Ухвала суду № 138265047, 10.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

№ 380/19857/24

10 липня 2026 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Яськів В. Ю.

представника позивача Беня Т. Т.

представниці відповідача Бойко Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представниці відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (місцезнаходження: Аеропорт ЦА, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 33073442) пред`явило позов до Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 40479801), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби від 31.07.2024 №131305-14/5957-2024.

01.10.2024 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 18.11.2024 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

08.07.2026 представниця відповідача подала клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що Верховний Суд ухвалою від 30.03.2026 передав на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справу №580/2287/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги. Зазначає, що правові висновки Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, зроблені за результатами розгляду справи №580/2287/24, матимуть значення для правильного вирішення цієї справи №380/19857/24, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, та у справі №580/2287/24 є подібними, а передача справи на розгляд судової палати здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.

У судовому засіданні 10.07.2026 представниця відповідача підтримала клопотання про зупинення провадження з підстав, викладених у ньому. Представник позивача проти зупинення провадження у справі не заперечував.

Вирішуючи клопотання представниці відповідача про зупинення провадження у цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 5 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разім перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Проаналізувавши матеріали справи, ключовим питанням, яке має вирішити суд у цій справі є питання, який суд повинен перевіряти правильність визначення розміру збитків у вимозі про усунення виявлених порушень та обґрунтованості вимог органу Держаудитслужби: суд, що розглядає позов про безпосереднє стягнення таких збитків, чи суд, що розглядає позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.03.2026 суд зазначив, що «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, а отже, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов Державної аудиторської служби України про стягнення збитків, а не під час вирішення справи за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, з огляду на те, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Водночас, у постановах від 22.10.2020 у справі №820/3089/17, від 31.05.2021 у справі №826/18686/16, від 31.08.2021 у справі №160/5323/20, від 02.11.2021 у справі №420/6808/19, від 12.05.2022 у справі №620/4169/20, від 22.12.2022 у справі №826/13003/17, від 21.03.2023 у справі №560/4370/22, Верховний Суд зазначив, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Такі висновки кореспондують правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29.03.2023 у справі №160/7775/21, від 06.07.2023 у справі №1740/2398/18, від 09.03.2023 у справі №500/2489/21, в яких Суд указав, що правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Надалі розвиваючи підхід щодо правової природи вимог Держаудитслужби, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що вимога про відшкодування збитків не є виконавчим документом і якщо підконтрольна установа не згодна з сумою та не відшкодувала її добровільно, орган державного фінансового контролю зобов`язаний звернутися до суду з позовом у загальному порядку. Водночас письмова вимога є правовим актом індивідуальної дії, оскільки вона породжує обов`язки для адресата (усунути порушення) і це дає право установі оскаржувати таку вимогу в адміністративному суді ще до того, як орган контролю звернеться з позовом про стягнення збитків.

Натомість у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №820/339/17, від 08.08.2019 у справі №804/9577/13-а, від 11.12.2019 у справі №160/641/19, від 20.03.2020 у справі №814/380/17, від 31.03.2020 у справі №817/650/18, від 07.04.2020 у справі № 813/1984/18, від 08.04.2020 у справі №809/504/17, від 12.03.2021 у справі №640/3186/19, від 27.05.2021 у справі №160/8621/19, від 17.06.2021 у справі №440/6907/18, від 31.08.2021 у справі №160/5323/20 та від 03.06.2022 у справі №160/13920/20, Верховний Суд з-поміж іншого висновував, що орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У цих справах Верховний Суд указав, що законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Отже, під час касаційного перегляду цієї справи встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання».

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів цієї справи, з урахуванням характеру спірних правовідносин, судом встановлено, що такі у розглядуваній справі є подібними до правовідносин у справі №580/2287/24, а тому суд вважає за необхідне з метою формування єдиної судової практики, ухвалення законного і обґрунтованого рішення клопотання представниці відповідача задовольнити та зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №580/2287/24.

Керуючись ст. 236, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання представниці відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 380/19857/24 до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №580/2287/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повну ухвалу складено 15.07.2026.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна