Рішення № 138263625, 14.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2416/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі відповідач, ФУ ГШ ЗСУ) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в період з 26.11.2016 по 01.03.2018;

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 26.11.2016 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця січня 2008 року;

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з 26.11.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення;

зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з 26.11.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889;

зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, з урахуванням виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати в період з 01.03.2018 по 24.12.2021 індексації грошового забезпечення в повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078);

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 24.12.2021 в повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2021 роки з врахуванням індексації грошового забезпечення та індексації-різниці;

зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2021 роки з врахуванням індексації грошового забезпечення та індексації-різниці, з урахуванням виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 24.12.2021 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01.01.2020, 01.01.2021);

зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.12.2021 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01.01.2020, 01.01.2021), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні без їх обчислення із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01.01.2020, 01.01.2021), на відповідні тарифні коефіцієнти;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01.01.2020, 01.01.2021), на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу з 26.11.2016 по 24.12.2021 у в/ч НОМЕР_1 . Виключений зі списків частини наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24.12.2021 №284.

Позивач вважає, що під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 йому не нараховувалися та не виплачувалися належні за законодавством кошти.

23.06.2025 позивач звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату недоотриманих коштів та надати довідки. Листом від 04.07.2025 №370/7657 в/ч НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , що у період з 26.11.2016 по 24.12.2021 знаходилась на фінансовому забезпеченні у ФУ ГШ ЗСУ. Тому позивач 04.08.2025 звернувся з аналогічною заявою до ФУ ГШ ЗСУ.

Листом від 21.08.2025 №305/3448 ФУ ГШ ЗСУ повідомило, що немає можливості надати інформацію щодо здійснених виплат, оскільки картки особистих рахунків військовослужбовців по 31.12.2021 передані на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (далі ГДА МО України). 28.11.2025 позивач звернувся до ГДА МО України із запитом про надання копій карток особового рахунку на виплату грошового забезпечення за 2016-2021 роки, який у відповідь надіслав архівну довідку вих.№179/1/12676 від 11.12.2025, до якої додав усі запитувані картки особового рахунку.

16.01.2026 позивач повторно звернувся до ФУ ГШ ЗС України з листом (з доданими до нього копіями карток особового рахунку за 2016-2021 рр.) щодо здійснення виплати грошового забезпечення за 2016-2021 роки.

Листом від 03.02.2026 №305/550 ФУ ГШ ЗС України відмовило ОСОБА_1 у задоволенні його заяви з мотивів неналежної якості карток особового рахунку за 2016-2021 рр., а також неможливості підтвердити належність всіх сторінок фотокопій рахунків саме позивачу, хоча до запиту до ФУ ГШ ЗС України була додана копія архівної довідки від ГДА МО України з якісними копіями карток особового рахунку за 2016-2021 рр.

Позивач вважає бездіяльність ФУ ГШ ЗС України щодо не проведення з ним належних виплат протиправною та зазначає, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 26.11.2016 по 01.03.2018 відповідно до Порядку №1078. Крім того, вказує, що відповідачем не дотримано вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, внаслідок чого не виплачено індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 24.12.2021.

Також позивач зазначає, що під час проходження військової служби відповідач з порушенням норм законодавства здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення, оскільки з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, тобто з 29.01.2020, діє редакція п.4 Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), яка діяла до змін, внесених Постановою №103, та передбачала визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Разом з тим, за позицією позивача, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому повинна включатись до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.54-55).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.58-65) позовні вимоги позивача не визнав та зазначив, що під час проходження військової служби грошове забезпечення виплачувалась відповідно до норм чинного законодавства, підстави для його перерахунку відсутні. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.11.2016 по 24.12.2021 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24.12.2021 №284 позивач виключений зі списків особового складу і всіх видів забезпечення (а.с.21).

23.06.2025 позивач звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату недоотриманих коштів та надати довідки (а.с.26-27).

Листом від 04.07.2025 №370/7657 в/ч НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 про те, що у період з 26.11.2016 по 24.12.2021 знаходилась на фінансовому забезпеченні у ФУ ГШ ЗСУ (а.с.28).

Позивач 04.08.2025 звернувся до ФУ ГШ ЗСУ із заявою тотожного змісту заяві від 23.06.2025, яка була надіслана до в/ч НОМЕР_1 (а.с.30-31).

Листом від 21.08.2025 №305/3448 ФУ ГШ ЗСУ повідомило його, що не має можливості надати інформацію щодо здійснених виплат, оскільки картки особистих рахунків військовослужбовців по 31.12.2021 передані на зберігання до ГДА МО України (а.с.32, 36).

28.11.2025 позивач звернувся до ГДА МО України із запитом про надання копій карток особового рахунку на виплату грошового забезпечення за 2016-2021 роки (а.с.33)

ГДА МО України надіслав позивачу архівну довідку вих.№179/1/12676 від 11.12.2025, до якої долучив фотокопії карток особистого рахунку на виплату грошового забезпечення (а.с.37).

ОСОБА_1 повторно звернувся до ФУ ГШ ЗСУ з заявою від 12.01.2026 щодо виплати індексації грошової допомоги за період з 16.11.2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року, індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 24.12.2021, здійснення перерахунку грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на І січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, з врахуванням індексації та індексації-різниці, щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, та виплатити на його користь недоплачені суми з цих виплат (а.с.39-40).

Листом від 03.02.2026 №305/550 ФУ ГШ ЗСУ повідомило позивача про те, що фінансове управління не має можливості надати йому інформацію щодо нарахування та виплати грошового забезпечення по 31.12.2021, оскільки інформація про проведені військовослужбовцям, в тому числі позивачу, виплати у Фінансовому управлінні по 31.12.2021 відсутня…. Також повідомила, що якість надісланих фотокопій карток особових рахунків на виплату грошового забезпечення не дозволяє в повному обсязі прочитати зміст документів, крім того, відсутня можливість підтвердити належність всіх сторінок копій фотокопій карток особових рахунків саме позивачу (а.с.43).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту.

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються всіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Приписами статті 2 Закону №2011-XII визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно приписів до частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), якою підвищено грошове забезпечення відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.

Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 Постанови №103.

Наведене свідчить, що, починаючи з 29.01.2020, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі -Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

З аналізу наведених правових норм висновується, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

Таким чином, ураховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законами Про Державний бюджет України на 2021-2023 роки, виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 19.10.2022 та від 15.06.2023 у справах №400/6214/21 та №380/13603/21 відповідно.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а звернув увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Так, статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX, установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2101 грн та 2270 грн відповідно.

Враховуючи вищенаведене, у період з 29.01.2020 по 24.12.2021 грошове забезпечення позивача та його складові мали обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 відповідно.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач виплачував ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 24.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, тобто без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами про Державний бюджет України на 1 січня календарного року виплати, що суперечить вищенаведеним висновкам суду.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині шляхом визнання протиправними дій ФУ ГШ ЗСУ, які полягають у застосуванні з 29.01.2020 по 24.12.2021 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів), та зобов`язання відповідача здійснити з 29.01.2020 по 24.12.2021 включно перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів), виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704.

Щодо вимог позивача про нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення в період з 26.11.2016 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця січня 2008 року, суд зазначає наступне.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Як визначено у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону №1282-XII цифри «101» замінено цифрами «103».

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини другої статті 5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (пункт 6 Порядку №1078).

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Абзацами першим-п`ятим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013, застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених норм дає підстави суду дійти висновку, що за загальним правилом для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов`язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації. При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів) незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

До набрання чинності Постановою №1013 абзац перший пункту 5 Порядку №1078 був викладений та застосовувався у такій редакції: «У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації».

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Крім того, пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01 грудня 2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Схеми посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб були затверджені відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності у січні 2008 року. Надалі зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням 01 березня 2018 року чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704).

Тобто, підвищення тарифних ставок (окладів) після 01 січня 2008 року, в тому числі у період перебування позивача на військовій службі, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.

Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з грудня 2015 року по лютий 2018 є саме січень 2008 року.

У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до Постанови №704, яка набрала чинності 01.03.2018, та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».

Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку №1078 з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.

Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит Департаменту фінансів Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 також вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами позивача, що у спірний період з 26.11.2016 по 28.02.2018 необхідно було застосовувати як базовий місяць січень 2008 року (посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року включно були незмінними).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 та ін., в яких Верховний Суд дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Застосування відповідачем іншого місяця, а саме січня 2016 року, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, для обчислення індексації у спірний період з 26.11.2016 по 28.02.2018 є протиправним, оскільки в зазначений період не вносилися зміни саме до посадових окладів військовослужбовців.

При вирішенні спору суд відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 19.07.2019 року у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі №825/694/17 відповідно до яких: індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Отже, не нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі порушує право позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

За встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ФУ ГШ ЗСУ щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 26.11.2016 по 28.02.2018 включно із встановленням січня 2008 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін) з урахуванням виплачених сум.

Вирішуючи позов в частині позовних вимог, які стосуються перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.12.2021, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, суд зазначає, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункт 4 Порядку №1078).

Як можна зрозуміти з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року.

Поряд з тим спірним є питання застосування відповідачем абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів). У наведених положеннях йде мова про індексацію, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на березень 2018 року, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

За загальним правилом індексація в місяці підвищення заробітної плати/грошового забезпечення проводиться шляхом порівняння суми підвищення та суми поточної індексації, зокрема, якщо в результаті такого порівняння сума підвищення зарплати/грошового забезпечення: більше суми індексації, то зарплату/грошове забезпечення в цьому місяці не індексують; менше суми індексації, то в цьому місяці необхідно розрахувати індексацію, як різницю між сумою можливої індексації (яка могла бути нарахована в місяці підвищення доходу) та сумою підвищення.

Для правильного застосування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 необхідно встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21, а тому враховуються при вирішенні цієї справи.

Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, що був чинним до 07.06.2018, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260).

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 12594,21 грн (оклад за військове звання - 130,00 грн, посадовий оклад - 1175,00 грн, надбавка за вислугу років - 456,75 грн, ВОВЗ - 880,88 грн, таємність - 176,25 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 4722,83 грн, премія - 5052,50 грн), за березень 2018 року 13225,17 грн (оклад за військове звання - 1410 грн, посадовий оклад - 5780,00 грн, надбавка за вислугу років - 3235,50 грн, ВОВЗ - 1042,55 грн, таємність - 867,00 грн, премія - 890,12 грн), тобто дохід збільшився на 630,96 грн (а.с.48).

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн) (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22).

Оскільки грошовий дохід позивача в березні 2018 року збільшився на 630,96 грн, тому починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 3832,19 грн (4463,15 грн 630,96 грн) до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції, викладений у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.

Разом з тим, зважаючи на задоволення позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.12.2021 щодо перерахунку розміру посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з 29.01.2020 посадовий оклад збільшується, що призводить до зміни всього місячного грошового забезпечення.

Відповідно індексація у фіксованому розмірі виплаті не підлягає з дня зміни (підвищення) посадового окладу, а позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати відповідачем за період з 29.01.2020 по 24.12.2021 індексації-різниці грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою можливої індексації у місяці підвищення та розміром підвищення доходу, є передчасними, оскільки тільки після проведення перерахунку грошового забезпечення у новому розмірі підлягатиме вирішенню питання про наявність права на такий вид індексації.

З урахуванням вищенаведеного, слід дійти висновку, що відповідач протиправно в період з 01.03.2018 по 28.01.2020 включно не виплачував позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі, розраховану відповідно до вимог абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, що становить 3832,19 грн, а тому такі дії відповідача слід визнати протиправними та зобов`язати ФУ ГШ ЗСУ здійснити позивачу нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 в сумі 3832,19 грн на місяць; в іншій частині позовних вимог щодо періоду з 29.01.2020 по 24.12.2021 слід відмовити.

Щодо вимог позивача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2021 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 26.11.2016 по 01.03.2018 з врахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового та індексації-різниці відповідно, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що протягом в період з 26.11.2016 по 01.03.2018 позивачу виплачувалась щомісячна додаткова винагорода. Грошова допомога на оздоровлення була виплачена позивачу у грудні 2016 року, в червні 2017 року, в липні 2018 року, в травні 2019 року, в грудні 2020 року, в лютому 2021 року, а матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена у грудні 2016 року, в грудні 2017 року, в грудні 2018 року, в грудні 2019 року, в грудні 2020 року, в грудні 2021 року (а.с.44-45).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ, Постанови №704 наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який набув чинності 20.07.2018 (далі - Порядок №260).

До набуття чинності Порядком №260 грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України виплачувалось відповідно до вимог Інструкції №260.

Відповідно до пункту 30.3 Інструкції №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Як передбачає пункт 33.3 Інструкції №260, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно з пунктом 6 розділу XXIII Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

За правилами, визначеними у пункті 7 розділу XXIV Порядку №260, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», яка була чинною до 01.03.2018 (далі Постанова №889), установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Суд констатує, що право позивача на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2021 роки, щомісячну додаткову грошову винагороду за період з 26.11.2016 по 28.02.2018 було реалізоване шляхом виплати відповідних сум.

Спірним питанням є включення до складу цих виплат індексації грошового забезпечення та індексації-різниці.

Оскільки в межах даної справи суд встановив, що відповідач порушив право позивача на отримання індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 26.11.2016 по 28.02.2018 та індексації-різниці з 01.03.2018 по 28.01.2020, тому доходить висновку, що позивач має право на перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди з врахуванням індексації та індексації-різниці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання ФУ ГШ ЗСУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 26.11.2016 по 28.02.2018, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2019 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації та індексації-різниці.

Вирішуючи питання наявності правових підстав для перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, суд враховує наступне.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.

До грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач додаткову грошову винагороду отримував щомісячно під час проходження служби і вона входила до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вказана винагорода повинна включатися до розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення.

Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №295/5200/18, від 14.04.2020 у справі №820/3719/18.

З карток особового рахунку позивача слідує, що в період з 2016 року по 01.03.2018 позивач щомісячно отримував грошову винагороду, отже така носила постійний характер та відповідно входила до складу грошового забезпечення.

Водночас доказів врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2017 роках відповідач суду не подав.

Враховуючи наведене є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги в цій частині шляхом визнання протиправними дій ФУ ГШ ЗСУ щодо неврахування при розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки позивача щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 26.11.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з із 26.11.2016 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3832,19 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3832,19 грн (три тисячі вісімсот тридцять дві грн 19 коп.), відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 26.11.2016 по 28.02.2018, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2019 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації-різниці.

Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо неврахування ОСОБА_1 при розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів) за період з 29.01.2020 по 24.12.2021, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів) за період з 29.01.2020 по 24.12.2021, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м.Київ, просп.Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 22990368).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій