Рішення № 138265885, 16.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16853/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням доходу, отриманого у Товаристві з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічних завод ім.К.Маркса» за період роботи з листопада 1994 року по червень 2000 року, як зазначено у двох довідках про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.09.2014;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати призначену ОСОБА_1 пенсію з урахуванням доходу, отриманого у Товаристві з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічний завод ім.К.Маркса» за період роботи з листопада 1994 року по червень 2000 року, враховуючи надані ОСОБА_1 дві довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.09.2014 з дня першого звернення за перерахунком пенсії згідно вищезазначених Довiдок (підстава Заява за перерахунком пенсiї №920 вiд 22.05.2024).

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу призначено пенсію за віком, однак при її призначенні та подальших перерахунках відповідачем не було враховано заробітну плату, отриману ним у Товаристві з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» за період роботи з листопада 1994 року по червень 2000 року, незважаючи на подання належних документів, які підтверджують відповідний заробіток та сплату страхових внесків.

Позивач зазначаВ, що надав до органу Пенсійного фонду трудову книжку, довідки про заробітну плату, архівні документи, довідку про перейменування підприємства та інші документи, необхідні для проведення перерахунку пенсії, однак відповідач безпідставно відмовив у врахуванні зазначеного заробітку, посилаючись на неможливість перевірки достовірності відомостей у зв`язку з розташуванням підприємства на тимчасово окупованій території.

На думку позивача, чинне законодавство не покладає на пенсіонера обов`язку підтверджувати можливість проведення такої перевірки, а відсутність механізму перевірки інформації не може бути підставою для відмови у реалізації права на належний перерахунок пенсії. Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

12 січня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що рішення про відмову у перерахунку пенсії прийнято правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач вказав, що подана позивачем довідка про заробітну плату від 18.09.2014 за період роботи з листопада 1994 року по червень 2000 року не підтверджена первинними документами, оскільки підприємство, яке її видало, розташоване на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим перевірити достовірність зазначених у ній відомостей неможливо. На думку відповідача, за відсутності результатів такої перевірки правові підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні. Крім того, відповідач послався на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1, зазначивши, що рішення про проведення перерахунку буде переглянуто після надходження акта перевірки поданої довідки.

16.01.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Однак ця заява по суті справи до уваги судом не береться, адже згідно частини третьої статті 263 КАС України, заявами по суті у цій категорії справ є лише позов та відзив.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

21.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зІ заявою №2054 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату, виданої Товариством з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса», за період роботи з 01.11.1994 по 30.06.2000.

На підтвердження своїх вимог позивачем було подано, зокрема, трудову книжку, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.09.2014 за період роботи з листопада 1994 року по червень 1999 року, довідку про заробітну плату від 18.09.2014 за період роботи з липня 1999 року по лютий 2001 року, наказ про перейменування підприємства, витяг зі статуту підприємства та довідку про перейменування підприємства відповідно до рішення Фонду державного майна України.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення від 29.10.2025 №164650004270 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивача. У рішенні зазначено, що довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами у встановленому законодавством порядку, а рішення про проведення перерахунку пенсії буде переглянуто після надходження акта перевірки зазначеної довідки.

Не погодившись із рішенням пенсійного органу про відмову у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

У відповідності до підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок від 25.11.2005 №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку від 25.11.2005 №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Висновки щодо правозастосування

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

При цьому, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №709/1448/16-а, який в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

З аналізу наведених положень законодавства слідує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі №527/1655/17.

З трудової книжки позивача від 22.08.2017 року судом встановлено, що:

- в період з 19.10.1994 по 19.02.2021 позивач працював у Товаристві з додатковою відповідаЛьністю "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса".

Окрім того, позивачем були надані пенсійному органу також довідка про перейменування підприємства, витяг з уставу ВАТ "ПЕМЗ ім. К.Маркса", довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.09.2014 року за період з листопада 1994 року по грудень 1999 року, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.09.2014 року за період з січня 2000 року по лютий 2001 року.

При цьому, належних доказів недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в довідках за вищезазначені періоди роботи позивача матеріали справи не містять, а останні відкликані не були.

Відмовляючи позивачу у врахуванні спірних довідок від 18.09.2014, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідок, тощо.

Довідки від 18.09.2014 видані відповідно до вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженою особою, скріплені печаткою та містять посилання на підставу видачі - особові рахунки нарахування заробітної плати.

Водночас, ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні в архівній установі.

Разом з тим, згідно з абз. 1 та 2 ч.3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року зі зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 цього ж Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Суд зауважує, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження" м. Первомайськ (перейменовано на Сокологірськ) Луганської області, де знаходиться Товариство з додатковою відповідальністю "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса, входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Також згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", м. Первомайськ (перейменовано на Сокологірськ) входить до переліку населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладом, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Отже, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних у первинних документах по нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.

Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права врахування при розрахунку пенсії довідок про заробітну плату від 18.09.2024, виданих Товариством з додатковою відповідальністю "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса", що видало відповідні довідки, на території, непідконтрольній Українській владі та неперереєстрації його на території підконтрольній українській владі.

Водночас суд вважає за потрібне вказати, що період роботи позивача на підприємстві, що нині перебуває на тимчасово окупованій території, мав місце в час перебування цієї території під контролем України, ця територія була і є суверенною територією України, в період роботи з доходів позивача сплачувалися податки до Державного бюджету України, тому позбавлення його права на врахування цієї заробітної плати при обрахунку пенсії суд вважає необґрунтованим і протиправним.

Водночас, права позивача порушені не рішенням, а бездіяльністю щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату від 18.09.2014, виданих Товариством з додатковою відповідальністю "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса".

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідач безпідставно відмовився врахувати при перерахунку пенсії позивача довідки про заробітну плату від 18.09.2014 за період роботи з листопада 1994 року по грудень 1999 року та від 18.09.2014 за період роботи з липня 1999 року по лютий 2001 року, видані Товариством з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса», незважаючи на надання позивачем усіх необхідних документів, що підтверджують їх належність та достовірність. Доказів недостовірності відомостей, зазначених у вказаних довідках, відповідачем суду не надано.

При визначенні дати, з якої має бути проведений перерахунок пенсії, суд виходить із того, що вперше із відповідною заявою про проведення такого перерахунку позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України 22.05.2024, що підтверджується заявою №920. Саме з цього моменту у пенсійного органу виник обов`язок розглянути подані документи та за наявності законних підстав здійснити перерахунок пенсії. Подальші повторні звернення позивача були зумовлені виключно відмовами пенсійних органів у проведенні такого перерахунку та не можуть змінювати дату, з якої підлягає поновленню порушене право позивача.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 29.10.2025 №164650004270 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, а також зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 22.05.2024, тобто з дня його першого звернення зі заявою №920 про проведення перерахунку пенсії, із врахуванням довідок про заробітну плату від 18.09.2014 за період роботи з листопада 1994 року по грудень 1999 року та з липня 1999 року по лютий 2001 року, виданих Товариством з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса».

Водночас слід врахувати, що зобов`язання здійснити перерахунок із тієї ж дати, з 22.05.2024 року, не відповідатиме вимогам процесуального закону з точки зору дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено для звернення до адміністративного суду з позовом про захист свого права шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся з цим позовом до Полтавського окружного адміністративного суду 16.12.2025 року.

Тому суд вважає обґрунтованим здійснити захист порушеного права ОСОБА_1 на належний розмір пенсії - в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом, тобто з 15.06.2025 року.

Позовні вимоги за період часу, що передує цій даті, слід залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду у відповідності з ч. 3 ст. 123 КАС України.

Позивач у позовних вимогах не ставив питання про зобов`язання територіального органу ПФУ здійснити виплату перерахованої пенсії. З даного приводу суд вказує, що після набрання законної сили цим судовим рішенням та його виконання ГУ ПФУ у Київській області обов`язок здійснити виплату перерахованої пенсії, починаючи з дати її перерахунку, лягає на територіальне управління ПФУ, в якому ОСОБА_1 перебуває на обліку, в силу закону та наданих ним повноважень.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням доходу, отриманого у Товаристві з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» за період роботи з листопада 1994 року по червень 2000 року, відповідно до довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.09.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням доходу, отриманого у Товаристві з додатковою відповідальністю «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» за період роботи з листопада 1994 року по червень 2000 року, відповідно до двох довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.09.2014 - з 16.06.2026 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за решту спірного періоду - залишити без розгляду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Суддя І.С. Шевяков