Рішення № 138263294, 16.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/13543/26

Провадження №2-о/522/490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Науменка А.В.,

за участі секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території.

ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про встановлення факту смерті своєї матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок підриву автомобіля на вибуховому пристрої під час евакуації з території Скадовського району Херсонської області. Заявник, який був безпосереднім очевидцем події та отримав травми, зазначає, що факт смерті матері було констатовано фельдшером, що підтверджується відповідною довідкою, проте через окупацію території та неможливість реєстрації цього факту органами державної реєстрації актів цивільного стану, він позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть у загальному порядку. Обґрунтовуючи вимоги нормами ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України, заявник наголошує, що встановлення цього юридичного факту є необхідним для державної реєстрації смерті, оформлення спадщини та реалізації інших прав, а згідно із Законом України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 16.07.2026 року.

Заявник та заінтересована особа в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу не здійснювалось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що відповідно до обґрунтування позову 15 серпня 2022 року під час евакуації з тимчасово окупованої території Скадовського району Херсонської області на підконтрольну Україні територію автомобіль, у якому перебували ОСОБА_1 , його мати ОСОБА_2 та водій ОСОБА_3 , наїхав на вибуховий пристрій, внаслідок чого стався вибух.

Судом підтверджено, що в результаті цієї події ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загинули на місці, що було зафіксовано фельдшером ПЗ «Покровське» Фаль Наталією Анатоліївною у довідці про смерть № 6 від 15 серпня 2022 року.

Також судом встановлено родинні зв`язки між заявником та померлою, які підтверджуються свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Встановлено, що подія, яка призвела до смерті ОСОБА_2 , сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 у період початку повномасштабного вторгнення та окупації території Херсонської та Миколаївської області, коли державні органи України були позбавлені можливості здійснювати владні повноваження на вказаній території. Суд бере до уваги, що надана заявником довідка про смерть, хоча і складена на бланку українського зразка та підписана медичним працівником України, була видана в умовах фактичної окупації, за якої повноцінне функціонування окупаційної адміністрації ще не було розгорнуто. З огляду на наявність виняткових форс-мажорних обставин, підтверджених поясненнями заявника, та відсутність у нього оригіналу медичного документа, суд вважає надані докази в сукупності достатніми для підтвердження факту смерті особи. Таким чином, на підставі ст. 317 ЦПК України, суд приходить до переконання про необхідність встановлення юридичного факту смерті ОСОБА_2 , що є підставою для проведення державної реєстрації цього факту органами ДРАЦС України.

Необхідність встановлення даного факту в судовому порядку зумовлена неможливістю здійснення державної реєстрації смерті в органах ДРАЦС України, що підтверджується відповідною відмовою, та є необхідною умовою для оформлення заявником спадкових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно..

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність встановлення факту смерті в судовому порядку, оскільки реєстрація цього факту органами державної реєстрації актів цивільного стану України на тимчасово окупованих територіях неможлива...

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо вони створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами, є недійсним та не створює жодних правових наслідків.

У зв`язку з цим, отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, де неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення факту смерті необхідне для державної реєстрації смерті на території України та одержання свідоцтва про смерть державного зразка.

Заявник змушений звертатися до суду з цими вимогами, оскільки іншим чином довести факт смерті неможливо.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до положень ч.2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до роз`яснень, наданих у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

У абзаці першому п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. theRepublic o f MoldovaandRussia», «Ila§cuandOthers v. MoldovaandRussia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для реєстрації в Державному реєстрі актових записів України.

Згідно пункту 8 частини першої статті 430 та ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території- задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Василівка, Миколаївського району, Миколаївської області, Україна.

Допустити негайне виконання рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Науменко

16.07.26