Ухвала суду № 138263517, 16.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 липня 2026 р. Справа № 120/9369/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 року, адміністративний позов задоволено частково.

Окрім іншого зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 29.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) січня 2008 року.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.05.2024, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

09.12.2025 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року призначено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду до розгляду у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подати до 01.05.2026 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №120/9369/24, із наданням належних доказів, у тому числі детальних розрахунків нарахування та виплати грошового забезпечення та індексації ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.05.2026 року прийнято звіт Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про виконання судового рішення по справі №120/9369/24 в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.05.2024.

У прийнятті звіту про виконання судового рішення по справі №120/9369/24 в частині нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 відмовлено.

Встановлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення по справі №120/9369/24 до 25.08.2026.

У зв`язку із тим, що суддя ОСОБА_2 відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 за № 015-к виключена зі штату Вінницького окружного адміністративного суду, розпорядженням керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду №185 від 03.06.2026 року призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №120/9369/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 року, вказану адміністративну справу передано для розгляду судді Дончику В.В.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року прийнято до свого провадження заяву про встановлення судового контролю у адміністративній справі №120/9369/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

24.06.2026 року від представника відповідача надійшов звіт, у якому вказано, що на виконання рішення суду від 11.02.2025 року у справі №120/9369/24, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було перераховано доплату грошового забезпечення та матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 355 608, 07 грн, з яких:

- 273 818,22 грн. - перерахування коштів ОСОБА_1 ;

- 17 780,40 грн. - військовий збір;

- 64 009,45 грн. - податок з доходів фізичних осіб.

Також відповідач зазначив, що утримання ПДФО та військового збору здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України, оскільки виплати на виконання рішення суду є оподатковуваним доходом фізичної особи.

Враховуючи наведене, представник відповідача просить прийняти звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 року у справі №120/9369/24.

01.07.2026 представник позивача подав заяву, в якій заперечив щодо прийняття судом звіту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши звіт про виконання судового рішення, суд при вирішенні питання про його прийняття керується такими мотивами.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статі 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Указана норма кореспондується з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами її застосування є саме невиконання судового рішення.

Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вирішувати питання прийняття звіту, вирішувати питання про накладення штрафу.

Тобто, суд наділений правом, а не обов`язком прийняти рішення про подання звіту, прийняття звіту, накладення штрафу.

В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Верховний Суд у постанові від 3 травня 2018 року у справі № 805/402/18 зазначив, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а зазначив:

Судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як слідує із поданих Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області доказів, відповідачем на виконання рішення суду від 11.02.2025 року у справі №120/9369/24 здійснено нарахування та виплату позивачу доплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки.

На підтвердження виконання судового рішення відповідачем подано платіжні інструкції № 986 від 16.06.2025 року, відповідно до якої перераховано на користь позивача грошові кошти в сумі 273 818,22 грн, № 988 від 16.06.2026 року про перерахунок на користь ГУК у Київській області податку з доходів фізичних осіб в сумі 64009,45 грн та №987 від 16.06.2026 року про перерахунок на користь ГУК у Київській області військового збору в сумі 17780,40 грн.

Стосовно тверджень позивача, зазначених у запереченні проти задоволення заяви про прийняття звіту, а саме того, що відповідача уникнув перерахунку компенсації за 117 невикористаних днів відпустки, допомоги на оздоровлення за 2018-2024 роки та одноразової грошової допомоги у разі звільнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 розділу XХVІІ "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623, при виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.

Відрахування із грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу за дні відпустки, що були використані за рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення зі служби особи рядового чи начальницького складу, проводиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого особа рядового чи начальницького складу має на день звільнення зі служби.

При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

З огляду на викладене, виплата компенсації за невикористані дні відпустки позивача повинна обчислюватись з урахуванням грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.

Разом з тим, рішенням суду не зобов`язано відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача станом на день його звільнення, тобто на 14.05.2024.

Водночас грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки відповідно до пункту 6 розділу XXVII Інструкції № 623 обчислюється виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, яке особа мала право отримувати саме на день звільнення зі служби цивільного захисту.

Отже, базою для визначення такої компенсації є грошове забезпечення станом на день звільнення, а не розмір грошового забезпечення за попередні періоди проходження служби.

Таким чином, доводи позивача про те, що на виконання рішення суду відповідач був зобов`язаний здійснити також перерахунок компенсації за невикористані дні відпустки, не ґрунтуються на змісті резолютивної частини рішення суду та вимогах пункту 6 розділу XXVII Інструкції № 623.

Щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623, особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, розмір зазначеної одноразової грошової допомоги безпосередньо залежить від місячного грошового забезпечення особи на момент її звільнення зі служби.

Як вже встановлено судом, наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 14.05.2024 № 229-нк позивача виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та знято з усіх видів забезпечення з 14.05.2024.

Разом з тим, рішенням суду у справі № 120/9369/24 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Вказане рішення не містить висновків щодо неправильності визначення розміру грошового забезпечення позивача станом на день його звільнення 14.05.2024, а також не покладає на відповідача обов`язку здійснити перерахунок грошового забезпечення на зазначену дату.

Отже, оскільки підставою для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні є місячне грошове забезпечення на день звільнення, а рішення суду не передбачало його перерахунку станом на 14.05.2024, доводи позивача про обов`язок відповідача здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні на виконання рішення суду є безпідставними.

За таких обставин суд доходить висновку, що відсутність перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не свідчить про невиконання відповідачем рішення суду у справі № 120/9369/24.

Щодо перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 20182024 роки суд зазначає таке.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 120/9369/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Отже, предметом судового розгляду та, відповідно, обсягом обов`язків, покладених на відповідача, охоплювався виключно період з 29.01.2020 по 19.05.2023. Саме в цих межах відповідач був зобов`язаний здійснити перерахунок усіх видів грошового забезпечення, до яких належить і матеріальна допомога на оздоровлення.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 2023 роки, що відповідає змісту та межам резолютивної частини рішення суду.

Водночас рішення суду не містить припису щодо здійснення перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2018, 2019 та 2024 роки. Відтак покладення на відповідача обов`язку здійснити перерахунок зазначених виплат за межами періоду, визначеного судовим рішенням, фактично призвело б до зміни його змісту та розширення обсягу встановлених ним зобов`язань, що є недопустимим на стадії судового контролю за виконанням судового рішення.

За таких обставин доводи позивача щодо невиконання відповідачем рішення суду в частині непроведення перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2018, 2019 та 2024 роки є необґрунтованими, оскільки відповідний обов`язок резолютивною частиною рішення суду не встановлено.

Стосовно компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 120/9369/24 не вирішувалося питання щодо права позивача на отримання грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а резолютивна частина зазначеного рішення не містить обов`язку відповідача здійснити її нарахування чи виплату.

Отже, оцінка правомірності невиплати такої компенсації потребує встановлення самостійних фактичних обставин та надання їм правової оцінки, що виходить за межі судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного статтею 382 КАС України.

Таким чином, доводи позивача щодо невиплати компенсації сум податку на доходи фізичних осіб не можуть бути предметом розгляду під час вирішення питання про прийняття звіту про виконання судового рішення, оскільки фактично стосуються іншого предмета спору, який не був предметом розгляду у справі № 120/9369/24.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 120/9369/24 у повному обсязі та в межах покладених на нього судом обов`язків.

Підстав для неприйняття поданого звіту або застосування заходів судового контролю, передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає, а тому звіт про виконання судового рішення підлягає прийняттю.

Керуючись статями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, -

у х в а л и в :

Прийняти звіт Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 року у справі №120/9369/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович