Рішення № 138263776, 16.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3952/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Безкоровайна Катерина Володимирівна, в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 104050005299 від 28.11.2025 ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 ; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу періоди відповідно до дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 01.03.2005, зокрема періоди з 01.08.1995 по 31.05.1998 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 з 21.11.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 28.11.2025 №104050005299 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказане рішення мотивоване тим, що до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки, оскільки дублікат трудової книжки виданий 01.03.2005 року та з 01.08.1995 по 31.05.1998 згідно довідки № 85/1 від 24.06.2025, оскільки документи за цей період до архіву не надавались.

Зауважує, що в розділі 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджений Наказом № 58 від 29.07.1993 Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція №58) відсутня заборона заповнювати дублікати Трудових книжок 01.03.2005 року, чи до 01.03.2005 або після 01.03.2005.

ГУ ПФУ у Волинській області взагалі не пояснив, чому дублікат Трудової книжки, який виданий 01.03.2025 робить його таким, який не підлягає до зарахування.

Сторона позивача погоджується, що у довідці № 85/1 від 24.06.2025, зазначено про відсутність наказу про зарахування ОСОБА_2 у 1995 року, однак в довідці зазначено, що ОСОБА_1 на роботу в ТОВ «Прип`ять» вихователем з 01.06.1998, згідно статті 36 КзпП України відповідно до розпорядження директора ТОВ «Прип`ять» від 01.06.1998 №16-к. Проте, спірний період зазначений в записах № 1-5 дублікату Трудової книжки НОМЕР_1 .

Відповідач не зазначав про невідповідність Інструкції записів в дублікаті Трудової книжки НОМЕР_1 , а отже всі записи про трудову діяльність Позивача, мають бути зараховано до страхового стажу, в тому числі і період з 01.08.1995 по 31.05.1998, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-7).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 22).

ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 14.04.2026 заперечує проти позовних вимог та зауважує, що на момент звернення ОСОБА_1 досягла віку 50 років та страховий стаж становить 19 років 03 місяці 18 днів.

Зауважує, що період роботи позивача з 01.08.1995 по 31.05.1998 згідно записів дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 01.05.2005 не підтверджений належним чином.

Подана довідка № 85/1 від 24.06.2025 для уточнення спірного періоду роботи не підтверджує набутий стаж, оскільки не містить відомостей про трудову діяльність з 01.08.1995 по 31.05.1998.

Тому, на переконання відповідача, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, позивач не має права на призначення пільгової пенсії (арк. спр. 25-27).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 21.11.2025 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) визначено, що заява на призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до пункту 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку розгляд документів, наданих позивачем, провадився за принципом «екстериторіальності» ГУ ПФУ у Волинській області області, яким рішенням від 28.11.2025 №104050005299 відмовлено у її призначенні (арк. спр. 8).

Зазначене рішення мотивовано тим, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки, оскільки дублікат трудової книжки виданий 01.03.2005, з 01.08.1995 по 31.05.1998 згідно довідки №85/1 від 24.06.2025, оскільки документи за цей період до архіву не надавались.

Встановлено, що страховий стаж особи становить 19 років 3 місяці 18 днів.

Уважаючи таке рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-IV.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Як видно з частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи евакуйовані з 10-ти кілометрової зони відчуження у 1986 році пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Згідно зі статтею 26 Закону №1058-ІV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Як встановлено відповідачем в оскаржуваному рішенні, у 2025 році право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають особи за наявності страхового стажу не менше 22 років.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Отже, розмір пенсії за віком залежить від коефіцієнта страхового стажу.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком Порядок №22-1.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі Закону №1788-XII відповідає пункт 1 Порядку №637.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (абзац другий пункту 1, пункт 2 Порядку №637).

Згідно із пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до частини третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

З положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58) вбачаються наступні правила.

Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції № 58 передбачено що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно із пунктами 5.1 - 5.3 Інструкції № 58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом «Дублікат» в правому верхньому кутку першої сторінки.

Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.

У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті.

Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

З матеріалів справи судом встановлено, що у дублікаті трудової книжки позивача від 01.03.2005 серії НОМЕР_1 наявні записи про роботу ОСОБА_1 у радгоспі «Прип`ятський» з 01.08.1995 по 31.05.1998 (зворот арк. спр. 12-15).

Суд зазначає, що посилаючись на дату заповнення трудової книжки, як на причину неврахування до страхового стажу позивача вищевказаного періоду роботи відповідач не врахував, що позивачем надавався саме дублікат трудової книжки до якого внесено записи за минулі періоди, і те, що дата його заповнення є пізнішою, ніж дата спірних трудових періодів, що не свідчить про недостовірність цих записів.

На переконання суду, записи про період роботи з 01.08.1995 по 31.05.1998 зроблено чітко та зрозуміло, відсутні ознаки підчисток та підробок, зазначено дату прийняття позивача на роботу, номер та дата наказу про прийняття та звільнення. Періоди роботи засвідчені підписами відповідальної особи та печатками, що виключає сумнів стосовно періодів роботи.

Щодо посилання відповідача на довідку від 24.06.2025 № 85/1, яка не підтверджує набутий стаж, оскільки не містить відомостей про трудову діяльність з 01.08.1995 по 31.05.1998 суд зазначає, що така необхідна виключно за відсутності трудової книжки.

Як встановлено судом вище, дублікат трудової книжки позивача від 01.03.2005 серії НОМЕР_1 підтверджує факт роботи ОСОБА_1 у радгоспі «Прип`ятський» у період з 01.08.1995 по 31.05.1998.

Вказані записи містять посилання на наказ від 01.08.1995 №40-к щодо прийняття позивача на посаду вихователя дитячого садка, на рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 09.12.1995 №1 щодо приватизації радгоспу «Прип`ятський», переведення позивачем вихователем дитячого садка в КСП «Прип`ять» та на розпорядження від 01.06.1998 №16-к, яким ОСОБА_1 переведено вихователем дитячого садка в ТОВ «Прип`ять» у зв`язку з реорганізацією.

Суд зауважує, що архівною довідкою вказано про відсутність наказу про зарахування позивача на посаду вихователя дитячого садка радгоспу «Прип`ятський» у 1995 році та наказу на переведення до КСП «Прип`ятський», оскільки такі до архівного сектору не передавалися (арк. спр. 16).

З огляду на вказане, відсутність факту передання відповідних наказів до архівного сектору не може ставитися у провину позивачу та не може бути підставою для позбавлення її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком.

Вказаний період перебування позивача у трудових відносинах підтверджується дублікатом трудової книжки позивача від 01.03.2005 серії НОМЕР_1 та підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Отже, наведений період, який не зараховано позивачу до страхового стажу, становить 2 роки 10 місяців.

Дана позиція узгоджується із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 500/3780/25.

Водночас щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію за віком на відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частиною першою третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності стразового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 не менше 32 років.

Як встановлено відповідачем в оскаржуваному рішенні, у 2025 році право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають особи, зокрема і позивач, за наявності страхового стажу не менше 22 років.

Отож, судом встановлено, що пенсійним органом у рішенні від 28.11.2025 №104050005299 визначено страховий стаж позивача, який складає 19 років 3 місяці 18 днів.

До страхового стажу протиправно не враховано періоди згідно з дублікатом трудової книжки позивача від 01.03.2005 серії НОМЕР_1 , а саме: 01.08.1995 по 31.05.1998, який складає 2 роки 10 місяців.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відтак, у своїй сукупності із зарахованим страховим стажем, у ОСОБА_1 наявний страховий стаж, передбачений статтею 26 Закону № 1058-IV, із врахування частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто понад 22 роки.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Оскільки дотримання позивачем інших необхідних умов для призначення даного виду пенсії не є спірним у даній справі, то позовні вимог в частині зобов`язання пенсійний орган призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV також підлягають задоволенню.

Щодо дати призначення пенсії суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи досягнення позивачем віку 50 років 06.05.1975 та її звернення із заявою про призначення пенсії 21.11.2025, право на отримання пенсії за віком відповідно до приписів статті 45 Закону №1058-IV у неї виникло з 21.11.2025 (тобто з дня звернення за пенсією), оскільки звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ ПФУ у Волинській області не довів належними та допустимими доказами правомірність свого рішення від 28.11.2025 №104050005299 у зв`язку із чим, таке рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 28.11.2025 №104050005299 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язати відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 за віком з 21.11.2025 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.08.1995 по 31.05.1998.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 28 листопада 2025 року №104050005299 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII з 21 листопада 2025 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01 серпня 1995 року по 31 травня 1998 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович