Рішення № 138268102, 16.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/5583/26

Провадження №2/592/2042/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

16 липня 2026 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого: судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання: Щербань Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Приватного підприємства "НАШ ДІМ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року представник позивача звернулася до суду з даним позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком і просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПП "НАШ ДІМ" заборгованість по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2023 по 28.02.2026 в розмірі 8 916,67 грн, у дольовому порядку судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду з викликом сторін.

07.05.2026 року до канцелярії суду від представниці позивача адвоката Яременко Т.О. надійшла заява, в якій вона просить справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримала.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, відзиву не подали.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною ч. 3 ст.211ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України судом розглянуто справу в заочному порядку.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що з 01.09.2020 по 28.02.2026 позивач надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 на підставі укладеного договору № 01/09 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2020.

Договір № 01/09 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2020 укладено відповідно до норм діючого законодавства, його підписано від імені всіх співвласників квартир/нежитлових приміщень і таким чином кожний співвласник (власник квартири/нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку) є стороною по договору.

Нормами діючого законодавства не передбачено укладення з кожним співвласником багатоквартирного будинку двостороннього договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а в договорі № 01/09 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2020 передбачено особисті права, обов`язки та особиста відповідальність кожного співвласника, а тому саме цей договір і є договором, за яким пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Такі особливості порядку укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком встановлені положеннями Закону України № 417-УІІІ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України № 2189-УІІІ «Про житлово-комунальні послуги». Наведеними нормами законів на відміну від загального порядку укладання договору, передбачений спеціальний порядок укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між його сторонами, а саме між управителем як виконавцем такої послуги та усіма співвласниками будинку, як замовниками (споживачами послуг) укладається один договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Такий договір від імені усіх співвласників підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) зборами співвласників, а у разі обрання управителя органом місцевого самоврядування за конкурсом - відповідною уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.

При цьому, зазначений договір є обов`язковим для виконання усіма співвласниками (як фізичними, так і юридичними особами), тобто власниками (орендарями) житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, незалежно від наявності підпису кожного із співвласників на такому договорі.

Отже, позивач є єдиною організацією, яка надавала послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та здійснювала нарахування за житлово-комунальні послуги відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

З 01.09.2020 до 31.08.2021 нарахування платежів за управління багатоквартирним будинком здійснювалось відповідно до ціни, зазначеної у п. 10 договору № 01/09 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2020, у розмірі 6,118 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі приміщення.

З 01.09.2021 до 28.02.2026 нарахування платежів за управління багатоквартирним будинком здійснювалось відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору № 01/09 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2020 - у розмірі 7,118 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі приміщення.

Фактично послуги надавались позивачем, а відповідачами споживались. Від відповідачів не надходило жодних скарг чи актів-претензій щодо надання послуг неналежної якості. Позивач надавав такі послуги по будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

1.Утримання спільного майна будинку та прибудинкової території

1.1.Технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання (в т.ч. аварійне обслуговування) - проводиться щоденно, підтвердженням цього є безперебійне надання водопостачання як гарячого, так і холодного, співвласники мають змогу користуватися каналізаційною мережею та в у випадку порушення роботи даних систем чи аварійних ситуацій можуть викликати аварійну службу для усунення даних аварій.

1.2.Технічне обслуговування ліфтів та обслуговування систем диспетчеризації - послуга забезпечує користування ліфтом мешканцями.

1.3.Прибирання прибудинкової території - прибирання здійснюється двірником..

1.4.Поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем.

1.5.Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами - є накопичувальною статтею, кошти, що сплачені мешканцями житлового будинку, використовувалися для її виконання при необхідності, з випаденням снігу. Кошти накопичені по даній статті були використані Позивачем на прибирання та вивезення снігу, посипання проходів та проїздів протиожеледними сумішами.

1.6.Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування - відшкодовуються витрати на електроенергію, використану у будинку для освітлення місць загального користування, підвальних приміщень та підкачування води за фактичними показникам засобу обліку житлового будинку. Між Позивачем та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» укладено договір про постачання електричної енергії універсальних послуг за умовами якого Позивач щомісячно сплачує за електричної енергії для освітлення місць загального користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною другою статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону відповідачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, оскільки вони фактично користувалися ними.

Оскільки в добровільному порядку відповідачі відмовляються сплатити заборгованість по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, суд вважає за необхідне стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "НАШ ДІМ" заборгованість по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2023 по 28.02.2026 в розмірі 8 916,67 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачів на користь Приватного підприємства "НАШ ДІМ" витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 4 000 грн, то суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідачів на його користь 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 135, 137, 141, 265-268 ЦПК України, ст. ст. 319, 382, 385 ЦК України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "НАШ ДІМ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "НАШ ДІМ" заборгованість по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2023 по 28.02.2026 в розмірі 8 916,67 грн.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "НАШ ДІМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, тобто по 666,66 грн з кожного.

Стягнути в дольовому порядку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "НАШ ДІМ" судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, тобто по 887,47 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Позивач: Приватне підприємство "НАШ ДІМ", місцезнаходження: 40031, м. Суми, вул. Романа Атаманюка, буд. 57, код ЄДРПОУ 30452516.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ірина ФОМЕНКО