Ухвала суду № 138269897, 16.07.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/431/26

Провадження № 2/685/480/26

У Х В А Л А

(про відмову витребування доказів)

16 липня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді: Самойлович А. П.

в ході розгляду в селищі Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2026 року від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшов до суду позов з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитними договорами, право вимоги за якими перейшло до позивача, а саме:

- № 71365736, укладеним 22 серпня 2025 року між позикодавцем ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 , яка становить 22262,5 грн. і складається із заборгованості з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 13000 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1072,5 грн., заборгованості по процентах за понадстрокове користування кредитом та заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 1950 грн.;

- № 6955541, укладеним 14 серпня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , яка становить 32300 грн. і складається із заборгованості з заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 10000 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту в сумі 2700 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 14600 грн. та заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 5000 грн.;

- № 9434687, укладеним 23 серпня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , яка становить 24184 грн. і складається із заборгованості з заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 6986 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 9198 грн. та заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 8000 грн.;

- № 1863980, укладеним 08 вересня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 , яка становить 20190 грн. і складається із заборгованості з заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 5000 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту в сумі 1350 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 5840 грн. та заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 8000 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту за кредитними договорами.

В ході розгляду справи було встановлено, що позивачем на підтвердження факту видачі кредитодавцем кредитних коштів відповідачу на підставі кредитних договорів №№ 6955541, 9434687 та 1863980 надано платіжні доручення, які завірені лише кредитодавцем та не містять підтверджень банку або іншої фінансової установи про виконання даного доручення та перерахування коштів одержувачу.

Судом ухвалою від 10 липня 2026 року доведено до відома позивача його право подати докази видачі кредитних коштів за вищезазначеними договорами.

Позивачем 14 липня 2026 року подане клопотання про витребування від АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк» відомостей про перерахування коштів від кредитодавця до позичальника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про відсутність підстав для витребування доказів, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачене право учасника справи, у разі неможливості самостійно надати докази, подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні, крім інших обставин, необхідно зазначити вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказів.

Своє клопотання про витребування у банку доказів позивач обґрунтовує неможливістю самостійно отримати необхідну інформацію та докази, що підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок, посилаючись на захищеність такої інформації банківською таємницею.

Суд не погоджується з твердженням позивача про неможливість одержання відомостей без витребування їх судом.

Як вбачається з договорів факторингу, доданих до матеріалів справи, право вимоги за кредитним договором на підставі цих договорів факторингу перейшло від кредитодавців ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» до позивача ТОВ «ФК «Є.А.П.Б.».

Виходячи з природи самого договору факторингу, документальне підтвердження виконання первинним кредитодавцем своїх договірних зобов`язань з видачі кредитних коштів позичальнику за відступленим кредитним договором є складовою частиною права вимоги за таким договором факторингу, тому позивач не позбавлений можливості такі докази витребувати у первинного кредитодавця за договором факторингу для подальшої передачі до суду.

Також первинні кредитодавці, на підставі звернення позивача, не позбавлені можливості самостійного витребування таких відомостей з банківської установи, як учасник банківської операції, для подальшої передачі до суду.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами або іншими учасниками справи.

Заявляючи клопотання про витребування судом у банківській установі доказів здійснення платежу, замість самостійного звернення до свого контрагента за договором факторингу, позивач намагається перекласти тягар доказування, як свій процесуальний обов`язок, на суд, що є неприпустимим та порушує права іншого учасника судового розгляду, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Зважаючи на викладене суд, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, вбачає за доцільне довести до відома позивача встановлену обставину та роз`яснити його право подати відповідні докази, а також звернути увагу, що в разі ненадання таких доказів справа буде розглянута на підставі наявних матеріалів.

Керуючись ст.ст. 12, 235, 268 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про витребування доказів в АТ «Універсал банк» та АТ КБ «ПриваБанк».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Самойлович А.П.