Ухвала суду № 138267363, 16.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5413/26

Провадження № 2/442/2337/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"16" липня 2026 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С. до ОСОБА_1 , Дрогобицької міської ради про скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, реєстрацію земельних ділянок

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулось Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С. із позовною заявою до ОСОБА_1 , Дрогобицької міської ради, в якій просить на підставі ст.ст. 119-124 Конституції України, ст. ст. 330, 387, 388, 395- 400, 411, 412 ЦК України, ст.ст. 7, 18, 20, 30, 62, 92 Земельного кодексу України (ред. 1992 року), ст.ст. 19, 116, 125, 142 Земельного кодексу України (в діючій редакції), ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Законом України „Про Державний земельний кадастр, ст. 5 Закону України „Про селянське (фермерське) господарство, ст.ст. 3, 4, 18, 23, 40, 42, 43, 50, 53, 75, 82, 121 Цивільного процесуального кодексу України скасувати Рішення сесії Дрогобицької міської ради від 18.12.2019 № 2101 „Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність земельних ділянок 1.10. ОСОБА_1 , що прож: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0225, для індивідуального садівництва, яка знаходиться на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18,9 га, право постійного користування якою, відповідно до закону, належить Фермерському господарству „Газда Добродія Бігуняка Я.С., як правонаступника с\г кооперативу „Газда;

скасувати Рішення сесії Дрогобицької міської ради від 24.03.2020 № 2295 „Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність земельних ділянок

1.16. ОСОБА_2 , прож.: АДРЕСА_2 , кадастровий № 4610600000:01:028:0238, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

1.17. ОСОБА_3 , прож.: АДРЕСА_2 , кадастровий № 4610600000:01:028:0243, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,

які знаходяться на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18,9 га, право постійного користування якою відповідно до закону належить Фермерському господарству „Газда Добродія ОСОБА_4 , як правонаступника с/г кооперативу „Газда;

Витребувати з чужого незаконного володіння від громадянина ОСОБА_1 , що проживає в м. Дрогобичі, земельну ділянку з наявними на ній фруктовими насадженнями в кількості 8 (вісім) одиниць, площею 1 000 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 4610600000:01:028:0225, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номер об?єкта нерухомого майна: 35111045 від 15.01.2020, та зареєструвати її на користь Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С, як правонаступника с/г кооперативу „Газда (м. Дрогобич, вул. Нижанківського, 2, кв. 72, код ЗКПО 2240976), оскільки вона розміщена на земельній ділянці сільськогосподарського призначення пл. 18,9 га, право постійного користування на яку належить Фермерському господарству „Газда Добродія ОСОБА_4 ;

витребувати з чужого незаконного володіння від громадянина ОСОБА_1 , що проживає в м. Дрогобичі, земельну ділянку з наявними на ній фруктовими насадженнями в кількості 8 (вісім) одиниць, площею 980 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер № 4610600000:01:028:0238, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номер об?єкта нерухомого майна: 47427178 від 26.07.2022, та зареєструвати її на користь Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С, як правонаступника с/г кооперативу „Газда (м. Дрогобич, вул. Нижанківського, 2, кв. 72, код ЗКПО 2240976) оскільки вона розміщена на земельній ділянці сільськогосподарського призначення пл. 18,9 га, право постійного користування на яку належить Фермерському господарству „Газда Добродія ОСОБА_4 ;

витребувати з чужого незаконного володіння від громадянина ОСОБА_1 , що проживає в м. Дрогобичі, земельну ділянку з наявними на ній фруктовими насадженнями в кількості 8 (вісім) одиниць, площею 980 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий № 4610600000:01:028:0243, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номер об?єкта нерухомого майна: 50628281 від 14.06.2023, та зареєструвати її на користь Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С, як правонаступника с/г кооперативу „Газда (м. Дрогобич, вул. Нижанківського, 2, кв. 72, код ЗКПО 2240976) оскільки вона розміщена на земельній ділянці сільськогосподарського призначення пл. 18,9 га, право постійного користування на яку належить Фермерському господарству „Газда Добродія Бігуняка Я.С.;

стягнути солідарно з Дрогобицької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати в сумі сплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (стаття 185 ЦПК України).

Враховуючи наведене, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Позовна заява повинна містити:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п. 2 ч. 2 ст. 175 ЦПК України);

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся (п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України);

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них (п. 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України);

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України);

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 2 ст. 175 ЦПК України);

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

У наданій суду позовній заяві позивачем не зазначено повне найменування відповідача юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України). Також позивачем не зазначено поштовий індекс, місце проживання чи перебування сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та не визначено ціну позову.

Також позивачем не визначено, щодо кого з відповідачів подано вимогу про реєстрацію земельних діялнок на користь Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем долучено нечитабельні додатки до позовної заяви, зокрема: копію витягу з рішення від 24.03.2020, копія рахунку № 25, копія рішення Арбітражного суду Львівської області від 17.03.1998, копія постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2005, копія листа Верховного Суду України від 24.05.2006, копія наказу, копія акта 3/61 від 16.12.1993, копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копія постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.04.2017, копія відповіді Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 02.01.2026, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

При цьому, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів цих письмових доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Частинами 2, 3 цієї ж статті встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ зокрема, за позовами: а) про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника.

Так, у пункті 12 цієї постанови роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 „Про затвердження Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав (далі Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач при розрахунку ціни позову посилається на відомості з довідника Держгеокадастру показників про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь у Львівській області на 01.01.2026.

У той же час, слід звернути увагу, що відповідно до Закону України „Про оцінку земель грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду, втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ зокрема, за позовами: а) про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника. Так, у пункті 12 цієї постанови роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

У даному випадку судовий збір повинен бути сплачений, виходячи з вартості майна. При цьому, слід мати на увазі, що його вартістю є не його інвентарна чи договірна вартість, а дійсна вартість майна на час розгляду справи.

Таким чином, посилання позивача на довідник показників нормативної грошової оцінки є помилковим.

Для визначення ціни позову та здійснення відповідного розрахунку судового збору позивачу необхідно надати відповідні документи (експертну грошову оцінку визначення ринкової вартості земельних ділянок, проведену незалежними сертифікованими оцінювачами або суб`єктами оціночної діяльності, зокрема, шляхом формування довідки на офіційному сайті Державного фонду майна України про оціночну вартість об`єкта нерухомості).

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України „Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір встановлено ставки судового збору, зокрема, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 грн; за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позов містить шість вимог немайнового характеру (три вимоги про скасування рішення та три вимоги про реєстрацію земельних ділянок) та вимогу майнового характеру.

Позивачем долучено дві платіжні інструкції, одна від 12.07.2026 про сплату судового збору у розмірі 3 328 грн, інша від 12.05.2026 про сплату судового збору у розмірі 16 640 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Саме суд повинен перевірити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, тощо, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містять відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Відповідно до акту, складеного консультантом суду Колюбанич М., старшим секретарем суду Бермес Н., затвердженого керівником апарату Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Юзвак І., при формуванні виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України при реєстрації судового справи № 442/5413/26 (2/442/2337/2026) за заявою Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С. до ОСОБА_1 , Дрогобицької міської ради про скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння встановлено, що в системі „Д-3 квитанція № 15 від 12.05.2026 раніше врахована до справи 442/3664/26 (2/442/1773/2026).

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду (для суду та відповідно до кількості учасників) позовну заяву в новій редакції, в якому вказати повне найменування відповідача юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України). Також позивачем не зазначено поштовий індекс, місце проживання чи перебування сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; визначити щодо кого з відповідачів подано вимогу про реєстрацію земельних ділянок на користь Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С, визначити ціну позову, долучити (для суду та відповідно до кількості учасників) до позовної заяви читабельні та належним чином завірені додатки, зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналів цих письмових доказів, а також доплатити судовий збір за 5 вимог немайнового характеру у розмірі 16 640 грн, визначити дійсну ціну позову згідно зі звітом про оцінку майна станом на момент подання позовної заяви та сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг /22030101, ідентифікаційний код отримувача 38008294; рахунок отримувача UA628999980313121206000013931, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У даному випадку залишення судом позовної заяви без руху є наслідком недодержання позивачем означених вимог цивільного процесуального закону до позовної заяви, а тому вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву Фермерського господарства „Газда Добродія Бігуняка Я.С. до ОСОБА_1 , Дрогобицької міської ради про скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, реєстрацію земельних ділянок, залишити без руху.

Повідомити Фермерське господарство „Газда Добродія Бігуняка Я.С. про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кучаковський