Рішення № 138269837, 15.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1211/26

2/683/1138/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.

секретаря Поважнюк Т.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/1211/26, 2/683/1138/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2234845 у розмірі 54180 грн та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2234845 і надано кредит в сумі 11000 грн.

17 квітня 2025 року було укладено Додаткову угоду до Договору № 2234845 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 15 квітня 2025 року в якій сторони домовились збільшити суму кредиту на 4000 грн, в зв?язку з чим погодили внести зміни до Договору, а саме сума кредиту (загальний розмір) складає 15000 грн.

У відповідності до п.п.7.1 Кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється за допомогою ІКС Товариства укладено кредитний договір № 2234845, який підписано позичальником електронним підписом, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору Товариство надає Клієнту кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта згідно п. 2.1. Договору, порядок обчислення процентів, пролонгація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов`язки сторін обумовлені в Договорі.

13 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 13112025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 13 листопада 2025 року до Договору факторингу №13112025/1 від 13 листопада 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2234845 в розмірі 54180 грн, з яких: - 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 31680 грн сума заборгованості за відсотками; 7500 грн сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 13 листопада 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2234845 в розмірі 54180 грн, з яких: 15000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 31680 грн заборгованість за відсотками; 7500 грн заборгованість за пенею. Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 54180 грн заборгованості за кредитом.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази сторонами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2234845 в якому зазначено, що відповідно до п.1.2 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11000 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною ставкою 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Кредит надається шляхом безготівкового перерахування на картку із номером НОМЕР_1 .

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (Т710) із використанням мобільного телефону. Також відповідач ознайомлений шляхом проставлення електронного підпису з додатком № 1 до договору, де обчислено загальну вартість кредиту для споживача, графіком платежів та паспортом споживчого кредиту.

Крім того, 17 квітня 2025 року було укладено Додаткову угоду до Договору № 2234845 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 15 квітня 2025 року в якій сторони домовились збільшити суму кредиту на 4000 грн, в зв?язку з чим погодили внести зміни до Договору, а саме сума кредиту (загальний розмір) складає 15000 грн. враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначають, що на момент укладання цієї Додаткової угоди денна процентна ставка складе 1% в день за весь строк користування кредитом.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14 листопада 2025 року, між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 15 квітня 2025 року на суму 11000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4323387028641192.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14 листопада 2025 року, між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 17 квітня 2025 року на суму 4000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4323387028641192.

13 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 13112025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 13 листопада 2025 року до Договору факторингу №13112025/1 від 13 листопада 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2234845 в розмірі 54180 грн, з яких: - 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 31680 грн сума заборгованості за відсотками; 7500 грн сума заборгованості за пенею.

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Селфі Кредит» розмір заборгованості відповідача становить 54180 грн, з яких: з яких: - 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 31680 грн сума заборгованості за відсотками; 7500 грн сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач уклав із ТОВ «Селфі Кредит» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (аналогом ЕЦП одноразовим ідентифікатором Т710 та додаткову угоду до договору одноразовим ідентифікатором Х498), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положенням статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2234845 в розмірі 54180 грн, з яких: з яких: - 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 31680 грн сума заборгованості за відсотками; 7500 грн сума заборгованості за пенею.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбаченого, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису

за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, позивачем надано достатні докази, що вказують на укладення договору в передбаченій законом формі.

Нарахування пені в сумі 7500 грн суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до вимог п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався в установленому законом порядку і діє по теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 46680 гривень заборгованості, з яких: 15000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 31680 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 54180 грн, а задоволено на суму 46680 грн, тобто на 86,15% (46680 х 100 : 54180).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2293,65 грн (2662,40 грн х 86,15%) судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 512, 526, 541, 549, 610, 612, 1049-1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 2234845 в розмірі 46680 грн та 2293,65 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя