Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 585/1757/26
Номер провадження 2/585/1237/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до
відповідача: ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
учасники справи - не з`явилися,
негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК» ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 18837, 26 грн. та судових витрат.
2. Позов обґрунтував тим, що 04 червня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № 931668702.
05.08.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №МВ ТП/47, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. 29 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29/1225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025 р. до договору факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46786,08 грн., з яких: - 13200,00 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); - 26194,08 грн. заборгованість по процентам; - 792,00 грн. заборгованість по комісії,- 6600,00 грн. неустойка. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 931668702 в розмірі 46786,08 грн.
3. Відповідач відзиву не надала.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного розгляду справи.
5. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про день і час розгляду справи повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її обов`язкової участі суду не надала. Надала суду заяву, в якій просила врахувати, що вона є дружиною військовослужбовця, в зв`язку з чим просить суд не стягувати нараховані відсотки.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 05 травня 2026 року (а.с. 63) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
8. 04 червня 2025 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 931668702, відповідно до умов якого остання отримала в кредит в сумі 13200 грн., строком на 30 днів, базова процентна ставка 0,98 %. Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 04.06.2025 року (що є датою надання кредиту). Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та / або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 792 грн. 00 коп.
9. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п.п. 3.1 - 3.2 Договору).
Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 04.07.2025 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору (п. 7.1 Договору).
Одночасно з тим, п. 7.3 Договору передбачено, що кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 04.07.2030 року.
Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п. 8.3 Договору).
Пунктами 7.4, 7.5 Договору встановлено, що проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно. Комісію за надання кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування, визначеного на момент укладення Договору. У випадку отримання протягом Дисконтного періоду кредитування додаткових Траншів, Комісія, що нараховується за видачу таких Траншів, повинна бути сплачена Позичальником в першу після отримання Траншу обов`язкову дату платежу по Договору, але не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент укладення відповідної Додаткової угоди з урахуванням можливих Пролонгацій).
Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5168-575Х-ХХХХ-2751, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п. 5.1 Договору).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (а. с. 9-21).
10. 04 червня 2025 року ОСОБА_2 електронним підписом підписала Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт», згідноякого тип кредиту кредитналінія, сума кредиту - 13200 грн., строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення), процентна ставка - 357, 70 %, комісія за надання кредиту 792, 00 грн., штрафи 5000% від суми простроченого платежу, але не більше 50% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений (а. с. 7-8).
11. Відповідно до платіжного доручення від 04.06.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 04.06.2025 року перерахувало ОСОБА_2 на банківську картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 13200 грн. згідно з кредитним договором № 931668702 від 04 червня 2025 року (а. с. 23).
12. Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість відповідача за кредитом № 931668702 від 04 червня 2025 року станом на 05.08.2025 року складає 27770,16грн., з яких: - 13200,00 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); - 7307,52 грн. заборгованість по процентам; - 792,00 грн. заборгованість по комісії, - 6600,00 грн. неустойка (а. с. 26).
13. 05.08.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/47, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 27-29, 30).
14. Відповідно до реєстру боржників від 05.08.2025 року до договору факторингу №МВ-ТП/47, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 931668702 від 04 червня 2025 року (а. с. 31).
15. 29 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29/1225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги (а. с. 33-37, 38).
16. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 29.12. 2025 р. до договору факторингу № 29/1225-01 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі46786,08 грн., з яких: - 13200,00 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); - 26194,08 грн. заборгованість по процентам;- 792,00 грн. заборгованість по комісії,- 6600,00 грн. неустойка(а. с. 39).
17. Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за кредитом № 931668702 від 04 червня 2025 року станом на 29.12.2025 року складає 46786,08 грн., з яких: - 13200,00 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); - 26194,08 грн. заборгованість по процентам;- 792,00 грн. заборгованість по комісії,- 6600,00 грн. неустойка(а. с. 24-25).
18. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Статуту, вбачається, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою установою; має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на: надання послуг факторингу (а. с. 40, 41, 42, 43-45, 46).
19. 17 квітня 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_4 » (а. с. 76).
Згідно посвідчення Управління соціального захисту населення Роменської міської ради Сумської області ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мають трьох дітей: ОСОБА_6 , 2013 р.н., ОСОБА_7 , 2016 р.н., ОСОБА_8 , 2026 р.н., та мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (а. с. 73).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а. с. 77).
Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 02 серпня 2022 року було призвано на військову службу в Збройні Сили України, 01 лютого 2026 року звільнено з військової служби на підставі наказу командира в/ч від 25.01.2026 року (а. с. 74, 80).
V. Норми права
20. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
VІ. Оцінка Суду.
21. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», укладено договір кредитної лінії. ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена із умовами кредитного договору, у тому числі з Паспортом споживчого кредиту «СМАРТ», що підтверджується накладенням відповідачем електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
В суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 04.06.2025 року отримала кредитні кошти в сумі 13200 грн. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорах строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула.
Право грошової вимоги за вказаним кредитним договором переходило двічі на підставі договорів факторингу: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс»; від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Так, згідно останнього договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» від 29.12.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 46786,08 грн. відповідно до реєстру боржників.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Враховуючи, що сума отриманого відповідачем кредиту становить 13200 грн., позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 13200,00 грн., за відсутності заперечень з боку відповідача, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості основного боргу в сумі 13200,00 грн.
22. Щодо стягнення суми заборгованості за процентами.
Відповідач отримала позику 13200, 00 грн., строк кредиту - 30 днів під 0,98 % за користування. Відповідно реєстру боржників від 29.12.2025 року відповідачу нарахована заборгованість за процентами за користування кредитом у період з 04.06.2025 року по 29.12.2025 року на суму 26194,08 грн.
17 квітня 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_4 ».
Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 02 серпня 2022 року було призвано на військову службу в Збройні Сили України, 01 лютого 2026 року звільнено з військової служби на підставі наказу командира в/ч від 25.01.2026 року.
Як вбачається із документів, наданих відповідачем, ОСОБА_5 являється дружиною військовослужбовця Збройних Сил України з 17 квітня 2025 року.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач заперечує проти стягнення з неї відсотків, оскільки її чоловік є військовослужбовцем.
Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Із огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач має статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, шлюб із яким був зареєстрований 17.04.2025 року, кредитний договір нею укладений 04.06.2025 року, а тому на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до неї не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та неустойки за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з неї відсотків, з огляду право відповідача, як дружини військовослужбовця, на гарантоване законом надання їй відповідних пільг.
23. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу) у розмірі 6600,00 грн., то суд дійшов наступного.
Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.
Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Станом на час виникнення спірних правовідносин ще не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".
Таким чином, на день нарахування неустойки чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).
У постанові від 22.06.2021р. у справі № 334/3161/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lexposteriorderogatpriori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що кредитний договір між сторонами укладено 04.06.2025 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована позивачем під час дії воєнного стану, який триває дотепер, станом на час виникнення спірних правовідносин чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6600,00 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.
24. Щодо стягнення заборгованості за комісією суд приходить до наступних висновків.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 792,00 грн., не підлягають задоволенню з указаних вище підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за основним боргом в сумі 13200,00 грн.
VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
25. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 155309 від 17.04.2026 року (а. с. 5) позивачем було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 28,21 % від сплаченої суми судового збору, тобто 751,06 гривень (2662,40 грн. Х 28,21 %).
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014),заборгованість за кредитним договором № 931668702 від 04 червня 2025 року у загальному розмірі 13200 (тринадцять тисяч двісті) грн. 00коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір в сумі 751 грн. 06 коп.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду черезєдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2 код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_5 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ
Судове рішення № 138268255, Роменський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 585/1757/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: