Рішення № 138263378, 15.07.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/27/26

Провадження № 2/512/258/26

"15" липня 2026 р. с-ще Саврань

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря Тімановський О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю Соломко А.Г., в інтересах ТОВ «Укр кредит фінанс», через систему Електронний суд звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.11.2024 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1470-6990.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі 14000,00 грн. строк кредиту становить 300 днів, стандартна процентна ставка становить 0,946% в день застосовується у межах строку кредиту.

Відповідач умови кредитного договору не виконує.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 64286,95, з яких 14547,56 тіло кредиту; 41612,95 грн. проценти; 6986,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України; 1140,44 грн. заборгованість по комісії та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. передано йому вказану справу.

Ухвалою суду від 27.01.2026 позов залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків (а.с.58-59).

03.02.2026 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків в якій зазначено, що ТОВ «Укр кредит фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр кредит фінанс». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «Укр кредит фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний банківський документ, а саме банківську виписку по рахунку ОСОБА_2 є неможливим. Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачці надавався лист (довідка) АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1470-6990 від 12.11.2024, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .

За період з 12.11.2024 по 25.11.2024 (включно) - нарахування процентів відбувалось за Промо-ставкою у розмірі 0,90 % за кожен день користування Кредитом протягом перших 14 календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця (14 днів х 126,00 грн. в день= 1 764,00 грн.). За період з 26.11.2024 року по 29.11.2024 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за Зниженою процентною ставкою у розмірі 1,00%, у зв?язку з наявною простроченою заборгованістю. (4 днів х 140,00 грн. в день = 560,00 грн). За період з 26.11.2024 по 29.11.2024 - до відповідача було застосовано нарахування штрафів в порядку статті 625 ЦПК у зв?язку із наявністю у відповідача простроченої заборгованості, у розмірі 140 грн. за кожен день прострочення заборгованості у загальній сумі 560,00 грн., що не перевищує 50% від неповернутої Позичальником суми Кредиту. 26.11.2024 відповідачем було внесено платіж у розмірі 1700,00 грн., з яких 1700,00 грн., було зараховано на погашення відсотків за користуванням кредитними коштами. 29.11.2024 року - відповідачем було внесено платіж у розмірі 1814,18 грн., з яких 64,00 грн., було зараховано на погашення відсотків за користуванням кредитними коштами, 560,00 грн., на погашення нарахованих штрафів, 1 190,18 грн., було зараховано на погашення одноразової комісії за користування кредитними коштами. За період з 30.11.2024 року по 08.12.2024 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за Зниженою процентною ставкою у розмірі 0,90%, за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору (9 днів х 126,00 грн. в день= 1 134,00 грн.). За період з 09.12.2024 року по 22.12.2024 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за Зниженою процентною ставкою у розмірі 0,90%, за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору (14 днів х 138,60 грн. в день= 1 940,40 грн.). 09.12.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору відповідно до умов яких відповідачу було надано додаткові грошові кошти у кредит за договором у сумі 1400,00 грн. Таким чином, станом на 09.12.2024 рік основна сума боргу становила 15 400,00 грн., а строк кредитування збільшився до календарних 327 днів. 22.12.2024 - відповідачем було внесено платіж у розмірі 3010,00 грн., які 3010,00 грн., було зараховано на погашення відсотків за користуванням кредитними коштами. За період з 09.12.2024 року по 22.12.2024 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за Зниженою процентною ставкою у розмірі 0,90%, за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору (14 днів х 138,60 грн. в день= 1 940,40 грн.). 23.12.2024 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,00%, за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредито тає захоченям Позичальника до сумліново виконаня умов Дововору. (1 днів х 154,00грн. в день = 154,00 грн). 23.12.2024 року - до відповідача було застосовано нарахування штрафів в порядку статті 625 ЦПК у зв?язку із наявністю у відповідача простроченої заборгованості, у розмірі 154 грн. за кожен день прострочення заборгованості у загальній сумі 154,00 грн., що не перевищує 50% від неповернутої позичальником суми Кредиту. 23.12.2024 року - Відповідачем було внесено платіж у розмірі 2 100,04 грн., з яких 624,22 було зараховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, 154 грн на погашення штрафів, 852,44 на погашення основного боргу, 469,38 на погашення одноразової комісії. Таким чином, станом на 23.12.2024 року у відповідача залишилось 154,00 грн. непогашених відсотків за користування кредитними коштами, 1 140,44 грн. нарахованої непогашеної комісії за видачу кредитних коштів та 14 547,56 грн. основного боргу. За період з 24.12.2024 року по 04.10.2025 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за Зниженою процентною ставкою у розмірі 1,00%, за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. (285 днів х 145,47 грн. в день = 41 458,95 грн). За період з 24.12.2024 року по 09.02.2025 року - до відповідача було застосовано нарахування штрафів в порядку ст. 625 ЦПК у зв?язку із наявністю у Відповідача простроченої заборгованості, у розмірі 145,48 грн. за кожен день прострочення заборгованості у загальній сумі 6 986,00 грн., що не перевищує 50% від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Таким чином, за період з 23.12.2024 по 04.10.2024 року сума непогашенних відсотків за користування кредитними коштами становить 41 612,95 грн. (1 днів х 154,00грн. в день + 285 днів х 145,47 грн. в день = 41 612,95). 3 вищезазначеного вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача за несплаченими відсотками станом на 18.12.2025 становить: 41 612,95 грн. Відповідно до п. 4.9. кредитного договору Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 07.09.2025 року (а.с.61-65).

Крім того, представник позивача надав суду клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, місто Київ. вулиця Грушевського, будинок 1-Д. код ЄДРПОУ 14360570) підтвердження належності банківської карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий МАЛИНОВСЬКИМ РВ У М. ОДЕСІ ГУДМС УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ 20.12.2012 року, (РНОКІП) НОМЕР_3 , на яку 12.11.2024 було перераховано кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн.. (ID операції: 2545601944) та на яку 09.12.2024 року було перераховано кредитні кошти в сумі 1 400,00 грн. (ID операції: 2559377059); про витребування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий МАЛИНОВСЬКИМ РВ У М. ОДЕСІ ГУДМС УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ 20.12.2012 року, (РНОКПП) НОМЕР_3 , щодо надходження коштів у сумі 14 000,00 грн., (ID операції: 2545601944) на банківську картку № НОМЕР_1 за дату 12.11.2024 р.; та про витребуваня у АТ ПБ «ПРИВАТБАНК» виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий МАЛИНОВСЬКИМ РВ У М. ОДЕСІ ГУДМС УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ 20.12.2012 року, (РНОКІП) НОМЕР_3 , щодо надходження коштів у сумі 1 400,00 грн., (ID операції: НОМЕР_4 ) на банківську картку № НОМЕР_1 за дату 09.12.2024 р.; (а.с.74-75).

Згідно відповіді з Савранської селищної ради Одеської області №07-05/590/501 від 16.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.76).

Ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області Брюховецького О.Ю. від 20.02.2026 відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23.03.2026 за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачці п`ятиденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів (а.с. 77-78).

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Разом з тим, вказаною ухвалою витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, місто Київ. вулиця Грушевського, будинок 1-Д. код ЄДРПОУ 14360570) підтвердження належності банківської карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий МАЛИНОВСЬКИМ РВ У М. ОДЕСІ ГУДМС УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ 20.12.2012 року, (РНОКІП) НОМЕР_3 , на яку 12.11.2024 було перераховано кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн.. (ID операції: 2545601944) та на яку 09.12.2024 року було перераховано кредитні кошти в сумі 1 400,00 грн. (ID операції: НОМЕР_4 ); витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1-Д. код ЄДРПОУ 14360570) виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеської області 20.12.2012 року, (РНОКПП) НОМЕР_3 , щодо надходження коштів у сумі 14 000,00 грн., (ID операції: 2545601944) на банківську картку № НОМЕР_1 за дату 12.11.2024 р.; витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ. вулиця Грушевського, будинок 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) виписку з банкінського рахунку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 20.12.2012 року, (РНОКІП) НОМЕР_3 , щодо надходження коштів у сумі 1 400,00 грн., (ID операції: 2559377059) на банківську картку № НОМЕР_1 за дату 09.12.2024 р.;15.05.2026 до суду надійшла інформація АТ «Універсал банк» щодо належності карти відповідачці та рух коштів на картці (а.с.77-78).

У зв`язку з відсутністю запитуваної інформації у АТКБ «Приват банк» слухання справи відкладено на 27.04.2026.

31.03.2026 до суду надійшла інформація АТ КБ «Приват банк» про рух коштів на рахунку відповідачки (а.с.81-83).

В подальшому слухання справи відкладалося на 08.06.2026 та 15.07.2026 у зв`язку з неявкою відповідачки.

Крім того, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем її реєстрації.

Представник позивача, належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, проте, у судове засідання не з`явилася.

Матеріали справи містять довідку про доставку електронного документа (судової повістки) до Електронного кабінету позивача в автоматизованій системі документообігу суду (ЄСІТС). Згідно з вказаною довідкою, повістку про виклик у судове засідання на 15.07.2026 було доставлено до електронного кабінету позивача (а.с.89).

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 08.06.2026 та 15.07.2026 не з`явився, своєчасно повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак до суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.87, 88). Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань до суду не подав.

Отже, сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Також, інформація про час та місце розгляду справи була розміщена на веб-сайті «Судова влада» в розділі «Найближчі слухання».

Отже, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідачки про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, правом подати відзив відповідач ОСОБА_1 не скористався.

До суду не надходило клопотань сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Клопотань про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно договору про відкриття кредитної лінії №1470-6990 від 12.11.2024 вбачається, про укладення електронного договору між позивачем та відповідачкою. Дата видачі кредиту 12.11.2024, сума кредиту 14000,00 грн.; строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; денна процентна ставка складає 0,946 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 53732,28 грн. (а.с.11-21).

Крім того, з вказаного договору вбачається, що відповідачка надала свою згоду на укладення кредитного договору шляхом підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А5172 (а.с.21 на звороті).

Матеріали справи містять правила відкриття кредитної лінії (а.с.22-29).

З додатків до договору про відкриття кредитної лінії №1470-6990 від 12.11.2024 вбачається про заборгованість відповідачки, а саме станом на 07.09.2025 заборгованість становить 53732,28 грн. (а.с.30-32).

Матеріали справи містять квитанцію №2545601944 від 12.11.2024 про перерахунок коштів ТОВ «Укр кредит фінанс» відповідачу у сумі 14000,00 грн. саме 12.11.2024 о 05 годині 5 хвилин (а.с.33).

Крім того, матеріали справи містять квитанцію №2559377059 від 09.12.2024 про перерахунок коштів ТОВ «Укр кредит фінанс» відповідачу у сумі 1400,00 грн. саме 09.12.2024 о 14 годині 30 хвилин.

З повідомлення ТОВ «Укр кредит фінанс» вбачається, що відповідачку було повідомлено про те що у останньої існує заборгованість по договору про відкриття кредитної лінії №1470-6990 від 12.11.2024 та по додатковій угоді до вказаного договору. Так, у відповідачки існує заборгованість у сумі 15400,00 грн., сума до повного погашення кредиту 15958,24 грн (а.с.34).

З додаткової угоди №1470-6990 від 09.12.2024 вбачається, що ТОВ «Укр кредит фінанс» зобов`язується надати кошти відповідачці у сумі 1400,00 грн.. дата надання кредиту 09.12.2024, строк кредитування 300 днів; денна процентна ставка становить 0,866 процентів (а.с.34 на звороті 37).

З додатків до додаткової угоди від 09.12.2024 та договору №1470-6990 станом на 04.10.2025 заборгованість становить 55413,61 грн (а.с.36-39).

З довідки про перерахування суми кредиту №1470-6990 від 12.11.2024 вбачається, що 12.11.2024 відбулася видача кредиту через платіжну систему LigPay платіж 2545601944 на карту НОМЕР_1 сума платежу 14000,00 грн.; а також 09.12.2024 відбувся добор по кредиту через платіжну систему LigPay платіж 2559377059 на карту НОМЕР_1 сума платежу 1400,00 грн. (а.с.40).

З розрахунку заборгованості за договором 1470-6990 від 12.11.2024 вбачається, що станом на 18.12.2025 заборгованість за кредитом всього 64286,95 грн., з яких 14547,56 грн. основний борг; 41612,95 грн. залишок відсотків; 6986,00 грн. залишок відсотків по статті 625 ЦК України; 1140,44 грн. залишок комісії (а.с.41-45).

Крім того, матеріали справи містять інформацію з АТ КБ «Приват банк» щодо руху коштів ОСОБА_1 на карті 4149497500742012.

Разом з тим, з вказаної інформації вбачається, що 12.11.2024 на вищевказаний рахунок відбулося зарахування коштів у сумі 14000,00 грн., деталі операції CrK Viplata zaima Creditkasa у сумі 14000,00 грн.; а також 09.12.2024 на рахунок відбулося зарахування коштів у сумі 1400,00 грн. (а.с.81-84).

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено судом, що 12.11.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1470-6990 продукту «CreditKasa» у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А5172, на підставі якого відповідачкою був отриманий кредит шляхом перерахування на її банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 14000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,946 % в день, яка застосовується протягом всього строку дії договору, строком на 300 календарних днів до 07.09.2025.

Підписавши вказаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Відповідно до п.4.10 договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 5835,45 %.

Відповідно до п.п. 4.11 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 53732,28 грн.

Окрім цього, 09.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1470-6990, згідно з якою відповідачці надано додаткові грошові кошти у розмірі 1400,00 грн, а також сторони погодили строк кредитування, який становить 300 днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9089.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачеві (позичальнику) підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту. Видача коштів здійснювалася за допомогою системи LiqPay.

Крім того, матеріали справи містять інформацію АТ КБ «Приватбанк» з якої вбачається, що 12.11.2024 на рахунок відповідачки НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 відбулося зарахування коштів у сумі 14000,00 грн., деталі операції CrK Viplata zaima Creditkasa у сумі 14000,00 грн.; а також 09.12.2024 на рахунок відбулося зарахування коштів у сумі 1400,00 грн.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

За правилом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст.3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, загальний розмір грошових вимог становить 64286,95 грн, яка складається з: 14547,56 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 41612,95 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 6986,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України; 1140,44 грн. - заборгованість по комісії.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці грошові кошти у загальному розмірі 15400,00 грн, водночас ОСОБА_1 , отримавши кредит, зобов`язання за договором №1470-6990 від 12.11.2024 та додатковою угодою від 09.12.2024 не виконала.

Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину та те, що відповідачка отриманий кредит не повернула, будь-яких доказів повернення коштів суду не надала, суд приходить до висновку, що вимоги позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості у розмірі 56160,51 грн, що складається з 14547,56 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 41612,95 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позову про стягнення з відповідачки заборгованості за річними відсоткам за статтею 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення заборгованості за процентами річних в сумі 6986,00 грн. на підставі статті 625 ЦК України за кредитним договором №1470-6990 від 12.11.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення комісії пов`язаної з наданням кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.7 зазначеного вище договору становить 20.00 % (а.с.13).

Надаючи правову оцінку вказаній умові заявки суд виходить з наступного.

Згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року у справі № 308/628/16-ц (провадження № 61-4165св24) вказав на те, що виходячи із принципів справедливості, добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що положення пункту 4.7 договору від 12.11.2024 про сплату на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» комісії в розмірі 1140,00 грн. за надання кредиту є нікчемним, оскільки спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи - споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20), від 16 вересня 2024 року у справі № 479/191/17 (провадження № 61-13762св23).

Так, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 1140,44 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено судовий збір за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 328,00 гривень.

За подання позовної заяви з урахуванням її подачі через систему «Електронний суд», підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок (3328,00 х 0,8).

Судовий збір у вказаному розмірі сплачений позивачем ТОВ «Укр кредит фінанс», що підтверджується платіжною інструкцією №4928 від 19.01.2026 (а.с.1).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 56160,51 грн, тобто 87,36% від суми позову, то з відповідача у відповідності до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2325,87 грн. (2662,40 грн. /100 х 87,36%).

На підставі викладеного, відповідно до статей 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 1046-1054 ЦК України, та керуючись статтями 4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором 56160 (п`ятдесят шість тисяч сто шістдесят) гривень 51 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2325 (дві тисячі триста двадцять п`ять) гривень 87 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.Ю. Брюховецький