Рішення № 138262446, 08.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2115/26

н\п 2-о/490/110/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Шведюк Д.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту спільного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява від ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій заявник просить суд ухвалити рішення, яким:

встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка - ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказує на те, що вона з 1972 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку зі смертю чоловіка вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перехід на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка. На цю заяву отримала роз`яснення, в якому зазначено, що для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника необхідно у судовому порядку встановити факт перебування на утриманні годувальника.

Встановлення цих фактів ОСОБА_1 необхідно для переходу на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2026 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М.

15.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до суду надійшли пояснення, в яких викладено порядок призначення пенсії та застереження щодо використання коштів Пенсійного фонду.

У судове засідання сторони не з`явилися з невідомих суду причин. ОСОБА_1 до суду подала заяву, у якій просила провести розгляд заяви за її відсутності, вимоги заяви задовольнити в повному обсязі. Представник заінтересованої особи також подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.04.1972 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, що підтверджується наявним в справі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_3 та витягу про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні Миколаївської міської територіальної громади.

В акті про проживання від 10.03.2026 року, яке складено головою правління ОСББ «Херсонське шосе 32», зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживає без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вела спільне господарство з чоловіком на момент його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - ОСОБА_2 .

Головним управлінням пенсійного фонду України в Миколаївській області 18.02.2026 року складено довідку №1400-0205-8/12408, в якій зазначено, що ОСОБА_3 з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року отримував пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 2262-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 249 440,64 грн.

В довідці про доходи №2520 5755 7950 2675 зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні ПФУ м. Миколаєва в Миколаївській області і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01.07.2025 року по 31.12.2025 року складає: 24 971,70 грн.

Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, від 01.01.2026 року №01/03-06р., ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника згідно із заявою від 24.12.2025 року в зв`язку з не підтвердженням факту перебування на утриманні померлого годувальника.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд зазначає таке.

За правилами статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 3 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено поняття членів сім`ї, які вважаються утриманцями.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, що засвідчує перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства, за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того, п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК (1502-06), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 , станом на 13.12.2025 року, постійно проживали за адресою АДРЕСА_1 .

Також суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , має для неї юридичне значення і потрібне для переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви та про необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір сплачений за подачу позову до суду.

Керуючись статтями 18, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , разом з її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення повного тексту.

Суддя Л.М. Шолох