Ухвала суду № 138264521, 16.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

16 липня 2026 року Справа № 280/7142/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача, який дає право па пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (або №2) періоду роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 в АТ «Запорізький завод феросплавів»;

- зобов`язати відповідача зарахував до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком па пільгових умовах за Списком №1 (або №2), період роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 у АТ «Запорізький завод феросплавів»;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованого пільгового стажу за період з 20.03.2000 по 03.01.2001 із застосуванням кратності стажу починаючи з дати призначення пенсії;

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів індексації з 2017 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019, 2020, 2021 роки, шо становить 10 846,37 грн відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати призначення пенсії у 2022 році, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією одноразово;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн;

- справу розглядати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.

1. Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.

2. Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини п`ятої статті 160 КАС України).

До публічно-правового спору відноситься спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (за визначенням, наведеним в пункті 2 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС України).

Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами статті 5 КАС України.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав, як сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Суд звертає увагу, що у пункті шостому прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є відповідачем у справі.

Таким чином, позивачу слід уточнити суб`єктний склад, вказавши відповідачів по справі у відповідності до заявлених позовних вимог або уточнити такі вимоги.

3. За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач не погоджується із не зарахуванням до його пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоду роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 у АТ «Запорізький завод феросплавів».

Натомість до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 у АТ «Запорізький завод феросплавів».

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином виготовлену та засвічену копію трудової книжки та наявні у позивача довідки про підтвердження пільгового стажу за спірний період роботи .

4. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізична особа сплачує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00грн.

Позивачем подано позовну заяву у якій заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру за які належало б сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (1331,20х2).

Однак до позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію №2.750288213.1 (код документа 8420-8526-7292-7394) від 10.07.2026 про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн.

Отже, судовий збір сплачений позивачем не в повному обсязі.

З наведених підстав, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України №3674-VI у сумі 1331,20.

5. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Звернувшись до суду з позовом 10.07.2025 (дата здачі позовної заяви на пошту), позивач, окрім іншого, заявляє вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованого пільгового стажу за період з 20.03.2000 по 03.01.2001 із застосуванням кратності стажу починаючи з дати призначення пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019, 2020, 2021 роки, шо становить 10 846,37 грн відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати призначення пенсії у 2022 році, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією одноразово.

Судом з матеріалів позовної заяви встановлено, що пенсію позивачу призначено у 2022 році.

У постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані положення застосовуюся у разі вчинення відповідачем протиправних дій щодо невиплати нарахованих сум пенсії, проте, матеріалами справи не підтверджено, що суми пенсійних виплат з урахуванням стажу у подвійному розмірі були нараховані позивачу, однак, у зв`язку з протиправними діями відповідача не виплачені, у зв`язку з чим відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

При цьому отримання листа відповідача від 24.06.2026 у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання доплати до пенсії і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Крім того, юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі № 815/4480/16, від 31.07.2018 у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 у справі № 826/6380/17.

Виходячи з того, що правовідносини щодо пенсійних виплат є правовідносинами триваючого характеру, то суд вважає за необхідне застосувати шестимісячний строк звернення до суду у відповідності до статті 122 КАС України, починаючи з дати звернення позивача до адміністративного суду.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Виходячи із встановлених обставин та враховуючи наведені правові позиції, суд вважає, що належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту позовної заяви не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено. Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску позивачем до позовної заяви не додано.

З огляду на викладене, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованого пільгового стажу за період з 20.03.2000 по 03.01.2001 із застосуванням кратності стажу починаючи з дати призначення пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019, 2020, 2021 роки, шо становить 10 846,37 грн відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати призначення пенсії у 2022 році, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією одноразово за період з 2022 року по 09.01.2026 (у межах шестимісячного строку звернення до суду).

Подібна правова позиція щодо застосування строку звернення до суду застосована Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24.

При цьому суд зазначає, що у частині позовних вимог, починаючи з 10.01.2026 (у межах шестимісячного строку звернення до суду), строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.

Обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно з частиною 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- оформлену відповідно до КАС України позовну заяву з зазначенням відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету та уточненого суб`єктного складу (вказавши відповідачів по справі у відповідності до заявлених позовних вимог) або уточненого переліку позовних вимог;

- докази на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: належним чином виготовлену та засвічену копію трудової книжки та наявні у позивача довідки про підтвердження пільгового стажу за період роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 у АТ «Запорізький завод феросплавів»;

- докази доплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 статтею 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 1331,20грн;

- оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом за період з 2022 року по 09.01.2026.

Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Садовий