 2 п. І передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з пункту 3 р. І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. Р. І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших випадках забороняється (частина 3 статті 266 КУпАП).

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог статтей 256, 266 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №657344 від 05 травня 2026 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №657351 від 05 травня 2026 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення за частиною 5 статті 126 КУпАП, ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ;

- направленнями інспектора СРПП Відділення поліції №1 ЖРУП №2 ГУНП В житомирській області від 05 травня 2026 року, на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

- копією постанови серії ЕНА №7138803 від 05 травня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП;

- відеозаписами з автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського (компакт-диск).

Відповідно до розписок від 05 травня 2026 року, ОСОБА_1 проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу та роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП та ознайомлено з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування ТЗ, про що свідчить її підпис.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за статтею 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Враховуючи вказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто в її діях наявний склад вказаного правопорушення та адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП - повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які обтяжують, та обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (лист №370/1/158-20 від 03.07.2020) щодо сталості та єдності судової практики) до особи, що вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість, або інші дії, виключені зі статтею 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до довідок Відділення поліції №1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, в інформаційному порталі НП відсутні дані щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами та належності транспортного засобу.

Санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає накладення стягнень у виді оплатного вилучення транспортного засобу і конфіскацію транспортного засобу відповідно.

Згідно зі статтею 29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.

За даних обставин, суд вважає за доцільне застосувати статтю 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення відповідно до вимог частини 2 статті 36 КУпАП у вигляді штрафу у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме частини 5 статті 126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтею 40-1,частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130, статтями 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення:

- за частиною п`ятою статті 126 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за частиною першою статті 130 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі статті 36 КУпАП, визначити остаточне стягнення - у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф належить стягнути на наступний рахунок: UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК у Житомир.обл/Житомир обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 665 гривень 60 копійок та зарахувати його на рахунок отримувача: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, на протязі 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Попільнянського

районного суду Є.О.Зайченко