Рішення № 138262231, 16.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5492/26

Провадження № 2/489/3073/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мироком», третя особа Департамент надання адміністративних 0послуг Миколаївській міської ради про визнання трудових відносин припиненими, звільнення з посади директора підприємства, зобов`язання вчинити певні дії

встановив:

У червні 2026 позивач звернулася до суду з позовом про звільнення з посади директора підприємства, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до змісту позовних вимог просила суд: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 такою, що звільнена з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРОКОМ», ЄДРПОУ 44893880, юридична адреса 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 46 з дня винесення судового рішення на підставі п.1 ст. 38 КЗпП України.

Зобов`язати Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 41210422, юридична адреса 54001, м. Миколаїв. вул. Адміральська, 20 внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 як керівника (директора, підписанта) Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРОКОМ», ЄДРПОУ 44893880, юридична адреса 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 46.

Як на підставу позовних вимог вказувала, що Рішенням учасника ТОВ`МИРОКОМ» від 17.05.2024 року та Наказом від 20.05.2024 року № 12 позивачка ОСОБА_1 була призначена та прийнята на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРОКОМ» з 21.05.2024 року з окладом згідно штатного розкладу. Наказ виданий та підписаний учасником товариства ОСОБА_2 .

Прийняття на роботу та призначення на посаду директора Товариства найшло своє відображення у записах трудової книжки - п. 4. Відповідно до інформації про юридичну особу, ТОВ «МИРОКОМ» утворено єдиним учасником підприємства з 100 правом голосу - ОСОБА_2 . Керівником юридичної особи вказана позивачка ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Інгульським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 06.05.2025 року, актовий запис № 321. Передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні, але через смерть засновника положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» потрібно подати вичерпний перелік документів, але в зв`язку зі смертю засновника підприємства неможливо провести вказані дії, в даній ситуації виключення з реєстру інформації про позивача можна провести лише за рішенням суду, а тому позивачка змушена звернутись з даним позовом

Ухвалою Інгульского районного суду міста Миколаєва від 17.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано. В судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Рішенням учасника ТОВ`МИРОКОМ» від 17.05.2024 року та Наказом від 20.05.2024 року № 12 позивачка ОСОБА_1 була призначена та прийнята на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРОКОМ» з 21.05.2024 року з окладом згідно штатного розкладу. Наказ виданий та підписаний учасником товариства ОСОБА_2 .

Прийняття на роботу та призначення на посаду директора Товариства найшло своє відображення у записах трудової книжки - п. 4. Відповідно до інформації про юридичну особу, ТОВ «МИРОКОМ» утворено єдиним учасником підприємства з 100 правом голосу - ОСОБА_2 . Керівником юридичної особи вказана позивачка ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Інгульським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 06.05.2025 року, актовий запис № 321. Передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні, але через смерть засновника положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» потрібно подати вичерпний перелік документів, але в зв`язку зі смертю засновника підприємства неможливо провести вказані дії, в даній ситуації виключення з реєстру інформації про позивача можна провести лише за рішенням суду, а тому позивачка змушена звернутись з даним позовом

Відповідно до норм ст. 46 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується викопувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

Отже, трудовий договір - це юридично оформлені відносини між працівником і роботодавцем. Змістом трудових відносин є взаємні права та обов`язки сторін, а предметом таких відносин є робота, яку працівник зобов`язується виконувати за плату. При цьому, невиконання протягом тривалого часу працівником з тих або інших причин своїх трудових обов`язків свідчить про відсутність реальних трудових відносин між роботодавцем та працівником. Належні трудові відносини існують одразу у двох площинах - фактичній та юридичній.

Відсутність роботи, яка фактично виконується працівником на умовах, передбачених трудовим договором, при юридично оформлених трудових відносинах не відповідає нормам чинного законодавства та є підставою для розірвання трудового договору на вимогу працівника.

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору: 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Відповідно до п. 4 ч. 1ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору с, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника. За ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили. Відповідно до п. 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Отже, чинне трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.

Позивач позбавлений можливості розірвати трудові відносини з Відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України .

Враховуючи викладене, права Позивача підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з Відповідачем припиненими за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1 та 2 ст. 5 ЦПК України), про це йдеться в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 233/2529/18 Верховний Суд встановивши, що відповідач ні після отримання заяви позивача про розірвання трудового договору, ні після відкриття провадження у справі, не вчинив жодних дій спрямованих на розірвання трудового договору, дійшов висновку, що відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, ефективним і таким, що не суперечить закону буде такий спосіб захисту як Припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України. Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст..ст. 116, 117, 233 КЗпП України, ст..ст. 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 такою, що звільнена з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРОКОМ», ЄДРПОУ 44893880, юридична адреса 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 46 з дня винесення судового рішення на підставі п.1 ст. 38 КЗпП України.

Зобов`язати Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 41210422, юридична адреса 54001, м. Миколаїв. вул. Адміральська, 20 внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 як керівника (директора, підписанта) Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРОКОМ», ЄДРПОУ 44893880, юридична адреса 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 46.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мироком» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Відомості про учасників справи:

Повний текст судового рішення складено 16.07.2026.

Суддя Г.С. Костюченко