Ухвала суду № 138266540, 16.07.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1460/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_4 та командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 про скасування ухвали про накладення арешту на майно від 17 березня 2026 року у справі № 307/4017/26 в рамках кримінального провадження № 22026070000000072, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України,-

встановив:

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебуває на розгляді обвинувальний акт в рамках кримінального провадження № 22026070000000072, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , здійснюючи перевезення товарів з території України в країни Європейського Союзу на орендованому ним мікроавтобусі марки «FIAT DUCATO», р.н.з НОМЕР_2 , маючи у своєму розпорядженні передню стійку шасі до військово-транспортного літака сімейства «ІЛ76», яка відноситься до товарів військового призначення, з метою її збуту, переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю, діючи всупереч нормам Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» № 549-IV від 20 лютого 2003 року та Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20 листопада 2003 року, вирішив незаконно перемістити її через митний кордон України в Угорщину.

З метою реалізації злочинного задуму, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що для міжнародної передачі такого роду товарів, необхідно отримати відповідний дозвіл чи висновок Державної служби експортного контролю України, не звернувся до вказаного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, з метою отримання відповідного дозволу чи висновку на міжнародну передачу такого роду товарів, надалі, діючи всупереч встановленому порядку міжнародних передач товарів (послуг) військового призначення, а саме, в порушення абзацу 1 пункту 3 «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807, в частині необхідності отримання дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародної передачі товарів (послуг), що підлягають державному експортному контролю, розмістив вищевказану передню стійку до шасі військово-транспортного літака сімейства «ІЛ76» в багажному відсіку керованого ним мікроавтобусу марки «FIAT DUCATO», р.н.з НОМЕР_2 .

Надалі, з метою забезпечення безперешкодного переміщення через митний кордон України вищевказаного товару та надання своїм діям вигляду законності, ОСОБА_4 отримав в своє розпорядження товарно-супровідні документи, а саме: Рахунок/Invoice № 77 від 12.03.2026 виданий ФОП « ОСОБА_6 », АДРЕСА_1 на його ім`я у відповідності до якого він на підставі договору № 01/10/23 від 12.03.2026 ніби-то придбав міст автомобільний бувший у використанні за 280 Євро.

Після цього, 15.03.2026 ОСОБА_4 , з метою доведення свого умислу до кінця, вирушив у напрямку митного поста «Астей» пункту пропуску «Лужанка» Закарпатської митниці.

Надалі, 15.03.2026 о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_4 на керованому ним мікроавтобусі марки «FIAT DUCATO», р.н.з НОМЕР_2 , прибув в зону митного контролю митного поста «Астей» пункту пропуску «Лужанка» Закарпатської митниці, обравши смугу руху «зелений коридор», задекларувавши таким чином відсутність у нього товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню, а вподальшому надав інспекторам митниці як підставу для переміщення вищевказаної передньої стійки шасі до військово-транспортного літака сімейства «ІЛ76» вищевказаний Рахунок/Invoice № 77 від 12.03.2026.

Однак, в ході проведення митного контролю, а саме поглибленого митного огляду працівниками митниці в багажному відділенні мікроавтобусу керованого ОСОБА_4 виявлено вищевказану передню стійку до шасі військово-транспортного літака сімейства « НОМЕР_3 ».

13 липня 2026 року до Берегівського районного суду надійшло клоптання Командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 в якому він просить суд вирішити питання щодо передачі арештованого в рамках кримінального провадження майна з подальшою передачею на потреби ЗСУ.

Обвинувачений ОСОБА_8 так само заявив в судовому засіданні аналогічне клопотання в якому просив речовий доказ передню стійку шасі літака «ІЛ 76», яка має подвійне використання як у військовій так і цивільній сфері з ідентифікаційним позначенням: «№1761042110000000033402003» передати на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_1

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та не заперечив щодо його задоволення.

Дослідивши матеріали клопотання, якими ініціатор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування та прокурора.

Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.

У випадку передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При прийнятті рішення суд враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, і те, що стороною обвинувачення жодних клопотань щодо приєднання доказів під час розгляду не заявлялось.

Тому, суд приходить до висновку, що накладення арешту в такому вигляді не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку із чим повинен бути скасований й тому клопотання підлягає до повного задоволення.

При розгляді клопотання суд, враховуючи положення кримінального процесуального закону, сприяв учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 370-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт накладений на майно вилучені 16.03.2026 в ході огляду місця події на митному посту «Лужанка» Закарпатської митниці, в рамках кримінального провадження № 22026070000000072 від 16.03.2026, а саме на: передню стійку шасі літака «ІЛ 76», яка має подвійне використання як у військовій так і цивільній сфері з ідентифікаційним позначенням: «№1761042110000000033402003».

Передати арештовану передню стійку шасі літака «ІЛ 76», яка має подвійне використання як у військовій так і цивільній сфері з ідентифікаційним позначенням: «№1761042110000000033402003» на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвала про скасування арешту підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9