Рішення № 138268241, 16.07.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3007/26

2/583/1591/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона є матір`ю та законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 , яка є ученицею 8 класу Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Станом на 14 червня 2026 року навчальний процес у зазначеному закладі освіти офіційно та повністю завершився. Проте вважає, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у незаповненні вчителем інформатики розділу з предмету «Інформатика» за ІІ семестр та за весь навчальний рік в освітній інформаційній системі (ОІС) «Мрія». Внаслідок незаповнення електронного журналу з одного з обов`язкових предметів інваріантної складової навчального плану, система «Мрія» технічно не може коректно сформувати, оновити та відобразити Свідоцтво досягнень доньки, ОСОБА_2 . Зазначила, що дитина позбавлена можливості отримати підсумковий документ про освіту за 8 клас, а позивачка, як її законний представник, позбавлена доступу до інформації про результати її навчання. Внаслідок бездіяльності відповідача дитина зазнала сильних душевних страждань, що виявилися у стресі, порушенні сну, втраті мотивації до навчання, порушення літнього відпочинку та психоемоційного здоров`я. Протиправною бездіяльністю відповідача позивачці та її неповнолітній доньці було завдано моральної шкоди, яка виражається у глибоких душевних стражданнях, сильному психологічному стресі, відчутті безпорадності та тривоги через неможливість вчасно отримати Свідоцтво досягнень за 8 клас. На підставі вищевикладеного просить визнати протиправною бездіяльність Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо незаповнення електронного журналу та невиставлення підсумкових оцінок з предмету «Інформатика» за ІІ семестр та за 2025/2026 навчальний рік учениці 8 класу ОСОБА_2 ; зобов`язати Сонячненський ліцей Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області вчинити дії щодо негайного і повного заповнення електронного журналу з предмету «Інформатика» (включно з групами результатів навчання, семестровою та річною оцінками) для учениці 8 класу ОСОБА_2 в освітній інформаційній системі «Мрія»; зобов`язати відповідача забезпечити належне формування та відкриття доступу до повного Свідоцтва досягнень ОСОБА_2 за 8 клас в ОІС «Мрія»; стягнути з Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Процесуальні дії у справі.

16.06.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на 16.07.2026 на 10 год.

16.06.2026 від позивачки надійшла заява про відвід судді, яку мотивувала нібито наявністю тривалого конфлікту інтересів та обставин, які повністю виключають об`єктивність та неупередженістю судді стосовно неї як сторони процесу.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.06.2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ярошенко Т.О. відмовлено за безпідставністю.

17.06.2026 року від позивачки надійшло клопотання про витребування доказів, а також клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 22.06.2026 року в задоволенні клопотання про про витребування від Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області документів стосовно вчителя інформатики ОСОБА_3 завірених копій: документу про вищу освіту (диплома з додатками), трудової книжки, наказу про прийняття на роботу та розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено за необґрунтованістю.

Відзиву до суду не надійшло, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що від сторін у справі клопотань не надійшло, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторонами не надано, сторони не ініціювали перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження після отримання ухвали суду про відкриття провадження в справі, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вказана справа відноситься відповідно до положень ст.19, ст.274 ЦПК України до малозначних справ, її розгляд визначено судом в ухвалі про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивачем відповідно до положень ЦПК України надано в повному обсязі необхідні докази в обґрунтування позову, інших клопотань щодо надання чи витребування доказів сторонами не заявлялося, суд не знаходить підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального провадження та вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень ст.ст.277-279 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки, Охтирським міськрайонним судом Сумської області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч. 6 ст. 279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 18.05.2012 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області (а.с.6).

У позові ОСОБА_1 зазначає, що її дочка ОСОБА_2 є ученицею 8 класу Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, однак доказів на підтвердження вказаної інформації суду не надано.

Позивачка зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у незаповненні вчителем інформатики розділу з предмету «Інформатика» за ІІ семестр та за весь навчальний рік в освітній інформаційній системі (ОІС) «Мрія», а саме незаповнення електронного журналу з одного з обов`язкових предметів інваріантної складової навчального плану щодо її доньки ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про наявність порушеного права позивачки, суд виходить зі слідуючого.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (зокрема, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

У відповідності до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної, фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих. Кожен має право на доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі в мережі Інтернет, електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує рівний доступ до освіти особам із соціально вразливих верств населення. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту», заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об`єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти. Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою здійснюється не менше двох разів на рік . За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту», учасниками освітнього процесу в закладах освіти є: учні; педагогічні працівники; інші працівники закладу освіти; батьки учнів; асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону).

Згідно Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі, затвердженого Наказом Міністерства освіти та науки від 08.08.2022 № 707 електронний класний журнал - окремий електронний документ ділової документації закладу освіти, у якому фіксуються результати навчальних досягнень здобувачів освіти, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо та може бути реалізований як окрема електронна освітня інформаційна система (далі - ОІС) або як її функціональний модуль програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».

Згідно розділу ІІ вищевказаної інструкції електронний класний журнал є документом ділової документації закладу освіти, що ведеться в електронній формі та використовується для: зберігання даних про навчальні досягнення здобувачів освіти; автоматизації обліку та контролю освітнього процесу; одержання, обробки та зберігання даних для автоматизації ведення ділової документації закладу освіти в електронній формі; оперативного доступу до інформації учасниками освітнього процесу про рівень навчальних досягнень із різних предметів, відвідуваність і домашні завдання ; забезпечення можливості дистанційного прямого та оперативного інформування учасників освітнього процесу. Інформація до електронного класного журналу вноситься українською мовою, за винятком даних, що потребують використання літер латинської абетки та спеціальних символів (стосовно навчання іноземним мовам, серія документа, адреса електронної пошти тощо). У разі потреби, електронний класний журнал та інші документи генеруються засобами ОІС у формі електронного документа шляхом вивантаження даних у форматах pdf, csv, xlsx або іншому зчитуваному форматі на вибір особи, яка зробила до системи запит щодо вивантаження. Після завершення навчального року та внесення відповідних записів у електронний класний журнал, директор закладу освіти або уповноважена ним особа накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Аналізуючи вищезазначене, суд зазначає, що електронний журнал є документом ділової документації закладу освіти, а порядок його ведення регулює організацію діяльності закладу освіти. Сам по собі факт невнесення окремих записів до такого документу не свідчить про порушення цивільного права позивача чта порушення права дитини на освіту.

Позивачка обґрунтовує позов тим, що відповідачем не внесено поточні оцінки її доньки до електронного журналу.

Разом з тим позивачкою не надано належних та допустимих доказів того, що зазначена обставина призвела до порушення права дитини на освіту, вплинула на результати семестрового чи річного оцінювання, переведення до наступного класу, отримання документа про освіту або спричинила будь-які інші негативні юридичні наслідки.

Сам по собі факт невнесення окремих відомостей до електронного журналу не свідчить про порушення цивільного права чи законного інтересу позивачки або її доньки.

Як вже зазначалося вище, електронний журнал є формою ведення закладом освіти обліку результатів навчання та складовою організації освітнього процесу. Недотримання порядку ведення такої документації саме по собі не є безумовною підставою для судового захисту за відсутності доказів порушення конкретного права чи охоронюваного законом інтересу.

Заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача негайно заповнити електроний журнал, позивачка фактично просить суд втрутитися у порядок ведення внутрішньої документації закладу освіти, не довівши при цьому, що саме такий спосіб захисту є необхідним для відновлення порушеного права.

Оскільки позивачкою не доведено факту порушення її прав чи прав її малолітньої доньки, а також не підтверджено, що обраний спосіб захисту відповідає характеру спірних правовідносин та є необхідним для поновлення порушеного права, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що додані позивачкою відеозаписи екрану з журналу Мрія дитини, з журналу Мрія по предмету Інформатика суд не приймає до уваги, оскільки це не впливає на вирішення справи з вищевикладених підстав.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, обов`язковими умовами цивільно-правової відповідальності за завдання моральної шкоди є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; 4) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б однієї з наведених умов виключає цивільно-правову відповідальність.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди позивачка посилається на те, що протиправною бездіяльністю відповідача позивачці та її неповнолітній доньці було завдано моральної шкоди, яка виражається у глибоких душевних стражданнях, сильному психологічному стресі, відчутті безпорадності та тривоги через неможливість вчасно отримати Свідоцтво досягнень за 8 клас.

На підтвердження наявності ознак психотравмування та погіршення психоемоційного стану дитини позивачкою суду не надано жодних належних, допустимих та переконливих доказів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що обов`язок доказування протиправності поведінки заподіювача шкоди та причинного зв`язку покладається на позивача, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог понесені судові витрати залишити за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 272, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 16.07.2026 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко