Постанова № 138260284, 16.07.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/1787/26

3/133/1147/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.07.26 м.Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дем`янова Ж.М., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Рябчинський О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятині справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 170175 від 17.05.2026 ОСОБА_1 17 травня 2026 року о 18 год. 30 хв. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру: ображав її нецензурною лайкою, шарпав за одяг та наносив удари в ділянку голови.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

27.05.2026 до суду надійшла заява адвоката Рябчинського О.Ю. про допуск його до участі у справі як захисника Лісовика Є.М., а також про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Його інтереси у судовому засіданні представляв адвокат ОСОБА_3

07.07.2026 адвокат Рябчинський О.Ю. подав до суду заяву, в якій просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Своє клопотання захисник мотивував тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог законодавства, оскільки він, на думку сторони захисту, не містить усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, зокрема відомостей про заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої. Крім того, захисник зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, та послався на принцип презумпції невинуватості.

У зв`язку з цим адвокат просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Судове засідання, призначене на 07.07.2026, було відкладено для надання судом оцінки доводам, викладеним стороною захисту.

13.07.2026 до суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи інформації про амбулаторне звернення пацієнта до КП «Козятинська ЦРЛ» № 353 від 17.05.2026, відповідно до якої їй встановлено діагноз: забій м`яких тканин обличчя. Зазначений документ потерпіла просила врахувати як доказ вчинення щодо неї домашнього насильства.

У судовому засіданні 16.07.2026 адвокат Рябчинський О.Ю. заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та підтримав заяву про закриття провадження у справі.

Захисник зазначив, що обставини адміністративного правопорушення повинні бути викладені у протоколі конкретно та з належним формулюванням складу правопорушення відповідно до диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП.

На думку захисника, у протоколі мають бути зазначені конкретні дії особи, форма домашнього насильства, наслідки таких дій для потерпілої, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями особи та заподіяною шкодою.

Захисник вказав, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено форму домашнього насильства та не встановлено факту заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої, що, на його думку, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, сторона захисту зазначила, що сам факт вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, наслідки у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої та причинно-наслідковий зв`язок між діями особи та такими наслідками повинні підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 170175 від 17.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив щодо своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що виразилося в образах нецензурною лайкою, шарпанні за одяг та нанесенні ударів у ділянку голови;

рапортом працівника поліції від 17.05.2026;

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.05.2026, згідно з яким ОСОБА_2 повідомила про вчинення щодо неї домашнього насильства її сином ОСОБА_1 ;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.05.2026, згідно з якими між ним та матір`ю виник конфлікт;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17.05.2026, у яких вона зазначила обставини вчинення щодо неї фізичного та психологічного насильства;

формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.05.2026;

копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 109411 від 17.05.2026;

копією електронного рапорту ЄО № 4517 від 17.05.2026;

довідкою КП «Козятинська ЦРЛ» від 17.05.2026, відповідно до якої у ОСОБА_2 діагностовано забій м`яких тканин обличчя.

Оцінюючи доводи захисника ОСОБА_1 про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Так, твердження захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, є безпідставними.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у ньому зазначено час, місце, спосіб та суть вчиненого правопорушення, а саме: ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив щодо своєї матері домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, яке полягало в образах нецензурною лайкою, шарпанні за одяг та нанесенні ударів у ділянку голови.

Таким чином, протокол містить достатній опис фактичних обставин події, що відповідає вимогам статті 256 КУпАП та дало можливість особі належним чином реалізувати своє право на захист.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про відсутність доказів заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої.

Факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства підтверджується не лише протоколом про адміністративне правопорушення, а й рапортом працівника поліції, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями потерпілої, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, електронним рапортом ЄО, а також довідкою Козятинської ЦРЛ від 17.05.2026, відповідно до якої у ОСОБА_2 діагностовано забій м`яких тканин обличчя.

Наведені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та послідовно підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 17.05.2026 не заперечував факту виникнення конфлікту зі своєю матір`ю, підтвердивши, що між ними мала місце словесна суперечка.

Суд також враховує, що відповідно до статей 251, 252 та 280 КУпАП висновок про винуватість особи ґрунтується на оцінці всіх доказів у їх сукупності.

Закон не вимагає підтвердження кожної окремої обставини виключно певним видом доказу. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а тому доводи захисника про недостатність окремих доказів не спростовують доведеності вини ОСОБА_1 , яка підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, повністю доведена належними, допустимими та достатніми доказами, а підстав для закриття провадження у справі за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Суд вважає, що таке адміністративне стягнення є справедливим, необхідним і достатнім для виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись статтями 13, 24-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень (отримувач: ГУК у Вінницькій області/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), IBAN: UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, на яку накладено адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА