Ухвала суду № 138264857, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

16 липня 2026 року № 320/6752/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, яке мотивоване тим, що до відзиву відповідачем не було долучено будь-яких доказів, з яких можливо встановити обставини заборони позивачу в`їзду на територію України. Вказує, що засекречення та не повідомлення як суду, так і стороні позивача обставин заборони в`їзду позивачу на територію України, є поважною обставиною.

На переконання позивача, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, виходячи з відповідача як суб`єкта владних повноважень, вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки виключно в судовому засіданні можна буде з`ясувати дійсні обставини заборони позивачу в`їзду на територію України та забезпечить можливість стороні позивача реалізувати свої права, визначені КАС України, а суду повно та всебічно встановити обставин справи.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд не знайшов підстав для його задоволення з огляду на таке.

За частинами першою-третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Разом із тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався своїм процесуальним правом та подав до суду відзив на позовну заяву разом документами, які він вважає достатніми для підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Водночас суд звертає увагу і на ту обставину, що заявлене представником позивача клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСГІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, а також беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявленого клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд вважає таке необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути зазначені в апеляційній скарзі за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя Колеснікова І.С.