Рішення № 138264496, 16.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2026 року (09:10)Справа № 280/4282/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.03.2026 №083850029261 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди його роботи з 14.11.1999 по 17.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006, у зв`язку із чим призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 31.03.2026.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 17.03.2026 позивач звернувся до територіального органу пенсійного фонду із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1, яку за принципом екстериторіальності розглядало ГУ ПФУ в Харківській області, однак у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено через відсутність необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 14.11.1999 по 17.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006, оскільки за вказані періоди відсутні накази про проведення атестації робочого місця. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування до його пільгового стажу вказаного періоду роботи, та з посиланням на правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а та постанові Верховного Суду у справі №679/774/16-а, зазначає, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

15.05.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 17.03.2026 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто відповідачем, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 14.11.1999 по 31.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006, оскільки в додатку до наказу про атестації робочих місць від 18.08.2000 №305-к відсутні посади електронника та плавильника абразивних матеріалів. Таким чином, у даному випадку немає жодних підстав для визнання протиправними дій відповідача. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.03.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок №22-1) передбачено, що з 01 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи наведене, заява позивача від 17.03.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 26.03.2026 №083850029261, прийнятим відділом призначення пенсій ГУ ПФУ в Харківській області, позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком та зазначено, що вік заявника 51 рік, страховий стаж заявника становить 35 років 08 місяців 13 днів, стаж роботи за СП1 06 років 08 місяців 03 дні, стаж роботи за СП2 07 років 08 місяців 13 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди, до пільгового стажу роботи зараховано всі періоди з урахуванням атестації робочих місць. Вирішено відмовити в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого ст. 114 п.п. 1 п. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) №137-V 14 вересня 2006 року, визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058-IV.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

При цьому, абзац перший статті 26 Закону №1058-IV передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Водночас пільговий стаж, роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За приписами п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У пункті 4.3 Порядку № 383 визначено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637 (п. 10 Порядку № 383).

Слід зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації), які розроблені відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок №422).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

За змістом п. 4 Порядку № 442 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Сторони не оспорюють, що у період з 14.11.1999 по 17.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006, працюючи в ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», позивач виконував роботу, яка передбачена Списком №1.

Так, згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 від 13.10.1995 вбачається, що позивач

з 09.06.1998 по 31.08.2000 безперервно працював за професією електродник цеху плавки електрокорунду нормального в ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат»;

з 11.09.2001 по 23.10.2007 за професією плавильник абразивних матеріалів цеху плавки електрокорунду нормального в ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат».

Наведене також підтверджується Довідками уточнюючими особистий характер робіт та підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах від 27.10.2025 №43а, №43в, виданими ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», у яких, крім іншого, наявна інформація про те, що позивач працював повний робочий день, за період з 09.06.1998 по 31.08.2000 за професією, посадою: електродник, зайнятий на печах цеху плавки електрокорунду нормального (02 років 02 місяців 23 дні) передбачена Списком №1 розділ ХІ под. 4 поз. 1110500а-19760; за період з 11.09.2001 по 23.10.2007 за професією, посадою: плавильник абразивних матеріалів цеху плавки електрокорунду нормального (06 років 01 місяць 03 дні) передбачена Списком №1 розділ ХІ под. 4 поз. 11.4а.

Судом встановлено, що відповідач зарахував до пільгового стажу позивача вказані період частково: по 13.11.1999, в межах строку проведення атестації робочих місць, встановленого від дати наказу №466 від 14.11.1994; по 17.08.2005 в межах строку проведення атестації робочих місць, встановленого від дати наказу №305-к(а) від 18.08.2000, та з 26.06.2006 відповідно до аналогічного наказу №248 від 26.06.2006.

Проте, періоди роботи з 14.11.1999 по 31.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006 до пільгового стажу позивача не зарахований, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці.

Водночас, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку 1 або Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

На переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №422 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а.

Суд вважає, що право позивача на пенсійне забезпечення, гарантоване Конституцією України, не може бути поставлено у залежність від дій чи бездіяльності осіб, уповноважених на видачу уточнюючої довідки та документів, необхідних для підтвердження пільгового стажу.

Крім того, у випадку наявності сумнівів щодо обґрунтованості видачі уточнюючої довідки, відповідач мав можливість скористатись правом, наданим йому відповідно до частини 3 статті 43 Закону №1058-IV, та вимагати відповідні документи від підприємства, яке видало уточнюючу довідку, перевіряти обґрунтованість її видачі та достовірність поданих відомостей.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 14.11.1999 по 31.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006 відповідно до уточнюючих довідок умовах від 27.10.2025 №43а, №43в які видані ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», та призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є протиправним, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування такого протиправного рішення.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, суд враховує таке.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Адміністративний суд надає оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, виключно з огляду на зміст такого рішення.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 14.11.1999 по 31.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006 відповідно до уточнюючих довідок умовах від 27.10.2025 №43а, №43в які видані ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», отже, наявні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до пільгового стажу позивача відповідно.

Такий обов`язок необхідно покласти на орган Пенсійного фонду, який був компетентним щодо вирішення відповідного питання за принципом екстериторіальності у відповідності до Порядку №22-1 ГУ ПФУ в Харківській області.

Разом із тим, суд враховує, що обчислення стажу відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, суд не може перебирати на себе таку функцію та здійснювати розрахунок стажу роботи, що дає право на встановлення його достатність для призначення пенсії, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за Списком №1 є помилковим.

Отже з метою відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 17.03.2026 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі №514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Інші аргументи сторін не є визначальними для правильного вирішення даного спору.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Враховуючи висновок суду про наявність підстав для часткового задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято рішення, що зумовило порушення прав позивача у спірних правовідносинах, а саме: з ГУ ПФУ в Харківській області, в сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.03.2026 №083850029261, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 14.11.1999 по 31.08.2000 та з 18.08.2005 по 25.06.2006 відповідно до уточнюючих довідок умовах від 27.10.2025 №43а, №43в, які видані Приватним акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 17.03.2026, подану ОСОБА_1 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.07.2026.

Суддя Ю.В. Калашник