Рішення № 138264770, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року Київ № 320/34679/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у відмові провести позивачу, починаючи з 01.03.2023, нарахування та виплату, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за № 49/8753 від 09.10.2023, підготовленої Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, без підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінет Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплату, починаючи з 01.03.2023, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за №49/8753 від 09.10.2023, підготовленої Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, без урахування положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінет Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням проведених виплат.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Стверджує право на нарахування та виплату, починаючи з 01.03.2023, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за №49/8753 від 09.10.2023, підготовленої Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, без урахування положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінет Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням проведених виплат, проте відповідачем відмовлено в реалізації названого права.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Із Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 320/48731/23, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8753 від 09.20.2023, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України № 49/8753 від 09.10.2023, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату з 01.12.2019, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі № 320/34677/24, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у відмові провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за № 49/8753 від 09.10.2023 підготованої Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, починаючи з 01.02.2024, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за № 49/8753 від 09.10.2023, підготовленої Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпеченню, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Також, рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 320/34675/24, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у відмові провести ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за № 49/8753 від 09.10.2023, виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення, нарахування та виплату підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінет Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за № 49/8753 від 09.10.2023, виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення, нарахування та виплату підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінет Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022, з урахуванням проведених виплат.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 320/42834/24, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.12.2019.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вирішено питання про судові витрати.

У силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із урахуванням викладеного, судом установлено право позивача на пенсію з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач стверджує право на індексацію пенсії з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 із урахуванням для її обчислення коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197, втім пункт 2 постанови № 168 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Як видно з розрахунку пенсії за вислугу років позивача (дата розрахунку 19.03.2024), у 2023 році було проведено індексацію пенсії, відповідно, індексація базового ОСНП 2023 (13578,04*0,1970) становить 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 18278,25 грн.

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років позивача (дата розрахунку 16.06.2024), у 2023 році було проведено індексацію пенсії, відповідно, індексація базового ОСНП 2023 (18873,99*0,1970) становить 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 21873,99 грн.

Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок індексації пенсії за 2023 рік відповідно до постанови № 168, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за №49/8753 від 09.10.2023, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, без урахування положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію), отримав відмову, оформлену листом відповідача від 17.06.2024.

Зі змісту названого листа слідує, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Зазначили, що пенсію позивачу з дати призначення було обчислено із розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення за 30 років вислуги. При проведенні відповідачем перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, розмір пенсії за вислугу років з 01.01.2016 обчислювався, виходячи з 70% сум грошового забезпечення, відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.

Повідомили, що у червні 2024 року відповідачем на виконання рішення суду у справі № 320/48731/23 було проведено перерахунок пенсії. Оскільки у судовому рішенні відсутнє зобов`язання відповідача щодо виплати позивачу пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення згідно з довідкою № 49/8753 від 09.10.2023, під час обчислення розміру пенсії з 01.12.2019 було застосовано вимоги статті 13 Закону, в редакції, чинній на дату здійснення перерахунку пенсії.

Щодо проведення індексації пенсії за результатами виконання судового рішення, повідомили, що згідно з пунктом 10 постанови № 168, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії з 1 березня не може бути меншим за 100 грн та більшим за 1500 грн.

Крім того, перевіркою справи встановлено, що розміри індексації встановлені відповідно до законодавства, виплата пенсії здійснюється на виконання рішення суду в межах покладених на відповідача зобов`язань, без обмеження максимальним розміром, оскільки не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Преамбула названого Закону містить положення про те, що цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011:

- внесені зміни у статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI), зокрема частину п`яту цієї статті викладено в такій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Із 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п`яту статті 43 шляхом доповнення реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

У статтю 43 Закону № 2262-XII Законом України від 12.04.2016 № 1080-VIII вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п`ята статті 43 Закону № 2262-XII з 06.05.2016 (з дати набрання чинності Закону № 1080-VIII) стала частиною сьомою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.

VI. Оцінка суду

Щодо позовних вимог у частині обмеження пенсії максимальним розміром, суд виходив із такого.

Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262- ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону № 2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 названа норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 № 107-VI визнана неконституційною.

Проте, із 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) частина п`ята статті 43 була викладена в новій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII названа норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 01.01.2016): тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12.04.2016 № 1080-VІІІ ця частина стала вважатись частиною сьомою.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 положення Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

При цьому, у відповідності до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно із частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 № 15-рп/2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 у Законі № 2262-XIІ.

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 замінено словами і цифрами по 31.12.2017. Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дає підстави стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17 та від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі № 522/16973/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 23.06.2020 у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Верховний Суд, розглядаючи справу у подібних правовідносинах, у постанові від 02.08.2022 у справі № 240/1369/21, з посиланням на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що у таких справах застосуванню підлягають норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи».

Втім, із наявних у матеріалах справи доказів судом не встановлено, а позивачем документально не підтверджено, що розмір його пенсії з 01.03.2023 обмежений максимальним розміром.

Як убачається з розрахунку пенсії за вислугу років позивача (дата розрахунку 19.03.2024), у 2023 році було проведено індексацію пенсії, відповідно, індексація базового ОСНП 2023 (13578,04*0,1970) становить 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 18278,25 грн. Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років позивача (дата розрахунку 16.06.2024), у 2023 році було проведено індексацію пенсії, відповідно, індексація базового ОСНП 2023 (18873,99*0,1970) становить 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 21873,99 грн.

Таким чином, розмір пенсії позивача не обмежений максимальним розміром.

Щодо індексації пенсії позивача, суд виходив із такого.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України у постанові від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статей 13 і 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.

Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.

Отже, з указаних норм вбачається, що основний розмір пенсії з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.

При цьому, згідно з пунктами 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році», було постановлено установити, що з 01.03.2022: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 (пункт 1).

Крім того, постановлено установити, що з 01.03.2023 розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім частини першої статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (пункт 2).

Відповідач з 01.03.2023 здійснив нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168, однак застосував коефіцієнт 0,1970 замість 1,197.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без урахування положень, передбачених пунктом 10 постанови № 168, суд уважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 10 постанови № 168, установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

З огляду на зазначене, суд уважає, що положеннями абзацу 2 пункту 10 постанови № 168 визначено граничний розмір індексації пенсії, а саме встановлено, що внаслідок здійснення перерахунку на виконання пунктів 1-7 цієї постанови з 01.03.2023 пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, із урахуванням підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 не може бути більшою ніж 1500,00 грн.

У справі, що розглядається, судом установлено, що з 01.03.2023 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови № 168, у межах граничної суми збільшення 1500,00 грн, а саме 1500,00 грн, у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача протиправними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена Управлінням із дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введений воєнний стан, який дії і по цей час.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23.

Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

Такі положення Указу Президента України № 69/2022 у повній мірі кореспондуються з абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема, щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Указані положення неконституційними не визнавалися, є чинними і узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25.01.2012 № 3-рп/2012, у якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, суд зазначає, що у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 Конституційний Суд України також зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Указане у сукупності свідчить про те, що реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень у частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Указана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної.

Таким чином, ураховуючи те, що пенсія позивача з 01.03.2023 проіндексована в розмірі, що не перевищує 1500,00 грн, що відповідає абзацу 2 пункту 10 постанови № 168, відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії з 01.03.2023 без застосування граничного розміру, встановленого цими положеннями, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог у цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23, а також від 20.06.2024 у справі № 420/23990/23.

При вирішенні цієї справи суд бере до уваги й те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі № 320/8511/23, яким позов задоволено частково, визнано протиправним та нечинним в абзаці першому пункту 2 постанови КМУ № 168 застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом; визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 постанови КМУ № 168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Однак, за наслідками апеляційного перегляду названого рішення суду, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 320/8511/23, апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено частково.

Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 скасовано в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 залишено без змін.

Втім, постановою Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 320/8511/23, касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 320/8511/23, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним в абзаці 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

У той же час, виходячи з меж заявлених позовних вимог, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, позовні вимоги у частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови КМУ № 168 без обмеження її розміру 1500,00 грн, тобто без застосування пункту 10 постанови № 168, є безпідставними.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

VIІ. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За нормами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом установлено, що позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2422,40 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд уважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у відмові провести ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2023, нарахування та виплату, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за № 49/8753 від 09.10.2023, підготовленої Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, без підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінет Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), починаючи з 01.03.2023, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за №49/8753 від 09.10.2023, підготовленої Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінет Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.