Рішення № 138263972, 16.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокуСправа №160/14856/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/14856/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/14856/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

16 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано уточнену позовну заяву та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії в період з 01.01.2025 р. по 01.01.2026 р., визначених пунктом 1 постанови № 1 Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році», та щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним (граничним) розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 нараховану йому пенсію в період з 01.01.2025 р. по 01.01.2026 р. без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених з 01.01.2025 р., визначених пунктом 1 постанови № 1 Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році».

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача. Окрім цього, позивач зазначає, що відповідач протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром..

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/14856/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.01.2025 року по 30.11.2025 року повернуто позивачу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14856/26 - в частині позовних вимог з 01.12.2025 року, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХII).

На звернення позивача від 06.10.2025 року, листом від 05.11.2025 року №59222-44756/Л-01/8-0400/25 відповідач повідомив позивачу, що пенсія позивача обчислена згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року №1, а також пенсія обмежена максимальним розміром.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Щодо обмеження пенсії згідно Постанови №1.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 року №1 (далі Постанова №1) встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.04.2025 року у справі №420/22077/24.

Дії відповідача, які полягають в застосуванні коефіцієнтів зменшення, встановлених статтею 46 Закону №4059-IX та Постановою №1, до перерахованої в січні 2025 року пенсії позивача, є протиправними.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25.

Враховуючи вищевикладене, відповідач не мав правових підстав для обмеження пенсії позивача згідно положень Постанови №1.

Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.08.2025 року у справі №160/4354/25, від 05.08.2025 року у справі №280/11380/24, від 05.08.2025 року у справі №160/6492/25, від 10.07.2025 року у справі №280/124/25, а також Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.06.2025 року у справі №580/1307/25.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Згідно зі ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 вказане положення Закону №2262-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

З дати ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України і до дня вирішення цієї справи по суті частина сьома статті 43 Закону №2262-XII змін не зазнавала.

Аналогічне ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ за змістом нормативне положення міститься у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI).

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) вказане положення Закону №3668-VI визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Абзацем другим статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, наразі відсутня норма права, яка б передбачала обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром. Як наслідок, дії відповідача щодо встановлення такого обмеження є протиправними, в зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.

Позивач оскаржував обмеження розміру пенсії максимальним розміром (позовна вимога №3), однак не заявив прохання про перерахунок пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром (позовна вимога №4). За таких обставин з метою ефективного захисту прав позивача судом здійснено вихід за межі позовних вимог. Також суд констатує наявність правових підстав щодо виходу за межі позовних вимог в частині періоду, за який позивач заявляє позовні вимоги (по 01.01.2026 року).

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 згідно положень постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 року №1, а також щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2025 року без обмеження розміру пенсії згідно положень постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 року №1, а також без обмеження пенсії максимальним розміром.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.

Суддя Н.В. Боженко