Рішення № 138262552, 15.07.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/530/26

Провадження № 2/493/639/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадженняз викликом сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою судді Мясківської І.М. від 14.04.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

01.05.2026 року у зв`язку із прийняттям 28.04.2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 773/0/15-26 про звільнення з посади головуючого по справі судді Мясківської І.М., у зв`язку з поданням заяви про відставку, дану цивільну справу було перерозподілено в провадження головуючого судді Тітової Т.П.

Ухвалою судді Тітової Т.П. від 04.05.2026 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.12.2021 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір № 92826.

Відповідно до умов договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 13334,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286.00% річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало останньому кредит шляхом зарахування кредитних коштів на його картковий рахунок, однак відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту, нарахованих процентів та комісійної винагороди не виконав.

Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту, процентів та комісії у встановлений строк за ним утворилась заборгованість в розмірі 15581,30 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 12095,31 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3331,39 грн.;- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; - заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.; - Заборгованість за комісіями 154,80 грн.; - Інфляційні збитки 0,00 грн. - нараховані 3% річних - 0,00 грн.

28 січня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір № 28012025, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників (позичальників), в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.12.2021 року № 92826.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, представник просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явилася, однак просила справу розглянути без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала, про що зазначила в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 18.05.2026 року не з`явився. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошта відправлення повертається відправнику з причин закінчення встановленого терміну зберігання. Конверт з копією ухвали суду про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 27.05.2026 року.

В судове засідання, яке було призначено на 10.06.2026 року відповідач не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошта відправлення прибуло до відділення м. Балта. 01.07.2026 року на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме судової повістки про його виклик до суду на 10.06.2026 року.

Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 10.06.2026 року та на 15.07.2026 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.

У зв`язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 21.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 подав власноруч підписану заяву на видачу кредиту № 100342870, якою просив ТОВ «ФК «Кредіплюс» на підставі договору встановити ліміт кредитної лінії та видати йому перший транш в розмірі 13334,00 грн. в момент його підписання на умовах кредитного договору.

Також ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит № 92826, Паспорт споживчого кредиту, в яких зазначив свої персональні дані, № рахунку/картки НОМЕР_1 , фінансовий номер 0985447651.

Відповідно до п. 2.1. договору типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 68890,00 грн.

Згідно з п. 2.2.2. Договору перший транш в сумі 13334,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10000,50 грн на номер рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3333,50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5. індивідуальної частини.

П. 2.2.3. договору передбачено, що другий транш в сумі, що не може перевищувати 55556,00 грн. надається не пізніше наступного дня після погодження кредитодавцем заяви/звернення позичальника про отримання другого траншу.

Відповідно до п. 2.3. договору проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286,00 % річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550 % річних.

П. 2.4. договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 100,00 грн. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 200,00 грн.

Згідно п. 2.5. договору Комісія за надання першого траншу складає 3333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.2. цієї індивідуальної частини. Комісія за надання другого траншу не може перевищувати 7500,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день отримання другого траншу за ставкою, що не може перевищувати 25 % від загальної суми другого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.3. цієї індивідуальної частини.

Загальний строк кредитування за цим договором складає 900 дні (п. 2.6. договору).

ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу перший транш в сумі 10000,50, що підтверджується платіжним дорученням № CRDD67878.

Як вбачається з наданих позивачем документів, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором 21.12.2021 року № 92826 відображений позичальником ТОВ «ФК «Кредіплюс» у Картці обліку виконання договору та розрахунку заборгованості за кредитним договором і складає 15581,30 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 12095,31 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3331,39 грн.;- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; - заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.; - Заборгованість за комісіями 154,60 грн.; - Інфляційні збитки 0,00 грн. - нараховані 3% річних - 0,00 грн.

28 січня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 28012025, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.12.2021 року № 92826.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «КРЕДІ ПЛЮС» свої зобов`язання за кредитним договором № 92826 від 21.12.2021 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем первісному кредитору або позивачу отриманої у кредит за вказаним договором суми кредиту, відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту у розмірі 12095,31 грн. та за відсотками у розмірі 3331,39 грн., що були обумовлені договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення комісії за управління та обслуговування першого траншу в сумі 154,60 грн., то суд зазначає таке.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк не уповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Згідно з п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання комісія за управління та обслуговування, має надаватися клієнту банку безоплатно. За наведених обставин, вимоги про стягнення простроченої заборгованості по сплаті комісії за надання кредиту у розмірі 154,60 грн. не підлягають задоволенню.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 0622440093 від 10.03.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн представник позивача надав копії: договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 2114 від 01.01.2026 року; Витяг з Акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року; відповідно до яких надано послуги на загальну суму 9000,00 грн.

Водночас заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч. ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень ст. 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення 99%, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2635,78 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимогта витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 205, 207, 525, 526, 610, 612, 628, 634, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України,ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за договором про споживчий кредит № 92826 в розмірі 15426 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 70 коп., а також судовий збір у розмірі 2635,78 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн., а всього: 21062 (двадцять одна тисяча шістдесят дві) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 15.07.2026 року.

СУДДЯ