Ухвала суду № 138267797, 16.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/10896/25

2/465/2293/26

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

16.07.2026 м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.,

з участю секретаря судового засідання Штокало С.-М.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Південно-Східної митниці, Держава Україна в особі Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Південно-Східної митниці, Держава Україна в особі Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу державної влади.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання.

Представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про залишення позову без розгляду. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача покликається на те, що подана до суду позовна заява через систему «Електронний суд» підписана представником позивача адвокатом Стець Р.Я., на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію ордеру серії ВС № 1227263 від 06.09.2023. Зі змісту ордеру серії ВС № 1227263 від 06.09.2023 вбачається, що у графі «Назва органу у якому надається правова допомога» зазначено «Восьмому апеляційному адміністративному суді», тобто до суду не надано належних доказів на підтвердження повноважень представника позивача у Франківському районному суді м. Львова, зокрема на подання та підписання позовної заяви

Окрім цього, представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої окрім первісної позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 959542,00 грн., є вимога про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 40000,00 грн.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надійшла заява про проведення судового засідання без його участі, а також просив суд закрити підготовче засідання та перейти до розгляду по суті в справі.

Від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява в якій вона зазначила, що позивачем у даній справі подано до суду заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить стягнути з Державного бюджету України за рахунок Південно-Східної митниці окрім моральної шкоди у розмірі 959 542 грн, також матеріальну шкоду у розмірі 40 000 грн. Митницею на вищевказану заяву подано відзив, а позивачем відповідь на відзив. Митницею зверталась увага суду на те, що у відповіді на відзив від 31.03.2026 позивач зазначає іншу суму моральної шкоди, а саме: 651 940 грн. Також, позивачем у даній справі 15.03.2026, 30.03.2026, 22.04.2026 подавались клопотання про долучення додаткових документів. Митницею на вищезазначені клопотання надавались пояснення та зазначалось про те, що документи, на які посилається позивач, не є належними доказами у справі. Митниця зазначає, що станом на 16.07.2026 нею до суду подано всі документи на підтвердження своєї позиції, у зв`язку чим вважає за можливе закрити підготовче засідання. Доводи, викладенні у поданих до суду клопотанні, відзиві на позов та додаткових поясненнях підтримує у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК Україні суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 26 ЦПК України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

За правилом частини другої статті 26 названого Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже спеціальний закон, який визначає правила здійснення адвокатської діяльності регламентує подання на підтвердження повноважень адвоката не всіх документів, визначених пунктами частини другої статті 26 наведеного Закону, а лише один із запропонованих альтернатив, які підтвердять такі повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви адвокатом Стецем Р.Я. долучено ордер серії ВС №1227263, виданий 06.09.2023 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №/2022 від 04.12.2022 року у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Разом з тим, матеріали справи містять також ордер серії ВС №1206924, виданий адвокатом Стецем Р.Я. 24.05.2023 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №/2022 від 04.11.2022 року у Франківському районному суді м.Львова.

Відтак, судом встановлено, що матеріали справи містять належні докази представництва інтересів позивача ОСОБА_1 представником адвокатом Стецем Р.Я.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання про залишення позову без розгляду відсутні, тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

З приводу поданої представником позивача заяви про зміну предмета позову, суд приходить до наступного висновку.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

У розумінні цивільного-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Зміна предмету позову - це зміна матеріального змісту позовних вимог позивача, зокрема заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Враховуючи те, що зміна предмету позову є виключним правом позивача та, на його думку, необхідна для захисту його прав, представником позивача подано таку заяву під час підготовчого провадження у справі та зі змісту такої вбачається, що вказаною заявою змінюється лише предмет позову, суд приймає до розгляду вказану заяву, подану в порядку ст.49 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за доцільне закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Підстав для залишення заяви без розгляду чи закриття провадження у справі немає.

В підготовчому судовому засіданні виконані вимоги, ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, суд вважає, що у підготовчому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до закриття підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, тому підготовче засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 49, 197, 200, 261, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Південно-Східної митниці Каціонової О.В. про залишення позову без розгляду - відмовити.

Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі №465/10896/25 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Південно-Східної митниці, Держава Україна в особі Державної казначейської служби про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу державної влади, подану в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України.

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Львівської міської ради, за участю третіх осіб Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» про усунення перешкод у користування житлом.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 28 вересня 2026 року о 13 год. 00 хв. в приміщенні Франківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Г. Чупринки, 69).

Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі повідомити учасників справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мартьянова С. М.