Рішення № 138261711, 06.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"06" липня 2026 р. Справа № 924/338/26

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Полонської міської ради, м.Полонне Хмельницької області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1) Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький;

2) Державного агентства лісових ресурсів України, м. Київ;

3) Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, м. Київ

про стягнення 75 115,80грн

Представники сторін:

від прокуратури: Гричанюк В.А. - згідно із службовим посвідченням №082585 від 16.09.2025;

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Муравський О.В. - згідно довіреності №2031 від 18.02.2026 (в судовому засіданні 30.06.2026 в режимі відеоконференції (поза межами суду));

від третьої особи 1: не з`явились;

від третьої особи 2: не з`явились;

від третьої особи 3: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

30.03.2026 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Полонської міської ради, м.Полонне Хмельницької області до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", м.Київ про стягнення 75115,80грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Ухвалою від 06.04.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/338/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 18.05.2026 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 09.08.2026 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до ст. ст. 50, 185 ГПК України залучив третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, м.Хмельницький; Державне агентство лісових ресурсів України, м.Київ; Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 30.06.2026, відповідно до ст.52 ГПК України, суд провів заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ на його правонаступника Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України м.Київ.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що відповідач є відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою, як власником лісових ресурсів. Його вина полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Полонська міська рада, м.Полонне Хмельницької області позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи здійснювати за відсутності її повноважного представника.

Відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", м.Київ проти позову заперечує. Посилається на те, що прокурором не доведено неправомірність поведінки відповідача, яка виражалась би у діях чи бездіяльності особи, до якої заявляється позов про стягнення шкоди. При цьому, така бездіяльність повинна мати конкретне вираження, тобто прокурором має бути доведено, які саме дії не здійснив відповідач, вчинення яких входить до його обов`язків відповідно до закону. У позовній заяві не обґрунтовано які саме заходи охорони не було вчинено АТ "Українська залізниця" з метою збереження від незаконних порубок, виконання яких чітко передбачено законом, та, власне, внаслідок нездійснення яких невідомими особами було вчинено незаконну рубку дерев.

Зазначив, що оперативне виявлення самовільних рубок, про які йдеться у даному позові та негайне інформування правоохоронних органів, є наслідком активних дій працівників залізниці в процесі виконання розроблених заходів та покладених на них обов`язків, що підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами кримінального провадження № 42021242250000017 від 08.07.2021.

Звертає увагу, що забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу.

Вказує, що заявляючи позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки лісу, прокурор повинен був довести наявність усіх зазначених вище елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі (але не виключно), і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу об`єктивно може бути наслідком лише активної фізичної поведінки особи, спрямованої на порубку дерев.

Треті особи 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, м.Хмельницький; Державне агентство лісових ресурсів України, м.Київ пояснень по суті спору не подали, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Третя особа 3 - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України м.Київ в судове засідання не з`явилось, на адресу суду надіслало пояснення, згідно яких підтримало позовні вимоги в повному обсязі та просило суд їх задовольнити, а розгляд справи здійснити без їх участі.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка учасників провадження не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

04.03.2021 працівниками виробничого структурного підрозділу "Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень" регіональної філії "Південно-західна залізниця" при огляді лісових насаджень у лісосмузі по напрямку Козятин-Шепетівка на перегоні Миропіль-Понінка ліва сторона колії 107 км ПК 6 (Хмельницька область, Полонський район) виявлено незаконну рубку 3 сироростущих дерев породи "Дуб звичайний" та 1 сироростучого дерева породи "Вільха" у захисних лісових насадженнях залізниці в 67 кварталі 41 виділу.

За даним фактом Шепетівською окружною прокуратурою 08.07.2021 зареєстровано кримінальне провадження №42021242250000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, досудове розслідування якого доручено здійснювати слідчим СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Згідно висновку експерта №32719/21-48/1426/22-28 від 25.06.2022 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи розмір шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки 3 сироростущих дерев породи "Дуб звичайний" та 1 сироростучого дерева породи "Вільха" в напрямку Козятин-Шепетівка на перегоні Миропіль-Понінка з лівої сторони колії 107 км ПК 6 кварталу № 67, виділі № 41, становить 75115,8 грн.

Згідно з відкритими даними земельного кадастру України та інформації, наданої АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", лісосмуга, на якій здійснено порубку, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6823610100:05:002:0257.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6823610100:05:002:0257 площею 99,0219га, з цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту", є власністю держави в особі Хмельньцької обласної державної адміністрації та перебуває у постійному користуванні АТ "Українська залізниця" (реєстраційний номер нерухомого майна (624374668236).

Шепетівською окружною прокуратурою Хмельницької області (листом №54/3-2086 вих-26 від 17.03.2026) повідомлено Полонську міську раду Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту незаконної рубки дерев на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та вжиття відповідних заходів реагування щодо стягнення шкоди в розмірі 75115,8 гривень, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою у лісосмузі по напрямку Козятин-Шепетівка на перегоні Миропіль-Понінка ліва сторона колії 107 км ПК 6 (Хмельницька область Полонський район).

У відповідь на вказаний лист Полонська міська рада листом від 23.03.2026 повідомила окружну прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору не вживатиме заходів, в тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду, щодо стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" шкоди у сумі 75115,8 грн.

Аналізуючи подані представника сторін докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядуванням межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 4 Лісового кодексу України визначено, що захисні насадження лінійного типу належать до лісового фонду України.

Згідно з Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733, лісові насадження лінійного типу, лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення залізниць, відносяться до категорії захисних лісів.

Відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою КМУ № 112 від 07.02.2023, постійний лісокористувач - підприємства, установи, організації всіх форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій. Отже, захисні насадження лінійного типу належать до лісового фонду.

Згідно зі статтями 16, 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно ч.1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

За приписами п.1 ч.2 ст.19 та ч.1, 5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п.5 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

З урахуванням положень ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України.

Стаття 41 Закону встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. ст. 68, 69 Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 89 Лісового кодексу України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

До основних завдань державної лісової охорони, як зазначено в ст.90 Лісового кодексу України, входить здійснення державного контролю за держанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №920/1106/17 зазначено, що обов`язок забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних вирубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823610100:05:002:0257 площею 99,0219га знаходиться на території Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право постійного користування земельною ділянкою державної форми власності з кадастровим номером 6823610100:05:002:0257 площею 99,0219га (цільове призначення "для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту"), зареєстровано 23.04.2015 за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця".

Відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев;

Особу, яка здійснила незаконні порубки дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця".

Суд вважає, що прокурором доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що підриває матеріальну і фінансову основу органів державної влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки деревини, завдана місцевому бюджету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, а факт невідшкодування такої призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що порушує інтереси територіальної громади та не може залишатися без реагування органів прокуратури.

В свою чергу, Полонською міською радою Шепетівського району Хмельницької області належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів територіальної громади не вжито.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача від 28.04.2026 про залишення без розгляду даного позову прокурора не підлягає задоволенню.

Шепетівською окружною прокуратурою Хмельницької області (листом №54/3-2086 вих-26 від 17.03.2026) повідомлено Полонську міську раду Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту незаконної рубки дерев на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та вжиття відповідних заходів реагування щодо стягнення шкоди в розмірі 75 115,80грн, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою у лісосмузі по напрямку Козятин-Шепетівка на перегоні Миропіль-Понінка ліва сторона колії 107 км ПК 6 (Хмельницька область Полонський район).

Полонська міська рада листом від 23.03.2026 повідомила окружну прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору не вживатиме заходів в тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду, щодо стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" шкоди у сумі 75 115,80грн.

Позивача письмово повідомлено про представництво прокуратурою інтересів держави у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду, оскільки відсутність з боку уповноваженого органу будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.

Суд вважає, що позов Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Полонської міської ради, м.Полонне Хмельницької області до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", м. Київ про стягнення 75 115,80грн підлягає задоволенню.

Доводи відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються викладеними судом висновками.

Судом враховується, що відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою КМУ №112 від 07.02.2023, постійний лісокористувач - підприємства, установи, організації всіх форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій.

Встановлені судом обставини у їх сукупності є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні товариством достатньої, необхідної, належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій території.

Суд вважає, що у даній справі визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. А цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) (невстановленими) особами лісових насаджень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. вул. Єжи Гедройця, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Піденно-західна залізниця" (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40081221) на користь Полонської міської ради (вул. Лесі Українки, 114, м. Полонне, 30501; код ЄДРПОУ 04060743) 75 115,80грн (сімдесят п`ять тисяч сто п`ятнадцять гривень 80 коп.) шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Видати наказ.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. вул. Єжи Гедройця, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Піденно-західна залізниця" (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40081221) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 3 328,00грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 16.07.2026.

Суддя С.І. Крамар