Рішення № 138269573, 16.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2026 Справа №669/282/26 Провадження №2/607/5206/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №536308-КС-001 від 01.05.2025 у розмірі 52330,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.05.2025 між сторонами укладено договір №536308-КС-001, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 19000,00 грн. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, внаслідок чого, станом на 15.02.2026, утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 52330,00 грн, з яких: 19000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23940,00 грн - заборгованість за процентами; 9120,00 грн відсотки нараховані відповідно до ст.625 ЦК України; 270,00 грн комісія.

Представник позивача в судові засідання, в тому числі 16.07.2026, не з`явився. Просить розглянути справу без участі представника, про що зазначив у прохальній частині позову.

Відповідач в судові засідання, в тому числі 16.07.2026, не з`явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі. Додатково зазначила, що факт отримання кредитних коштів в розмірі 19000,00 грн вона визнає. Проте, вважає, що решта суми нарахованого боргу є надмірною.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання кредиту №536308-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пунктів 2.1 2.8, 2.14 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 19000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Кредит надається строком на 24 тижні.

Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.

Комісія за видачу кредиту 3800,00 грн.

Загальний розмір наданого кредиту 19000,00 грн.

Строк дії договору до 16.10.2025.

Дата повернення кредиту 16.10.2025.

Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній у п.2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений у розділі 12 договору (п.4.1 договору).

Номер електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (п.12 договору).

У п.11.4.4 договору позичальник підтвердила, що ознайомлена з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2756.

У анкеті клієнта, серед іншого, зазначені прізвище, ім`я, по батькові позичальника, дані її паспорта, РНОКПП, номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 01.05.2025 о 16:28 ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало на платіжну картку НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 19000,00 грн. Призначення переказу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 536308-КС-001 від 01.05.2025.

Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» (лист №20.1.0.0.0/7-260611/48954-БТ від 15.06.2026), на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану картку № НОМЕР_1 .

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №536308-КС-001 від 01.05.2025 станом на 17.02.2026 становить 52330,00 грн, що складається з тіла кредиту 19000,00 грн, процентів 23940,00 грн (проценти по кредиту нараховані за період з 01.05.2025 по 16.10.2025), комісії 270,00 грн, процентів за ст.625 ЦК України 9120,00 грн (нараховані за період з 27.06.2025 по 20.07.2025).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використала електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини шостої та восьмої ст.11 і ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

За таких обставин, кредитний договір між сторонами укладений в електронному вигляді із застосуванням електронних підписів двох сторін.

Укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 19000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід». Вказані обставини також визнає відповідач.

Стосовно вимоги про стягнення комісії в розмірі 270,00 грн, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, з огляду на наступне.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, положення кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства, та як наслідок є нікчемним з моменту укладення договору.

На підставі нікчемного пункту 2.5. кредитного договору позивач незаконно зарахував 3530,00 грн, сплачених відповідачем 15.05.2025, 30.05.2025 і 12.06.2025, в рахунок погашення заборгованості за комісією. В порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину суд зараховує ці кошти на погашення процентів та тіла кредиту, за нижченаведеним розрахунком.

За період з 01.05.2025 по 15.05.2025 відсотки нараховані за ставкою 1% в день, їхній розмір становив 2850,00 грн (19000 х 1% х 15 днів ). 15.05.2025 відповідач внесла кошти в сумі 3900,00 грн. З них 2850,00 грн зараховані на погашення відсотків, а 1050,00 грн на погашення тіла кредиту. Отже, станом на 15.05.2025, тіло кредиту становило 17950,00 грн (19000 грн 1050 грн).

За період з 16.05.2025 по 29.05.2025 розмір відсотків складає 2513,00 грн (17950,00 х 1% х 14 днів). 29.05.2025 відповідач сплатила 2500,00 грн, які зараховані на погашення відсотків. Залишок несплачених відсотків 13,00 грн.

За період з 29.05.2025 по 30.05.2025 нараховано 179,50 грн відсотків (17950,00 х 1% х 1 день). Загальний залишок відсотків 192,50 грн (13 + 179,50).

30.05.2025 відповідач сплатила 1780,00 грн, з яких позивач 380,00 грн зарахував на погашення процентів за ст. 625 ЦПК, 192,50 грн суд зарахує на погашення процентів, а 1207,50 грн суд зараховує на погашення тіла кредиту. Отже, станом на 30.05.2025, тіло кредиту становить 16742,50 грн (17950,00 грн 1207,50 грн).

За період з 30.05.2025 по 12.06.2025 розмір відсотків складає 2176,52 грн (16742,50 х 1% х 13 днів).

12.06.2025 відповідач сплатила 3900,00 грн, з яких 2176,52 грн зараховано на погашення відсотків, а 1723,48 грн суд зараховує на погашення тіла кредиту. Станом на 12.06.2025 тіло кредиту становить 15019,02 грн (16742,50 грн 1723,48 грн), а заборгованість за процентами відсутня.

За період з 12.06.2025 по 16.10.2025 (останній день нарахування кредитором процентів) розмір відсотків складає 19074,15 грн (15019,02 * 1% * 127 днів).

Таким чином, підтверджена доказами у даній справі заборгованість відповідача за тілом кредиту та відсотками, яка відповідає умовам кредитного договору та не суперечить закону, становить 34093,17 грн, з яких 15019,02 грн тіло кредиту, 19074,15 грн відсотки, які належить стягнути з відповідача на користь позивача, частково задовольнивши позов. У задоволенні решти вимог щодо стягнення тіла кредиту та відсотків належить відмовити, враховуючи вищенаведені мотиви.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

З 24.02.2022 і по день ухвалення судом рішення в Україні діє воєнний стан. Дана обставина є загальновідомою та не потребує доказування в силу ч. 3 статті 82 ЦПК України.

Отже, відповідач звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченого статтею 625 ЦК України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому не повинен сплачувати 3% річних від суми боргу та інфляційних втрат.

Крім того, згідно з розрахунком позивача, нарахування за ст. 625 ЦК України відбулось з 27.06.2025 по 20.07.2025, тобто протягом строку кредитування. Однак відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена ст. 625 ЦК України, настає лише після закінчення строку кредитування.

За таких обставин, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків на підставі статті 625 ЦК України належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволений на 65,15% (34093,17 / 52330,00 х 100%), з відповідача на користь позивача слід стягнути 1734,55 грн судового збору (65,15% від 2662,40 грн, сплачених позивачем при зверненні до суду).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №536308-КС-001 від 01.05.2025 у розмірі 34093,17 грн, з яких 15019,02 грн тіло кредиту, 19074,15 грн відсотки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1734,55 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 16.07.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук