Ухвала суду № 138264779, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

16 липня 2026 року № 640/27278/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Запорізької окружної прокуратури про поворот виконання судового рішення у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора

Запорізької обласної прокуратури

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала адміністративна справа №640/27278/21.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2021 у справі №640/27278/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо несвоєчасного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 640/23266/19, допущеного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Запорізької області за період з 26.05.2021 по 27.08.2021. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 640/23266/19, допущеного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Запорізької області за період з 26.05.2021 до 27.08.2021 у сумі 134 639,05 грн. В іншій частині - відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 640/23266/19 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення наступного змісту:

«Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 640/23266/19, допущеного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Запорізької області за період з 26.05.2021 до 27.08.2021 у сумі 134 639,05 грн (сто тридцять чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять гривень п`ять копійок)».

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2023 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, до якої приєдналась Запорізька обласна прокуратура, задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у справі №640/27278/21 у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення скасовано та прийнято у цій частині нове рішення.

Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року у справі № 640/23266/19 у частині поновлення на роботі, допущеної до негайного виконання, у розмірі 122 025,96 грн (сто двадцять дві тисячі двадцять п`ять гривень 96 коп).

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у справі № 640/27278/21 залишено без змін.

Запорізька обласна прокуратура звернулася до Київського окружного адміністративного суду із заявою про поворот виконання судового рішення у справі №640/27278/21, в якій просила вирішити питання про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі №640/27278/21 шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної прокуратури грошових коштів у розмірі 134639,05 грн, сплачених в рахунок стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №640/27278/21.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що постановою Верховного Суду від 18.12.2023 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №640/27278/21 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення та прийнято у цій частині нове рішення. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2021 у справі №640/23266/19 у розмірі 122 025,96 грн.

Тобто Верховним Судом змінено суб`єкта, який несе відповідальність за несвоєчасне виконання рішення, а саме змінено з Запорізької обласної прокуратури на Офіс Генерального прокурора та зменшено суму, яка підлягає стягненню з 134 639,05 грн на 122 025,96 грн.

Заявник вважає, що сума коштів у розмірі 134 639,05 грн, сплачена ним позивачу на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022, підлягає стягненню з ОСОБА_1 , оскільки у Запорізької обласної прокуратури відпав обов`язок у відшкодуванні середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026, заяву розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 заяву Запорізької обласної прокуратури про поворот виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Представник заявника Запорізької обласної прокуратури подану заяву підтримала, просила суд задовольнити в повному обсязі.

Представник Офісу Генерального прокурора подану заяву підтримала.

Позивач подав до суду додаткові пояснення, згідно яких вважає, що у Запорізької обласної прокуратури були відсутні підстави для звернення з заявою про поворот виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №640/27278/21, з огляду на встановлені ст. 239 КЗпП України, ст. 381 КАС України обмеження щодо повороту виконання рішень по трудових спорах. Сума стягнута на підставі даного судового рішення є заробітною платою, що підтверджується висновками Верховного Суду та усталеною практикою.

Відповідачі в межах справи №640/27278/21 Офіс Генерального прокурора та Запорізька обласна прокуратура є державними органами, які становлять єдину систему, Офіс Генерального прокурора є головним розпорядником коштів. Обов`язок сторони відповідача сплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі в межах справи №640/27278/21 підтверджено відповідними рішеннями судів трьох інстанцій, тому поворот виконання зазначеного у заяві рішення суду очевидно та беззаперечно призведе до порушення прав позивача.

Також, позивач вказує, що сума, стягнута на його користь є коштами з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також випливає з трудових відносин. Доказів надання позивачем завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів, які б слугували підставою скасування рішень судів, постановлених на його користь, відповідач не надав. Крім того, чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. Для цієї категорії справ немає значення, в якому порядку ухвалене те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення.

Врахувавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про поворот виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України є обов`язковість судового рішення.

Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Підстави та порядок повороту виконання судових рішень визначено статтею 380 КАС України

Так, відповідно до зазначеної норми, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Системний аналіз вищенаведених приписів процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що метою інституту повороту виконання судового рішення є усунення наслідків скасованого рішення суду. Такий інститут спрямований на створення дієвих та ефективних гарантій дотримання прав та законних інтересів добросовісного боржника в разі виконання визнаного згодом судового рішення як помилковим.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Разом із тим, вирішальною правовою підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вищестоящим судом вже виконаних судових рішень, а також реалізація скасованого рішення внаслідок одержання стороною майна. При цьому, передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про стягнення коштів є встановлення факту перерахування таких коштів згідно рішення суду.

В обґрунтування заяви відповідач Запорізька обласна прокуратура вказує, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №640/27278/21 сплачено в рахунок стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення грошові кошти у розмірі 134 639,05 грн.

Водночас статтею 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Таким чином, у справах про присудження виплати заробітної плати поворот виконання допускається лише за умови, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 висловилася, зокрема, щодо того, чи можна вважати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні заробітною платою, та зазначила, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Висновок аналогічного змісту про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати міститься у постанові Великої Палати від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Слід зазначити, що незважаючи на ту обставину, що предмет спору у справі №755/12623/19 стосувався стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, натомість у даному публічно-правовому спорі наріжним є питання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, суд вважає, що вказані правові категорії є дотичними, оскільки за своєю суттю слугують спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за обставин цієї справи, стягнення коштів за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2021 у справі № 640/23266/19 в частині поновлення позивача на посаді за період з 26 травня по 27 серпня 2021 року не відноситься до переліку категорій справ, визначених статті 381 КАС України, за яким поворот виконання рішень здійснюється лише за вказаних в ній виняткових випадках, тобто у цій ситуації підлягають застосуванню загальні положення статті 380 КАС України.

Відтак, оскільки середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, суд вважає, що підлягають застосуванню загальні положення статті 380 КАС України.

Таким чином, оскільки на суму середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у справі № 640/23266/19, перерахованого Запорізькою окружною прокуратурою на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №640/27278/21 в сумі 134 639,05 грн, з яких: 108 384,43 грн виплачено безпосередньо ОСОБА_1 ; 24 235,03 грн сплачено податок з доходів; 2 019,59 грн сплачено військовий збір, що підтверджується меморіальними ордерами від 05.07.2022 № 162 (#275348156), № 162 (#275346722), № 162 (#275375289), розповсюджуються загальні правила щодо повороту виконання, визначені статтею 380 КАС України, тому наявні підстави для задоволення заяви Запорізької обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2023 у справі № 160/7452/22.

Отже, за обставин цієї справи, стягнення коштів за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до переліку категорій справ, визначених ст. 381 КАС України, за яким поворот виконання рішень здійснюється лише за вказаних в ній виняткових випадках, тобто у цій ситуації підлягають застосуванню загальні положення ст. 380 КАС України.

У зв`язку із наведеним суд критично оцінює доводи сторони стягувача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 381 КАС України.

Разом із цим, судом встановлено, що податок з доходів фізичних осіб у сумі 24 235,03 грн та військовий збір у сумі 2 019,59 грн, були сплачені боржником на виконання судового рішення у справі № 640/27278/21.

Суд зауважує, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 805/1008/16-а.

Отже за своєю природою зазначені нарахування не є частиною заробітної плати, відтак поворот даних нарахувань податків та зборів підлягають поверненню з бюджету на користь заявника, адже суд установив наявність підстав передбачених ст. 380 КАС України.

З огляду на викладене вище суд прийшов до переконання про наявність правових підстав для задоволення заяви Запорізької обласної прокуратури про поворот виконання рішення суду у адміністративній справі № 640/27278/21.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 248, 256, 380 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Запорізької обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задовольнити.

Здійснити поворот виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2021 у справі № 640/27278/21.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької окружної прокуратури кошти в розмірі 108 384,43 грн, що були нараховані та виплачені на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №640/27278/21.

Повернути Запорізькій окружній прокуратурі з бюджету сплачені на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №640/27278/21 податок з доходів фізичних осіб у сумі 24 235,03 грн та військовий збір у сумі 2 019,59 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Колеснікова І.С.