Ухвала суду № 138261309, 10.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"10" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/277/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової Ю.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Тараненко Р.Ю.,

від відповідача: адвокат Анісімов В.В.,

розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вх. № 9480/25 від 24.03.2025) про призначення комплексної судової експертизи по справі № 916/277/25

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, № 25, м. Київ, 01032)

до відповідача: Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, № 5, м. Херсон, 73000)

про стягнення 16 699 246,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Херсонобленерго», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 16 699 246,59 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 16680272,85 грн та 3% річних в розмірі 18973,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, до якого відповідач приєднався 13.05.2019.

03.02.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 288/25 від 27.01.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/277/25. Постановлено справу № 916/277/25 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.03.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/277/25 призначено на "25" березня 2025 року о 12:20 год.

25.03.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області зупинено провадження у справі № 916/277/25 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення повного тексту постанови.

12.11.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області поновлено провадження у справі № 916/277/25 та призначено підготовче засідання на "02" грудня 2025 року об 11:40 год.

02.12.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області задоволено клопотання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вх. № 38236/25 від 01.12.2025) та зупинено провадження у справі № 916/277/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

20.02.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області поновлено провадження у справі № 916/277/25 та призначено підготовче засідання на "17" березня 2026 року о 12:00 год.

18.03.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/277/25 призначено на "14" квітня 2026 року о 12:40 год.

24.04.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/277/25 призначено на "07" травня 2026 року о 12:020 год.

07.05.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/277/25 призначено на "26" травня 2026 року о 14:20 год.

26.05.2026, 18.06.2026, 30.06.2026 та 07.07.2026 у підготовчому засіданні по справі № 916/277/25 судом були постановлені відповідні протокольні ухвали про перерву.

Між тим, 24.03.2025 до суду від Акціонерного товариства «Херсонобленерго» надійшло клопотання (вх. № 9480/25) про призначення комплексної судової електротехнічної, товарознавчої та економічної експертизи з переліком запропонованих ним питань щодо проведення відповідної експертизи, проведення якої було запропоновано доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

29.06.2026 відповідачем було подано до суду заяву (вх. № 22639/26), згідно якої відповідачем було уточнено перелік поставлених питань та викладено додаткові обґрунтування щодо наявності підстав для призначення комплексної судової експертизи.

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач загалом зазначає, що ним повністю заперечуються рахунки коригування врегулювання небалансів за червень та липень 2023 року, враховуючи те, що однією із складових розрахунку вартості небалансів електричної енергії є обсяги споживання електроенергії, які формуються НЕК Укренерго щодобово, потім ці дані щодекадно можуть уточнюватися і по завершенню календарного місяця вони формуються в місячні погодинні дані комерційного обліку.

Також відповідач вказує, що позивачем не доведено до відома відповідача ціни, ані в рахунках, ані в позовній заяві, яка повинна бути визначена у відповідності до умов договору, а саме за годину часу та розрахунок її у відповідності до п. 5.16.2. Правил ринку, а отже відповідності ціни вимогам договору, тобто справедливої ціни. Окрім того, не є зрозумілим, яким чином у відповідності до вимог п. 5.13.3. Правил ринку визначено одиниці постачання послуг з балансування та балансуючу енергію, оскільки відповідні послуги, а саме балансування не здійснюється в електричній мережі, яка фактично від`єднана від єдиної енергетичної системи України, а використовує виключно електричну енергію походженням з російської федерації.

В свою чергу відповідач стверджує, що мережами Товариства не могла бути передана та кількість електричної енергії, про яку стверджує позивач, внаслідок руйнування зв`язків між мережами розподілу АТ «Херсонобленерго» та мережами НЕК «Укренерго» внаслідок бойових дій на території Херсонської області, а тому відповідно АТ «Херсонобленерго» не отримувало зазначені в позові обсяги небалансів.

При цьому, відповідач додає, що в державі досі вирішується питання щодо синхронності чи не синхронності роботи електричних мереж, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях з ОЕС, а тому це впливає на формування даних комерційного обліку, а саме його достовірності, що в свою чергу стало підставою для виникнення спору, що є предметом розгляду відповідної справи. Водночас, факт синхронності, від`єднання електричних мереж може бути встановлений виключно спеціалістами в цій галузі та не може бути визначено судом у зв`язку із відсутністю у нього відповідної компетенції.

07.07.2026 позивач надав до суду пояснення (вх. № 23680/26) з приводу клопотання відповідача про призначення експертизи, де зауважив, що заперечує проти призначення у справі комплексної судової експертизи та вважає, що зазначене клопотання відповідача є необґрунтованим, направленим на затягування строку розгляду справи та виконання зобов`язань за договором, оскільки електрична енергія на територію Херсонської області (окуповану та неокуповану) як постачалася споживачам після 24.02.2022, так і продовжує постачатися по теперішній час. Відтак, на переконання позивача, у відповідача виникає обов`язок з оплати отриманих послуг.

При цьому, позивач додає, що сторонами розірвання договору у зв`язку із неможливістю його виконання не ініційовано, а отже зобов`язання за ним, попри всі складнощі його виконання, є чинним та породжують правові наслідки для таких сторін. Також, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем даних комерційного обліку, з якими він не погоджується, та будь-які скарги щодо достовірності завантажених ППКО даних до системи ММС не подавав АКО, навіть після відкриття провадження у справі.

В свою чергу, як пояснює позивач, НЕК «Укренерго» формує розмір фінансових зобов`язань АТ «Херсонобленерго» на підставі даних комерційного обліку, наданих операторами системи розподілу, які є адміністраторами комерційного обліку у випадках визначених законодавством та завантажених ними даних в систему управління ринком. Між тим, саме на відповідача, як ОСР в зоні його ліцензійної діяльності, Кодексом покладені обов`язки з перевірки отриманих даних від ППКО та їх валідації, які потім ним передаються до АКО.

У підготовчому засіданні 10.07.2026 присутній представник відповідача підтримав клопотання про призначення експертизи у справі, з підстав того, що з метою з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Представник позивача заперечував проти призначення експертизи у справі, з підстав, викладених у поданих ним поясненнях, просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, та заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розглядом інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом (ст. 2 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною п`ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

До з`ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з цим, суд зазначає, що провадження у даній справі зупинялось до закінчення розгляду об`єднаною палатою Верховного Суду справи №908/1162/23.

Так, за результатами розгляду вказаної справи було ухвалено правовий висновок ВС щодо правового регулювання спірних правовідносин на окупованих територіях, незалежно від дати прийняття Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України має бути врахований судом при розгляді даної справи.

В пункті 7.29 вказаної постанови об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2025 було фактично зазначено про необхідність встановлення, яка саме електрична енергія поставлялася на тимчасово окуповану територію (з посиланням на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23). Тоді як самостійно встановити вказані обставини (з урахуванням технічної неможливості дослідження даного питання) суд здійснити не може.

Згідно положень ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Зі змісту вказаної норми випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 99 ГПК України, основною підставою для призначення експертизи по справі є необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, за для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно з ст. 1, 3 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17).

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За положеннями ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

У відповідності до п. 1.1. згаданої Інструкції, призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (підпункт 1.2.13 пункту 1.2 розділу I Інструкції).

Згідно пункту 12 розділу 2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (з наступними змінами та доповненнями), електротехнічна експертиза, як підвид інженерно-технічної експертизи, передбачена для дослідження електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми, до основних завдань якої належить встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.

Як відомо, спеціальні знання - це професійні знання, отриманні в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо, тому є підстава для призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи в порядку ст. 99 ГПК України. При цьому, жодної із сторін не надано суду висновку експерта з відповідного питання.

На підставі аналізу вищенаведених норм в їх сукупності слід дійти висновку, що вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Таким чином, з урахуванням спору між сторонами щодо обсягу переданої/розподіленої електричної енергії за договором та неможливість самостійно здійснити перевірку розміру позовних вимог без залучення відповідних фахівців, а також визначити чи поставлялась (і в яких обсягах) спірна електроенергія на окуповану територію). Відтак, для здійснення складного розрахунку, який має значення при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог, необхідні додаткові спеціалізовані знання, втому числі для визначення обсягів електроенергії, що поставлялась на окуповану територію. В цій частині суд відхиляє заперечення позивача проти призначення судової експертизи, оскільки, в даному випадку дійсно необхідні спеціальні знання для вирішення поставлених питань.

Отже, проведення експертизи у даній справі є необхідним для встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань.

Щодо питань, з яких має бути проведена експертиза, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України останні визначаються судом.

Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до п.1.6 вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, з урахуванням думок та пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи зону регіонального обслуговування відповідної експертної установи.

Розглянувши пропозиції відповідача щодо визначення експертної установи, з урахуванням відсутності пропозицій експертної установи від позивача, територіальної зони обслуговування та досвіду проведення експертних досліджень, у відповідності до Закону України «Про судову експертизу», з метою уникнення сумнівів щодо результатів проведення експертизи, приймаючи до уваги те, що не всі акредитовані експертні установи мають змогу провести дану експертизу, суд вважає за необхідне проведення комплексної судової експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У ч. 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, сторони в рівних частках.

Враховуючи вищенаведене та те, що клопотання про призначення судової експертизи було заявлено Акціонерним товариством «Херсонобленерго», суд дійшов висновку, що витрати по проведенню експертизи слід покласти на відповідача.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, враховуючи важливість встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення у справі комплексної судової (економічної та електротехнічної) експертизи, з дорученням проведення експертного дослідження Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

На підставі п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, у зв`язку з призначенням експертизи та з метою дотримання строків розгляду справи, визначених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне скористатися правом щодо зупинення провадження у справі №916/277/25 до одержання результатів проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 99, 100, п. 2 ч.1 ст.228, п. 6 ч. 1 ст. 229, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вх. № 9480/25 від 24.03.2025) про призначення комплексної судової експертизи по справі № 916/277/25 задовольнити частково.

2. Призначити у справі № 916/277/25 комплексну судову (економічну та електротехнічну) експертизу.

3. Проведення комплексної судової (економічної та електротехнічної) експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

4. На вирішення комплексної судової (економічної та електротехнічної) експертизи поставити питання:

- чи можливо визначити (на підставі первинних документів обліку, наявних в матеріалах справи) чи поставлялась електрична енергія згідно договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0526-01041 від 13.05.2019 на тимчасово окуповану територію відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»?

- який обсяг електричної енергії за кожний розрахунковий період (місяць) за період червень - липень 2023 року відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів було поставлено на тимчасово окуповану територію відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»?

- яка вартість, електричної енергії за кожний розрахунковий період (місяць) за період коригувань за червень 2023 року та коригувань за липень 2023 року відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів було поставлено на тимчасово окуповану територію?

- якщо така електрична енергія поставлялась на тимчасово окуповану територію та чи були її обсяги включені в розрахункові періоди (місяці) за період коригувань за червень 2023 року та коригувань за липень 2023 року відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів?

5. В решті вимог клопотання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про призначення комплексної судової експертизи - відмовити.

6. Витрати по оплаті проведення комплексної судової експертизи покласти на Акціонерне товариство «Херсонобленерго».

7. Зобов`язати сторін на вимогу експертів надати у їх розпорядження документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи.

8. Попередити судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

9. Матеріали справи № 916/277/25 надіслати на адресу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, № 8-А) для проведення експертного дослідження.

10. Провадження у справі № 916/277/25 - зупинити.

Ухвала набирає законної сили 10.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повна ухвала складена 15.07.2026.

Суддя О.В. Цісельський