Рішення № 138260237, 08.07.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1359/26

Провадження № 2/132/1134/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"08" липня 2026 р. м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Карнауха Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівці цивільну справу №132/1359/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», поданим представником позивача за довіреністю Савченко Тетяною Олексіївною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0692-0481 від 05.05.2021.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 05.05.2021 укладено Кредитний договір №0692-0481.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у сумі 8 000,00 грн строком кредитування 99 днів, з процентами за користування кредитом: 2,5% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 0692-0481 від 05.05.2021, у зв`язку з чим станом на 02.04.2026 утворилась заборгованість у розмірі 24000,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8000,00 грн та за відсотками 16000,00 грн, чим порушуються права та інтереси Позивача.

Тому позивач просить стягнути в судовому порядку заборгованість за Кредитним договором № 0692-0481 від 05.05.2021 в розмірі 24 000,00 грн, суму понесених Позивачем судових витрат, що складається з судового збору у розмірі 2 662,40 грн, витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. та витрат, понесених Позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу 316,98 грн.

Процесуальні дії у справі.

23.04.2026 позов надійшов до суду.

05.05.2026 отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 06.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про видачу банківської карти № НОМЕР_1 -ХХ-ХХХХ48 та рух коштів по вказаному рахунку.

11.06.2026 отримано запитувану судом інформацію від АТ КБ «ПриватБанк».

Сторони у справі в судові засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.

Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не надав.

Так, судова повістка про виклик відповідача ОСОБА_1 надсилались судом за зареєстрованим місцем проживання останнього, а саме: АДРЕСА_1 і була ним отримана 21.05.2026.

Через неявку відповідача, що повідомлялась належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання нею відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Заяви, клопотання.

Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.

В позовній заяві ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» міститься клопотання розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не подано.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 05.05.2021 укладено Кредитний договір №0692-0481.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору Кредитодавець зобов`язується відкрити Документ сформований в системі Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Тип Кредиту кредитна лінія.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що розмір процентів за користування Кредитом: 2,5% від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом (далі Стандартна ставка). Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Кредиту до моменту повернення Кредиту Кредитодавцю шляхом перерахування Кредиту на рахунок Кредитодавця, вказаний у цьому Договорі. У випадках, визначених цим Договором Позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом.

Згідно п. 6.5. Договору Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 99 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Згідно з наданою позивачем довідкою про перерахування суми кредиту №0692-0481 від 05.05.2021, кредитні кошти були перераховані позичальнику 05.05.2021 на картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_2 вказано у кредитному договорі в сумі 8 000,00 грн.

Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 0692-0481 від 05.05.2021, у зв`язку з чим станом на 02.04.2026 утворилась заборгованість у розмірі 24000,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8000,00 грн. та за відсотками 16000,00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, що регулюють спірні правовідносини, та оцінка суду.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов`язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору, набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим договором.

Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.ч. 1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №07/24-НК від 02.07.2024; додаткова угода № 17 про внесення змін до договору про надання правничої допомоги №07/24-НК від 02.07.2024; звіт про виконану роботу відповідно до договору про надання правничої допомоги №07/24-НК від 02.07.2024, відповідно до якого сторонами узгоджено, що позивач сплачує 6000 грн. за перелік наданих правових послуг.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Будь-яких заперечень зі сторони відповідача проти вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень не надходило.

Крім того, для реалізації свого процесуального обов`язку при поданні позовної заяви через електронний суд, зважаючи, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі електронного суду, позивачем було відправлено копії позовної заяви з додатками засобами поштового оператора ТОВ "Поштова служба «Е-ПОСТ». Як наслідок понесено додаткові витрати у розмірі 316,98 грн, що підтверджується квитанцією № 2029510 від 21.04.2026.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, та оскільки судом встановлено порушення права позивача на своєчасне отримання коштів внаслідок неналежного виконання зобов`язання відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 13, 81, 89, ч.1 ст. 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Генерала Алмазова, будинок № 13, офіс № 601) заборгованість за кредитним договором №0692-0481 від 05.05.2021 у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8 000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Генерала Алмазова, будинок № 13, офіс № 601) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Генерала Алмазова, будинок № 13, офіс № 601) витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. та витрати за відправлення копії позовної заяви з додатками у розмірі 316,98 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Генерала Алмазова, будинок № 13, офіс № 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 08.07.2026.

СУДДЯ І.В. Павленко