Ухвала суду № 138260334, 15.07.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1499/26

провадження №1-кс/136/245/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Липовець

Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, клопотання про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування №12026020060000182 від 08.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , за погодженням з начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, мотивуючи тим, що у провадженні Слідчого відділення Відділу поліції №4 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 08.07.2026 до ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали звернення ТОВ «Ланецького» ОСОБА_5 щодо вчинення невідомою особою шахрайських дій з метою заволодіння активами ФГ «Ланецького».

Так, 30.06.2026 о 14:59:03, №1001631070074000414 відносно Фермерського господарства «Ланецького» (код ЄДРПОУ 36244177) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміну кінцевого бенефіціарного власника або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.

Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_6 у місті Київ, а саме:

-виключено з посади голови Фермерського господарства «Ланецького» ОСОБА_7 та прийнято на посаду керівника ОСОБА_8 .

-виключено зі складу засновників ФГ «Ланецького» ОСОБА_9 який володів часткою в статутному капіталі 220,0грн., (55%), а його частку передано ОСОБА_8 і яка становить станом на 01.07.2026 320грн.

-виключено ОСОБА_10 з числа бенефіціарних власників і внесено до числа бенефіціарних власників ОСОБА_8 з відсотком частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 80.

Як встановлено, представник голови Фермерського господарства «Ланецького», ОСОБА_7 02.07.2026 року, звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 для з`ясування обставин проведення реєстраційної дії 30.06.2026 року відносно Фермерського господарства «Ланецького», оскільки виникли сумніви, що приватний нотаріус ОСОБА_6 проводила вищевказані реєстраційні дії, на що остання в телефонній розмові повідомила, що 30.06.2026 року, вона не проводила реєстраційних дій відносно Фермерського господарства «Ланецького» та зазначила, що 02.07.2026 вона звернулась до Шевченківського управління поліції міста Києва з повідомленням про факт неправомірного використання ідентифікатора доступу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про що отримала талон - повідомлення ЄО № 59734 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Також ОСОБА_6 повідомила, що звернулась до Міністерства юстиції України з повідомленням про виявлений факт неправомірного використання ідентифікатора доступу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань іншими особами та звернулась по вищевказаному факту до органів Кіберполіції України.

У подальшому, 30.06.2026 року, ОСОБА_8 , одноосібно провів збори та виніс рішення засновника № 1 (протокол зборів засновників ФГ «Ланецького»), на якому виніс рішення про звільнення ОСОБА_7 з посади керівника ФГ «Ланецького». Всі рішення, довіреності, протоколи, розпорядження та накази строк дії яких не закінчився за підписом ОСОБА_7 визнав припиненими та призначив керівником ФГ «Ланецького» - себе ОСОБА_8 .

Після цього, 01.07.2026 о 13:16:17 год. за №1001631070075000414, також відносно Фермерського господарства «Ланецького» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, яку здійснила реєстратор Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області - ОСОБА_11 .

Також, ОСОБА_8 , отримавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу ФГ «Ланецького» в день проведення реєстраційних дій 01.07.2026 та в послідуючому пред`явив даний витяг в підтвердження його повноважень як керівника ФГ «Ланецького» в судовому засіданні Північно - західного апеляційного господарського суду, яке відбулось 01.07.2026 у справі № 902/560/20(940/227/20 та було призначено на 16 годину.

У подальшому 06.07.2026 ОСОБА_8 , вважаючи себе головою та директором ФГ «Ланецького» уклав договір № 364 від 06.07.2026 з ПП «БЛЕК ГУАРД», яке знаходиться в м. Київ вул. Вишгородська, 4, офіс №4, стосовно охорони майна ФГ «Ланецького», які на виконання умов договору прибули до с. Плисків, де і наразі перебувають здійснюючи охорону приміщень.

Таким чином, ОСОБА_8 , внаслідок неправомірних дій перебуваючи на посаді керівника ФГ «Ланецького» (код ЄДРПОУ - 3 6244177, юридична адреса: Вінницька область, Погребищенська ТГ с. Плисків, вул. Центральна, буд.2) та окрім того, являючись кінцевим бенефіціарним власником даного ФГ, незаконно набув вище вказане майно та може ним розпоряджатись на свій розсуд, вчиняти інші реєстраційні дії.

Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_8 змінив інформацію в Акціонерному банку «Південний» відносно ФГ «Ланецького» та заволодів грошовими коштами в розмірі 209 078,96грн, які було перераховано на рахунок АТ «Ощадбанк».

Згідно виписки АБ «Південний» по рахунку НОМЕР_1 ФГ «Ланецького» 08.07.2026 було здійснено переказ загальною сумою 209 078,96 грн. на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_8 є засновником (учасником) із часткою у статутному капіталі 80 % ФГ «Ланецького» та є кінцевим бенефіціарним власником.

Таким чином, на даний час в ході досудового слідства є підстави вважати, що ОСОБА_8 в подальшому продовжить свою злочинну діяльність спрямовану на незаконне відчуження рухомого, нерухомого майна, а також може відчужити незаконно отримані останнім корпоративні права у розмірі 80% статутного капіталу ФГ «Ланецького».

09.07.2026 постановою слідчого у кримінальному провадженні № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, частку у статутному капіталі в розмірі 80% ФГ «Ланецького» (код ЄДРПОУ - 36244177, юридична адреса: Вінницька область, Погребищенська ТГ с. Плисків, вул. Центральна, буд.2), що на даний час належить ОСОБА_12 в результаті можливих протиправних дій останнього визнано речовим доказом.

Ураховуючи викладене виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке визнане речовим доказом, оскільки існують обґрунтовані підозри, що ОСОБА_8 може вжити заходів, спрямованих на відчуження набутого у незаконний спосіб майна, у тому числі корпоративних прав, що стало підставою звернення до суду із даним клопотанням.

Слідчий клопотання підтримав, про що надав заяву відповідного змісту, у клопотанні просив відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України провести розгляд без участі власника майна та зацікавлених осіб з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив, що СВ ВП №4 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

09.07.2026 постановою слідчого у кримінальному провадженні № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України грошові кошти розміщені на банківських рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_3 визнано речовими доказами.

Слідчий просить накласти арешт на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки вказані грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Слідчим суддею встановлено, що 09.07.2026 постановою слідчого у кримінальному провадженні № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, частку у статутному капіталі в розмірі 80% ФГ «Ланецького» визнано речовим доказом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_8 є засновником (учасником) із часткою у статутному капіталі 80 % ФГ «Ланецького» та є кінцевим бенефіціарним власником.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Таким чином, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів , а незастосування такого заходу може призвести до наслідків, що перешкоджатимуть досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального правопорушення станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено, оскільки арешт накладається лише в межах частки у статутному капіталі 80 % ФГ «Ланецького», яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, належить ОСОБА_8 , який є засновником (учасником) та є кінцевим бенефіціарним власником.

Враховуючи викладене та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, в межах якого подано дане клопотання, а також фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, псування, знищення, перетворення майна, яке визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні та застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається до суду.

Керуючись ст. ст. 167, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права, що належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема на належну йому частку у статутному капіталі в розмірі 80% ФГ «Ланецького» (код ЄДРПОУ - 36244177, юридична адреса: Вінницька область, Погребищенська ТГ, с. Плисків, вул. Центральна, буд.2), шляхом заборони державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, переходу права власності, зміни розміру частки у статутному капіталі, зміни складу учасників, передачі корпоративних прав у заставу, управління чи іншим способом розпорядження зазначеними корпоративними правами.

Роз`яснити, що особи, зазначені в ч. 1 ст.174 КПК України, мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1