Рішення № 138263762, 16.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3737/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Машевська Любов Андріївна, в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 14.03.2026 №032150005991 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 20.01.2015-10.04.2017 в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 11.04.2017-31.07.2017 в ГУ ДФС у Волинській області, 01.08.2017-18.10.2018 в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19.10.2018-03.09.2019, 04.09.2019-21.12.2020 в ГУ ДФС у Волинській області, 22.12.2020-24.02.2026 в ГУ ДПС у Волинській області, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області 04.03.2026 за №90/3/03-20-10-02-12, №91/3/03-20-10-02/-12, №92/3/03-20-10-02-12 з 06.03.2026 - дати звернення за призначенням пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 06.03.2026 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перехід на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі Закон №889-VIII).

Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 14.03.2026 відмовлено у призначенні, покликаючись на відсутність необхідного стажу державної служби. На думку відповідача, періоди роботи в податкових органах з 20.01.2015-10.04.2017 в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 11.04.2017-31.07.2017 в ГУ ДФС у Волинській області, 01.08.2017-18.10.2018 в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19.10.2018-03.09.2019, 04.09.2019-21.12.2020 в ГУ ДФС у Волинській області, 22.12.2020-24.02.2026 в ГУ ДПС у Волинській області до стажу державної служби не зараховуються, оскільки, в цей період заявниця працювала головним державним інспектором податкової служби.

Сторона позивача переконана, що вказаний період роботи в податкових органах підлягають зарахуванню до стажу державної служби, тому, уважаючи відмову пенсійного органу щодо переведення на пенсію по віку відповідно до Закону №889-VIII протиправною, позивач просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-9).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 69).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 23.04.2026 №1600-0903-8/33432 в якому позовних вимог не визнала та зазначила, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Тобто, посадові особи контролюючих органів, яким присвоєні спеціальні звання, не належать до посад, віднесених до категорій державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.

Періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій (інспекцій) на посадах, в період перебування на яких були встановлені ранги державних службовців, підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

На підставі аналізу наданих позивачкою документів встановлено, що з ОСОБА_1 працювала головним державним інспектором податкової служби з 20.01.2015 по 10.04.2017 - в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, з 11.04,2017 по 31.07.2017 - в ГУ ДФС У Волинській області, з 01.08.2017 по 18.10.2018 - в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, з 19.10.2018 по 03.09.2019, з 04.09.2019 по 21.12,2020 - в ГУ ДФС у Волинській області, з 22.12.2020 по 24.02.2026 - в ГУ ДПС у Волинській області на посадах, які не відносяться до посад державної служби, та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею Закону № 3723-Х1І та актами Кабінету Міністрів України.

ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення № 032150005991 від 14.03.2026 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, у зв`язку з відсутністю правових підстав (арк. спр. 72-73).

Інших заяв по суті справи чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (арк. спр. 46) ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Позивач 06.03.2026 звернулась до Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою щодо переходу на інший вид пенсії згідно Закону №889-VІ (арк. спр. 54-55) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 за №895/25375 (далі - Порядок №22-1), встановлено, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Пунктом 4.1 Порядку №22-1 встановлено, що заяви, які подаються особами реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання заявника. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Полтавській області та прийнято рішення від 14.03.2026 №032150005991 про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до норм Закону №889-VІ, оскільки Період роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Згідно поданих документів заявниця працювала з 20.01.2015 - 10.04.2017 в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 11.04.2017 - 31.07.2017 в ГУ ДФС У Волинській області, 01.08.2017 - 18.10.2018 в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19.10.2018 - 03.09.2019, 04.09.2019 - 21.12.2020 в ГУ ДФС у Волинській області, 22.12.2020 - 24.02.2026 в ГУ ДПС у Волинській області.

Вищевказані періоди не зараховано до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, так як в цей період заявниця працювала головним державним інспектором податкової служби (арк. спр. 62).

ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням відповідача, щодо відмови у переведенні на пенсію по віку, відповідно до Закону №889-VІІІ, звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі Закон №3723-ХІІ).

Закон № 889-VIII набув чинності 01.05.2016, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а).

Записами трудової книжки серії НОМЕР_2 (арк. спр. 39-45) підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 20.01.2015 по 24.02.2026 перебувала на посадах в органах податкової інспекції та, як видно з відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 (арк. спр. 16-38), позивачкою 22.08.1995 прийнято присягу державного службовця, також їй неодноразово присвоювалися спеціальні звання та ранги державного службовця.

Статтею 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон № 509-XII).

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону № 509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України Про державну службу.

Частина сьома статті 15 Закону № 509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону № 509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Пунктом 8 розділу ХІ Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283) (вказаний правовий висновок відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №735/939/17).

За змістом пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Зважаючи на те, що як Законом № 889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів № 3723-XII, № 509-ХІІ та Порядку № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, та враховуючи те, що позивач працювала у період з 20.01.2015 - 10.04.2017 в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 11.04.2017 - 31.07.2017 в ГУ ДФС У Волинській області, 01.08.2017 - 18.10.2018 в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19.10.2018 - 03.09.2019, 04.09.2019 - 21.12.2020 в ГУ ДФС у Волинській області, 22.12.2020 - 24.02.2026 в ГУ ДПС у Волинській області, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах в органах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.

Щодо посилань відповідача на те, що обіймані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, оскільки їй як посадовій особі контролюючих органів присвоювались спеціальні звання, а не ранги державної служби, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України (далі - ПК України) пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 ПК України посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; інспектор податкової служби IV рангу; молодший інспектор податкової служби.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.

Згідно записів трудових книжок серії НОМЕР_2 (арк. спр. 39-45) та серії НОМЕР_3 (арк. спр. 16-38) позивачці присвоювались спеціальні звання.

Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок № 839).

Згідно з пунктом 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами пункту 3 Порядку № 839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Відступів від зазначеної правової позиції Верховний Суд не здійснював.

У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 ПК України та Порядку № 283.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що підрахунок стажу державної служби починається з дати призначення на посаду, а не з дати прийняття присяги. Прийняття присяги державного службовця є обов`язковою процедурою, яка підтверджує готовність особи виконувати обов`язки державного службовця, але не визначає початок трудових відносин.

Трудові відносини, а відповідно і стаж державної служби, починаються з дати, вказаної в розпорядчому акті про призначення, як правило з дати фактичного початку виконання обов`язків.

Як убачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 (арк. спр. 16-38), ОСОБА_1 21.09.1992 прийнято на посаду завідуючої відділом торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування міськвиконкому та 22.08.1995 прийнято присягу державного службовця.

Наказом Головного управління ДПС у Волинській області від 20.02.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено держану службу та звільнено з 24.02.2026 ОСОБА_1 головного державного інспектора Луцького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області із займаної посади (арк. спр. 52-53), про що внесено відповідний запис до трудової книжки серії НОМЕР_2 (арк. спр. 39-45).

Підсумовуючи вище наведене суд зазначає, що період роботи позивача на посадах в органах державної податкової служби, а саме у період 20.01.2015 - 10.04.2017 в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 11.04.2017 - 31.07.2017 в ГУ ДФС У Волинській області, 01.08.2017 - 18.10.2018 в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19.10.2018 - 03.09.2019, 04.09.2019 - 21.12.2020 в ГУ ДФС у Волинській області, 22.12.2020 - 24.02.2026 в ГУ ДПС у Волинській області, повинен бути зарахований до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».

За вказаних підстав суд дійшов висновку, що спірне рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 14.03.2026 №032150005991 є необґрунтованим, з огляду на що підлягає скасуванню як протиправне.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту судом враховано таке.

Суд зауважує, що відповідачем при прийнятті спірного рішення, зазначено, що у позивачки відсутній стаж роботи на посадах, прирівняних до відповідних категорій посад державних службовців.

Водночас періоди перебування на посадах в органах податкової інспекції з 20.01.2015 по 24.02.2026 протиправно не зараховано до стажу державної служби позивачки, що встановлено судом вище.

Згідно частини четвертної статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З матеріалів справи слідує, що відповідач при прийнятті спірного рішення обмежився лише аналізом стажу державної служби позивачки. При цьому, у спірному рішенні відповідач не надав оцінку наявності у позивачки необхідного віку та страхового стажу, які необхідні для призначення пенсії державного службовця.

Отже, при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідач не надав юридичної оцінки усім обставинам, які повинні враховуватись при призначенні такого виду пенсії, а суд в свою чергу не вправі перебирати на себе такі повноваження пенсійного органу.

За встановлених обставин суд вважає, що відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію державного службовця без попередньої перевірки відповідачем виконання позивачем усіх умов, необхідних для такого призначення.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий позивача, суд уважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду її роботи в податкових органах, а саме: 20.01.2015 - 10.04.2017 в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 11.04.2017 - 31.07.2017 в ГУ ДФС У Волинській області, 01.08.2017 - 18.10.2018 в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19.10.2018 - 03.09.2019, 04.09.2019 - 21.12.2020 в ГУ ДФС у Волинській області, 22.12.2020 - 24.02.2026 в ГУ ДПС у Волинській області та повторно розглянути її заяву від 06.03.2026 про перехід на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про врахування ГУ ПФУ в Полтавській області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області 04.03.2026 за №90/3/03-20-10-02-12, №91/3/03-20-10-02/-12, №92/3/03-20-10-02-12, то суд зазначає, що у цій справі спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у сукупності із пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, оскільки відповідач не визнав за позивачем цього права.

ГУ ПФУ в Полтавській області в оскаржуваному рішенні надавало оцінку лише наявності у позивачки відповідного стажу державної служби.

В свою чергу, питання обчислення розміру пенсії на підставі відповідних довідок вирішується вже після того, як установлено право на пенсію.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суд вважає, що оскільки стосовно таких довідок відсутня оцінка у спірному рішенні, то вимоги позивача у цій частині є передчасними.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, у якій предметом спору були подібні правовідносини, зазначив, що вимоги позивача зобов`язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Тож з урахуванням наведеного, вимоги позову про визначення розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управлінням ДПС у Волинській області, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправними, і повинен вирішити заяву позивачки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 14.03.2026 №032150005991 та зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період її роботи в податкових органах, а саме 20.01.2015 - 10.04.2017 в ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 11.04.2017 - 31.07.2017 в ГУ ДФС У Волинській області, 01.08.2017 - 18.10.2018 в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19.10.2018 - 03.09.2019, 04.09.2019 - 21.12.2020 в ГУ ДФС у Волинській області, 22.12.2020 - 24.02.2026 в ГУ ДПС у Волинській області та повторно розглянути її заяву від 06.03.2026 про перехід на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII, з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішеннями відповідача.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 064,96 грн, сплачений відповідно до квитанції від 26.03.2026 №ЕКА4-7К9F-T1YE (арк. спр. 10).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закону України «Про державну службу», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.03.2026 №032150005991 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період її роботи в податкових органах, а саме: 11 квітня 2017 року - 31 липня 2017 року в ГУ ДФС У Волинській області, 01 серпня 2017 року - 18 жовтня 2018 року в ДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 19 жовтня 2018 року - 03 вересня 2019 року, 04 вересня 2019 року - 21 грудня 2020 року в ГУ ДФС у Волинській області, 22 грудня 2020 року - 24 лютого 2026 року в ГУ ДПС у Волинській області та повторно розглянути її заяву від 06 березня 2026 року про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович