Рішення № 138263945, 16.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокуСправа №160/12852/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/12852/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову викладену у листі від 07.04.2026 р. за № 40596-25586/П-01/8-0400/26 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зарахуванні ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 01.04.2001 по 30.11.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.04.2010 року по 30.11.2025 року починаючи з 02.12.2025, з дати призначення їй пенсії та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Так, відповідач безпідставно не застосовує кратність до її періодів роботи з психічнохворими, чим порушує права позивача на пільгове обчислення відповідного стажу роботи.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/12852/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12852/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно трудової книжки позивача від 01.06.1989 року НОМЕР_2 вона в період з 01.04.2010 року і дотепер працює в КНП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради на посаді сестри медичної палатною.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 11.03.2026 року, якою просила повідомити чи зараховано її період роботи з 01.04.2010 року по 30.11.2025 року у подвійному розмірі до її стажу.

Листом відповідача від 07.04.2026 року №40596-25586/П-01/8-0400/26 позивачу повідомлено, що період її роботи в «Дніпропетровській клінічній психіатричній лікарні» з 01.04.2010 року зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі.

Вважаючи таку поведінку відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно зі ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За ч.ч. 1, 2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Нормами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Право на зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону №1788-ХІІ, не пов`язано із набранням чинності Законом № 1058-IV. При цьому, для зарахування медичному працівнику стажу у подвійному розмірі необхідно враховувати саме специфіку місця роботи працівника, а не посади, що він обіймав.

За визначенням, наведеним у статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Статтею 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22 лютого 2000 року №1489-III (в редакції до 10.06.2018) надано такі визначення:

психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади (абзац 4);

психіатричний заклад - це психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення, тощо всіх форм власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги (абзац 7).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги від 14 листопада 2017 року № 2205-VIII, який введений в дію з 10.06.2018, у статті 1 Закону №1489-III абзаци четвертий і сьомий викладено в такій редакції:

"психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин";

"заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги".

Судом відхиляються доводи відповідача щодо незастосування з 01.01.2004 року положень Закону №1058-IV, оскільки його норми не містять обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.

Положення статті 24 Закону України №1058-IV також не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.

Подібне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 28.05.2026 року у справі №160/28543/25, від 20.08.2025 року у справі №160/4746/25, від 10.10.2024 року у справі №160/31346/23, від 30.09.2024 року у справі №160/24578/23, від 28.08.2024 року у справі №280/3570/24.

При цьому відповідачем не висловлено жодних інших зауважень проти зарахування спірного періоду роботи до стажу позивача (належність підтвердження записів, характеристики медичного закладу і тд). Судом також відповідні обставини перевірено та констатується відповідність юридичної ситуації позивача умовах для поширення на неї пільги згідно ст. 60 Закону №1788-ХІІ.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а спірні періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача в подвійному розмірі.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується платіжним документом від 12.05.2026 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.04.2010 року по 30.11.2025 року в подвійному розмірі, викладену в листі від 07.04.2026 року №40596-25586/П-01/8-0400/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.2010 року по 30.11.2025 року в подвійному розмірі, починаючи з 02.12.2025, з дати призначення пенсії та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко