Ухвала суду № 138261255, 15.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

15 липня 2026 року Справа № 915/530/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника стягувача: Ракітіна П.С. (у судовому засіданні 19.06.2026 в режимі ВКЗ),

представника боржника (скаржника): Іноземцева Є.С. (у судовому засіданні 19.06.2026),

представника органу ДВС: Тарасенка К.В. (у судовому засіданні 19.06.2026),

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз б/н від 21.05.2026 (вхід.№7579/26) на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України,

до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз,

про: стягнення 402740,80 грн,

орган державної виконавчої служби: Інгульський відділ державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-

в с т а н о в и в:

АТ Миколаївгаз звернулось до суду із скаргою б/н від 21.05.2026 (вхід.№7579/26) на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду по даній справі, у якій просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторії Пахомової у виконавчому провадженні №79575974 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2025 по справі №915/530/23, в частині стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторії Пахомової від 12.11.2025 про стягнення виконавчого збору у сумі 38974,02 грн у виконавчому провадженні №79575974 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2025 по справі №915/530/23.

В обґрунтування скарги АТ Миколаївгаз вказує, що відповідно до п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Скаржник стверджує, що положення вказаної норми визначають, зокрема, що виконавчий збір не має стягуватись у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Скаржник вважає, що невиконання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині заборони стягнення виконавчого збору на виконання рішення суду у справі №915/530/23 є порушенням вимог п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 25.05.2026 скаржнику поновлено пропущений строк для подання скарги та розгляд скарги призначено на 19.06.2026.

Інгульський ВДВС у м.Миколаєві Одеського МРУМЮ у відзиві від 05.06.2026 заперечує проти задоволення скарги та вказує, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є прямим обов`язком державного виконавця, що підтверджує відсутність у його діях ознак неправомірності.

Поряд із цим орган державної виконавчої служби зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору були відсутні будь-які докази того, що заборгованість за судовим рішенням у справі №915/530/23 була фактично врегульована відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Крім того, орган державної виконавчої служби наголошує, що законодавством встановлена заборона саме на стягнення виконавчого збору, а не на винесення постанови про його стягнення. Оскільки фактичне стягнення не здійснювалося, а виконавче провадження наразі зупинене в силу прямої законодавчої заборони, орган державної виконавчої служби стверджує про відсутність правових підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

У судовому засіданні 19.06.2026 представники скаржника та органу державної виконавчої служби підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 19.06.2026 судом оголошено перерву до 15.07.2026.

У судовому засіданні 15.07.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.

Розглянувши скаргу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2025, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025, у даній справі стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 279635,50 грн основного боргу, 13000,63 грн пені, 12112,53 грн - 3 % річних, 84 991,51 грн інфляційних втрат та 6041,11 грн судового збору.

На виконання такого рішення 01.10.2025 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

12.11.2025 старшим державним виконавцем Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторією Пахомовою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79575974 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2025 по справі №915/530/23.

При цьому, судом прийнято до уваги, що державним виконавцем допущено описку у вказаній постанові, в частині зазначення дати видачі вказаного наказу суду (16.09.2025 замість 01.10.2025).

Крім того, 12.11.2025 старшим державним виконавцем Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторією Пахомовою у виконавчому провадженні №79575974 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 38974,02 грн.

13.11.2025 старшим державним виконавцем Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторією Пахомовою у виконавчому провадженні №79575974 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

У вказаній постанові старший державний виконавець встановила, що станом на 13.11.2025 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» перебуває в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору, представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» звернувся до суду із скаргою.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі, у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) установлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

В свою чергу, ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки, коли виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами (пункт 6).

Пункт 15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» установлює, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Частина 11 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.

Суд зазначає, що ст.2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (тут і надалі, у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) визначає, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Абзац 15 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначає, що реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частина 1 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» обумовлює, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За змістом ч.2 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», для включення до Реєстру суб`єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються відповідні документи. Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

Аналізуючи вищевказані положення законодавства, суд зазначає, що п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Дія п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», серед іншого, обумовлюється тією обставиною, що заборгованість боржника за виконавчим документом має бути предметом урегулювання відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Отже, передумовою застосування п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» слугує той факт, що боржник має статус суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Відтак сам по собі факт примусового стягнення заборгованості з боржника (оператора газорозподільної системи) автоматично не свідчить про наявність підстав для застосування п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, суд зазначає, що реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу є відкритим та розміщеним на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На переконання суду, враховуючи предмет стягнення та статус сторін виконавчого провадження, у державного виконавця в цьому випадку виник обов`язок перевірити обставини щодо наявності боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. Тобто, питання заборони стягнення виконавчого збору мало бути і повинно було бути встановлено саме на етапі відкриття виконавчого провадження та не потребувало надання від боржника додаткових відомостей, оскільки вся інформація є у відкритому доступі на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Враховуючи викладене, доводи органу державної виконавчої служби щодо відсутності станом на момент відкриття провадження доказів врегулювання заборгованості у справі №915/530/23 згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», є необґрунтованими та судом відхиляються.

Суд вважає також помилковою позицію органу державної виконавчої служби, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є прямим обов`язком державного виконавця, адже в силу приписів п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» діє пряма заборона на стягнення виконавчого збору в даних правовідносинах.

Посилання органу державної виконавчої служби на те, що законодавством встановлена заборона саме на стягнення виконавчого збору, а не на винесення постанови про його стягнення, суд також вважає помилковим, адже постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, за яким може бути застосовано примусове виконання.

Враховуючи вищевикладене, за результатами дослідження судом норм чинного законодавства у сукупності із встановленими судом обставинами по даній справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги АТ Миколаївгаз та скасування оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.

Керуючись ст.ст.234, 235, 343 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз б/н від 21.05.2026 (вхід.№7579/26) на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, - задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Вікторії Пахомової у виконавчому провадженні №79575974 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2025 по справі №915/530/23, в частині стягнення виконавчого збору.

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Вікторії Пахомової від 12.11.2025 про стягнення виконавчого збору у сумі 38974,02 грн у виконавчому провадженні №79575974 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2025 по справі №915/530/23.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної

Повний текст ухвали складено 16.07.2026.

Суддя М.В.Мавродієва