Рішення № 138270941, 15.07.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/779/26

Провадження № 2/935/944/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючого: судді - Щербаченко І.В., за участю секретаря судового засідання Кумечко С.М., розглянувши в у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

установив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 23 грудня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М. вчинено виконавчий напис № 4967 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» В даному випадку вбачається, що нотаріус вчинив виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимог кредитора, оскільки в його тексті міститься посилання на кредитний договір і договір відступлення права вимоги за цим кредитним договором. Будь-яких фінансових документів приватний нотаріус не досліджував. 29.07.2022 приватним виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький П.В. на підставі виконавчого напису нотаріуса відкрив виконавче провадження № 69526273. Укладений договір № 842650301 від 08.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»( правонаступник якого є ТОВ «Таліон плюс» не був нотаріально посвідчений. А тому просить позовні вимоги задовольнити та стягнути витрати стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тисячник Р.Р. у судове засідання не з`явилися про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити без їх участі, позов підтримує та просить суд його задовольнити, тому суд розглянув справу без їх участі.

Відповідач ТОВ «Таліон плюс» про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направлена судом повістка за місцезнаходженням відповідача повернулася до суду з відміткою працівника пошти у рекомендованному поштовому відправленні «адресат відсутній», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, свідчить про належне вручення повістки. Відзиву, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило, а тому суд розглянув справу без його участі.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. вчинено виконавчий напис № 4967 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 842650301 від 08.12.2020, за період з 09.02.2021 року до 20.07.2021 року у розмірі 25 187,75 грн.

Відповідно до інформації про виконавче провадження від 18.03.2026, номер виконавчого провадження № 69526273, який відкрито на підставі виконавчого напису від 23.12.2021 № 4967 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. та згідно з постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2022 вбачається, що боржником є ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «Таліон плюс» в сумі 25 187,75 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 № 622 даний Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В той же час постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів,за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

У своїй Постанові від 21 вересня 2021 року (справа 910/10374/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

При цьому в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Так з матеріалів справи та зокрема зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса від 23.12.2021 №4967 слідує, що приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Таліон плюс» заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 , як позичальника згідно кредитного договору від 08.12.2020 року №842650301.

В той же час матеріали справи не містять доказів того, що при вчиненні виконавчого напису надало нотаріусу нотаріально посвідчений кредитний договір 08.12.2020 року №842650301.

Вчинення виконавчого напису за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, суперечить вимогам ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 та є безумовною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того не надано доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача ТОВ «Таліон плюс» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, відомостей про здійснення його погашення, (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), виписки щодо розміру заборгованості. Тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості який зазначений у написі, є безспірним.

Таким чином відповідачем ТОВ «Таліон плюс» не надано суду доказів на підтвердження того, що вчиняючи виконавчий напис від 23.12.2021 №4967 нотаріус врахував та перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та виконав вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості.

Враховуючи викладене вище суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для визнання виконавчого напису від 23.12.2021 №4967 таким, що не підлягає виконанню, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Таліон плюс» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331 грн. 20 грн.

На підставі викладеного вище, і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною №4967 від 23 грудня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон плюс» заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2020 року № 842650301 в розмірі 25 187,75 грн.

Стягнути з ТОВ «Таліон плюс», на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: вул. Рокоссовського, будинок,7, перший поверх, м. Чернігів.

Суддя І.В.Щербаченко