Рішення № 138266813, 14.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3795/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.», в інтересах якого діє представник, адвокат Порада Сергій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Наш-Добробут.», від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Порада С. В., звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач повідомляє, що квартира АДРЕСА_1 до 26.09.2024 на праві приватної власності належала ОСОБА_2 , а квартира АДРЕСА_1 , зокрема, у період з 2017 року по 2024 рік, перебувала у комунальній власності територіальної громади міста Ужгорода та надавалася у користування (найм) ОСОБА_3 на підставі договору найму.

Позивач покликається на Рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 № 437, яким його визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, зокрема у багатоквартирному будинку, в якому розміщені об`єкти нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані наданням позивачем житлово-комунальних послуг згідно укладеного 28.12.2016 ТОВ «Наш-Добробут.» як управителем багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради Договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою.

Строк дії вказаного договору до 28.12.2017. Враховуючи положення ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач зазначає, що вказаний договір неодноразово продовжувався.

Покликаючись на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач був надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об`єктів нерухомості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 28.12.2016 та надавав їм відповідну житлово-комунальну послугу. Крім того, позивач вказує на відсутність заперечень з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно наданих послуг.

На думку позивача, вказані обставини свідчать про прийняття відповідачами наданих послуг, а відтак і настання обов`язку сплатити кошти за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Позивач повідомляє, що з січня 2024 року у будинку за вказаною адресою змінився управитель, через що позивач припинив надавати послуги з управління будинком.

Позивач наводить, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень. Таким чином, у період користування квартирою АДРЕСА_1 , саме ОСОБА_4 виступала споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком, користувалася відповідним житловим приміщенням та отримувала результати наданих позивачем послуг. Тобто, заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком, яка нарахована за період користування квартирою АДРЕСА_3 , підлягає стягненню із ОСОБА_4 .

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов`язання з оплати за надані послуги не виконують, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з жовтня 2017 року по грудень 2023 року, а також у зв`язку з несвоєчасною оплатою за надані послуги просить стягнути з відповідачів інфляційні втрати, пеню та 3% річних.

На підставі викладеного просить стягнути на користь позивача заборгованість:

із ОСОБА_2 у загальному розмірі 8310,62 грн, у тому числі: суму основного боргу: 5509,14 грн; інфляційні втрати: 1765,83 грн; 3% річних: 537,38 грн; пеню: 498,27 грн;

із ОСОБА_1 у загальному розмірі 8310,62 грн, у тому числі: суму основного боргу: 5509,14 грн; інфляційні втрати: 1765,83 грн; 3% річних: 537,38 грн; пеню: 498,27 грн.

Представником позивача у позовній заяві подано клопотання про витребування доказів, а саме: просить витребувати у ОСОБА_1 копію договору найму квартири АДРЕСА_1 .

22.05.2026 представником позивача подано до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме: до ОСОБА_2 у справі № 308/3795/26 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 8310,62 грн.

Заява обґрунтована тим, що після пред`явлення позову в даній справі відповідачем ОСОБА_2 було здійснено погашення власної заборгованості.

29.05.2026 позивач звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Наш-Добробут.» 6430,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

02.06.2026 від представника позивача надійшла заява, згідно якої останній просить витребувати у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію та належним чином засвідчені документи, що підтверджують факт державної реєстрації зміни прізвища ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на прізвище « ОСОБА_6 », із зазначенням дати та підстави такої зміни.

Ухвалою від 08.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копію договору найму квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 09.06.2026 задоволено заяву представника позивача про відмову від позовних вимог до ОСОБА_2 у справі № 308/3795/26 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 8310,62 грн та закрито провадження у справі № 308/3795/26 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості у загальному розмірі 8310,62 грн.

Ухвалою від 09.06.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію та належним чином засвідчені документи, що підтверджують факт державної реєстрації зміни прізвища ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на прізвище « ОСОБА_6 », із зазначенням дати та підстави такої зміни.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши учасників справи, судом встановлено таке.

З урахуванням заяви представника позивача про відмову від позовних вимог до ОСОБА_2 , судом розглядаються позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 105 від 18.03.2016 Про перейменування вулиць у місті Ужгород Закарпатської області перейменовано, залишивши попередню нумерацію за об`єктами нерухомого майна, зокрема, АДРЕСА_5 .

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 № 437, прийнятого за наслідками проведеного конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, позивача було визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, зокрема у багатоквартирних будинках, визначених у Додатку 1 до цього рішення, у тому числі у багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_2 .

На офіційному веб-сайті Ужгородської міської ради вказане рішення виконкому та додатки до нього оприлюднено 23.12.2016.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення виконкому Ужгородської міської ради від 23.12.2016 № 437 на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради було покладено обов`язок укласти з призначеними управителями договори про надання послуг із управління багатоквартирними будинками строком на 1 рік на умовах, визначених конкурсною комісією.

28.12.2016 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» як управителем Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою (надалі договір).

Відповідно до п. 1 вказаного договору, управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), тобто у багатоквартирному будинку, в якому розміщено об`єкт нерухомого майна відповідача.

Згідно п. 18 договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 28 грудня 2017 року.

28.12.2017 сторони уклали додатковий договір № 1, відповідно до умов якого п. 5 договору викладено у новій редакції: «Сторони погодилися, що надані управителем послуги з управління багатоквартирними будинками щомісячно надаються за рахунок тарифу, зазначеного у додатку 1 до цього договору». Пунктом 3 додаткового договору № 1 визначено, що договір набуває чинності з 01 січня 2018 року, підписання сторонами й скріплення їх підписів відбитками печаток та діє протягом строку дії договору.

31.12.2018 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Наш-Добробут.» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією, та об`єктами благоустрою від 28.12.2016. Вказаною додатковою угодою сторони виклали договір у новій редакції.

Договір має додаток, який є його невід`ємною частиною: Додаток 1 «Перелік складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність їх надання за адресою: АДРЕСА_2 ».

Відповідно до п. 6 договору, кожен зі співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 7 договору, управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 10, 11 договору, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком зазначена в додатку 1 до даного договору. Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі кошторис витрат) міститься у додатку 3 до цього договору. Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 24 договору, за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги з управління відповідно до пункту 11 договору.

Пункти 30 і 31 договору передбачають, що він укладений строком на один рік та, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, то він вважається продовженим на один рік.

Граничним строком оплати послуг за договором про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою від 28.12.2016 є: згідно з додатком 1 до договору від 28.12.2016 та додатковим договором № 1 від 28.12.2017 останній календарний день поточного місяця; з моменту набрання чинності договору у редакції від 31.12.2018 10 число місяця, наступного за розрахунковим

Відповідно до Додатків 1 до договору вартість послуг за 1 кв. м загальної площі майна становить: з 2017 року 1,4797 грн; з 2018 року 1,6979 грн; з 2019 року 2,57 грн; з 2020 року 2,99 грн; з 2021 року 3,80 грн; 2022-2023 роки 4,31 грн.

З січня 2024 року у будинку за адресою АДРЕСА_2 було змінено управителя, внаслідок чого позивач припинив надавати послуги з управління будинком за цією адресою.

Згідно доводів позивача, враховуючи, що письмових повідомлень про відмову від договору за один місяць до закінчення строку його дії, сторонами здійснено не було, то договір неодноразово продовжувався та був чинним до 31.12.2023.

Згідно відповіді Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 968/02.4-18 від 02.03.2026 на адвокатський запит представника позивача, у період з 2017 року по 2024 рік включно квартира АДРЕСА_1 належала комунальній власності міста та перебувала у користуванні ОСОБА_5 та членів її сім`ї на підставі рішення виконкому 26.06.2002 № 172 «Про укладення договору найму».

Згідно даних Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № витягу 00059042082, наданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після державної реєстрації шлюбу 21.02.2002 р., змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Згідно даних Комунального підприємства Ужгородської міської ради Архітектурно-планувальне бюро № 100/26 від 18.02.2026 згідно акту поточних змін від 22.07.2002 за адресою: АДРЕСА_6 , загальна площа 22.9 кв. м., житлова площа 11.9 кв. м.

Представником позивача 11.03.2026 надіслано на адресу відповідача адвокатський запит № 1 від 10.03.2026 щодо надання інформації чи укладала відповідач договір найму квартири АДРЕСА_1 ; у разі укладення такого договору - надати належним чином засвідчену копію договору найму квартири АДРЕСА_1 , разом з усіма додатками до нього (у разі їх наявності).

Відповідачем не було надано відповідь на вказаний запит.

Відповідачем також не було надано копію договору найму квартири АДРЕСА_1 на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Позивач взяті на себе зобов`язання з утримання будинку за адресою: АДРЕСА_2 виконував належним чином.

Позивач стверджує про відсутність заперечень з боку співвласників будинку стосовно наданих послуг, оскільки такі заперечення від власників будинку АДРЕСА_2 до позивача не надходили, акти-претензії, складені у відповідності до норм чинного законодавства, не складалися.

Вказані обставини свідчать про прийняття відповідачем наданих позивачем житлово-комунальних послуг, а відтак і обов`язок відповідача як наймача квартири в будинку за адресою АДРЕСА_2 сплатити кошти за надані позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком. Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань зі сплати коштів за надані послуги не виконує.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_7 перед позивачем за надані з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , з жовтня 2017 року по грудень 2023 року включно становить 5509,14 грн. Заборгованість зі плати 3% річних становить 537,38 грн, заборгованість зі сплати інфляційних втрат становить 1765,83 грн, пеня 498,27 грн. Всього 8310,62 грн.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно зі ст. 1 вказаного закону послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники-споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Відповідно до п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що у спірний період з жовтня 2017 року по грудень 2023 року надавались позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком, що не спростовано відповідачем.

Докази звернення відповідача з претензіями, скаргами щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг, зміни їхніх споживчих властивостей, надання неналежної якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт тощо, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв`язку з цим відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Додатків 1 до договору вартість послуг за 1 кв. м. загальної площі майна становить: з 2017 року 1,4797 грн; з 2018 року 1,6979 грн; з 2019 року 2,57 грн; з 2020 року 2,99 грн; з 2021 року 3,80 грн; 2022-2023 роки 4,31 грн.

Укладення договору найму на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачем підтверджується відповіддю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 968/02.4-18 від 02.03.2026 на адвокатський запит представника позивача та копією рішення виконкому 26.06.2002 № 172 «Про укладення договору найму».

Матеріали справи не містять доказів того, що у будинку за період з жовтня 2017 року по грудень 2023 року було створено об`єднання співвласників, яке б приймало рішення про форму управління цим будинком, то управління таким правомірно здійснювалось позивачем. Згідно з нормами ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами та правильність їх нарахування.

Контррозрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «Наш-Добробут.» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 5509,14 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом стягувача, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова КМУ застосовується до даних правовідносин з 24.02.2022 по 27.04.2023. З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію РФ проти України. Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.

З наданих розрахунків розміру заборгованості вбачається, що на суму основної заборгованості відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 537,38 грн та інфляційні втрати 1765,83 грн з урахуванням вимог постанови КМУ від 05 березня 2022 року № 206, які підлягають стягненню.

Позивачем нараховано також пеню з квітня 2019 року по грудень 2023 року 498,27 грн, що суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «Наш-Добробут.» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач просить стягнути з відповідача 6430,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Для подання даної позовної заяви позивач звернувся за правовою допомогою до Адвокатського об`єднання «Греца і партнери», з яким було укладено Договір про надання правової допомоги № б/н від 14.11.2023.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав копії Детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 29.05.2026 на загальну суму 6430,00 грн; рахунку № 006398 від 11.03.2026 та акту виконаних робіт № 006398 від 11.03.2026 на суму 4530,00 грн; рахунку № 006715 від 27.05.2026 та акту виконаних робіт № 006715 від 27.05.2026 на суму 1900,00 грн; платіжної інструкції № 1563 від 18.03.2026 на суму 4530,00 грн; платіжної інструкції № 1677 від 27.05.2026 на суму 1900,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6430,00 грн.

Керуючись ст. 15, 16, 322, 615, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.», в інтересах якого діє представник, адвокат Порада Сергій Володимирович, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» суму заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 8310 (вісім тисяч триста десять) грн 62 коп., з яких: сума основного боргу: 5509,14; інфляційні втрати: 1765,83 грн; 3% річних: 537,38 грн; пеня: 498,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» судові витрати в розмірі 6430 (шість тисяч чотириста тридцять) грн 00 коп. на професійну правничу допомогу; 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.», код ЄДРПОУ 36357996, адреса місцезнаходження: 88017, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Загорська, 23/30.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення складений 15.07.2026.

Суддя В. В. Чепка