Постанова № 138260235, 14.07.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1050/26

3/132/625/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.07.2026 м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калинівка Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, непрацевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 23 березня 2026 року о 09год.20хв., рухаючись по вулиці Саксаганського в селі Голубівка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки (моделі) «ВАЗ-2107», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп`яніння, що встановлено висновком № 70 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 23.03.2026 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 , чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився.

Суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виходить із такого.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи, надавати пояснення, докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою та реалізовувати інші процесуальні права, передбачені законом. Разом із тим наведена норма не встановлює безумовної заборони на розгляд справи за відсутності такої особи. Навпаки, зміст статті 268 КУпАП свідчить, що за умови належного повідомлення особи про дату, час і місце судового розгляду, а також відсутності поважних причин неявки чи клопотання про відкладення розгляду справи, суд не позбавлений можливості розглянути справу за її відсутності.

Зазначений підхід узгоджується із завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеними статтею 245 КУпАП, відповідно до якої суд зобов`язаний забезпечити своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішити її у точній відповідності із законом. Безпідставне відкладення розгляду справи внаслідок недобросовісної процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суперечило б зазначеним завданням та принципу невідворотності юридичної відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи, особою власноруч подано заяву про отримання судових повісток, повідомлень та інших процесуальних документів в електронному вигляді шляхом надсилання СМС-повідомлень на зазначений нею номер телефону. Таким чином, саме особа добровільно обрала відповідний спосіб комунікації із судом, підтвердивши актуальність наданого номера телефону та висловивши згоду на отримання судових викликів у такий спосіб.

На виконання зазначеної заяви судом було направлено судові повістки шляхом СМС-повідомлень, однак вони не були доставлені у зв`язку з тимчасовою недоступністю абонента. Одночасно судом здійснено направлення судових повісток за зареєстрованою адресою особи засобами поштового зв`язку, однак поштові відправлення повернулися до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Наведені обставини свідчать про те, що судом були вжиті всі передбачені законом та достатні заходи для належного повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи. Натомість недоставка СМС-повідомлень унаслідок тимчасової недоступності абонента, так само як і невручення поштової кореспонденції через відсутність адресата за місцем проживання, перебувають поза межами процесуального контролю суду та пов`язані виключно із поведінкою самої особи або невиконанням нею обов`язку забезпечити можливість отримання судових повідомлень.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що право особи на участь у судовому розгляді не є абсолютним та не може використовуватися як засіб безпідставного затягування судового провадження. Якщо судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення учасника процесу, а останній не забезпечив можливість отримання судових викликів, не повідомив суд про зміну адреси чи інших контактних даних або фактично ухиляється від отримання судової кореспонденції, негативні наслідки такої поведінки покладаються саме на цю особу, а не на суд.

Подібний підхід відповідає й усталеній практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає не лише обов`язки держави щодо належної організації судового провадження, а й покладає на самих учасників процесу обов`язок проявляти належну сумлінність та розумну уважність при реалізації своїх процесуальних прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», наголошено, що сторони судового провадження повинні в розумні проміжки часу самостійно цікавитися перебігом відомого їм судового провадження, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та належним чином виконувати процесуальні обов`язки. Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» та «Каракуця проти України», у яких Суд зазначив, що особа повинна демонструвати готовність брати участь у всіх етапах судового розгляду, утримуватися від використання прийомів, спрямованих на затягування провадження, а також максимально використовувати національні засоби для прискорення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини також неодноразово зазначав, що сторона, якій відомо про існування судового провадження, не може залишатися пасивною та очікувати виключно дій державних органів щодо її повідомлення, а повинна виявляти належну процесуальну активність, своєчасно повідомляти про зміну контактних даних та забезпечувати можливість отримання судової кореспонденції.

Матеріали справи не містять будь-яких даних про наявність поважних причин неявки особи, повідомлення суду про неможливість з`явитися чи клопотання про відкладення розгляду справи. Так само відсутні відомості про зміну місця проживання, номера телефону або інших засобів зв`язку, про які суд був би належним чином повідомлений.

За таких обставин суд доходить висновку, що особа була належним чином повідомлена про судовий розгляд, а її неявка є наслідком власної процесуальної поведінки та не може бути підставою для безпідставного відкладення розгляду справи. Враховуючи вимоги статей 245, 268 та 280 КУпАП, принцип розумності строків судового провадження, необхідність забезпечення ефективності правосуддя та відсутність передбачених законом перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків:

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно норм статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9 (а) ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність в статті 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621951 від 23.03.2026 року слідує, що ОСОБА_2 23 березня 2026 року о 09год.20хв., рухаючись по вулиці Саксаганського в селі Голубівка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки (моделі) «ВАЗ-2107», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп`яніння, що встановлено висновком № 70 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 23.03.2026 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 , чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621951 від 23.03.2026 року в якості доказів зокрема додано:

рапорт поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Осьмірка О. від 23.03.2026 року;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2026 року;

висновок № 70 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений 23.03.2026 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 ;

довідка старшого інспектора ГАП батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Павлика А.;

довідка інспектора ГАП батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Грабовського В. про притягнення особи до адміністративної відповідальності;

відеозапис з нагрудних бодікамер (відеореєстраторів) працівників органу Національної поліції.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621951 від 23.03.2026 року, ОСОБА_2 23 березня 2026 року о 09год.20хв., рухаючись по вулиці Саксаганського в селі Голубівка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки (моделі) «ВАЗ-2107», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп`яніння, що встановлено висновком № 70 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 23.03.2026 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 , чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 за наявності у нього фактичної можливості заперечувати щодо обставин, наведених у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення, та викласти свої заперечення та/або застереження щодо суті правопорушення у відповідній графі 14 протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», жодних дій з приводу цього не вчинив, підписав протокол без жодних заперечень, дії працівників поліції не оскаржував.

Обставини, які викладені у протоколі підтверджуються наступними доказами:

- рапортом поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Осьмірко О. від 23.03.2026 року, згідно якого 23.03.2026 року о 09год.20хв. на вулиці Саксаганського в місті Калинівка, був зупинений транспортний засіб марки (моделі) «ВАЗ-2107», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_2 , у якого були виявлені наявні ознаки наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; звужені зіниці очей, які не реагують на світло; підвищена жвавість ходи, мови), та запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, на що він добровільно погодився. За результатами такого огляду в КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, було встановлено, що водій ОСОБА_2 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, що було зафіксовано у відповідному медичному висновку № 70 від 23.03.2026 року. Відносно ОСОБА_2 складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 23.03.2026 року поліцейським батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Осьмірко О.О., згідно якого, за наявності виявлених у водія транспортного засобу марки (моделі) «ВАЗ-2107», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » - ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; звужені зіниці, які не реагують на світло; підвищена жвавість ходи, мови), йому було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння в КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, що було реалізоване ОСОБА_2 ;

- висновком № 70 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 23.03.2026 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 , згідно якого, огляд водія ОСОБА_2 був проведений в закладі охорони здоров`я, а саме в КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, на підставі направлення поліцейського батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Осьмірко О.О. За наслідками огляду водія ОСОБА_2 лікарем ОСОБА_3 , на підставі даних, що містяться в Акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 70 від 23.03.2026 року, був складений висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 , згідно якого, останній перебуває у стані наркотичного сп`яніння;

- відеозаписом з нагрудних бодікамер (відеореєстраторів) працівників органу Національної поліції, який був досліджений судом під час розгляду цієї справи, який є об`єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Відповідно до відеозапису, на ньому зафіксований факт зупинення транспортного засобу марки (моделі) «ВАЗ-2107», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_2 , у якого були працівниками поліції виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, якому запропоновано пройти огляд в КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, на що він погодився, та пройшов в цьому закладі охорони здоров`я медичний огляд, за результатами якого встановлено, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння;

- довідкою старшого інспектора ГАП батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Павлика А., згідно якої, ОСОБА_2 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , протягом поточного року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених ст.130 КУпАП, не притягувався;

- довідкою інспектора ГАП батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Грабовського В. про притягнення особи до адміністративної відповідальності, згідно якої ОСОБА_2 на підставі постанови серії ЕНА № 6889560 від 23.03.2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП, за фактом керування ним 23.03.2026 року о 09год.20хв. на вулиці Саксаганського в місті Калинівка, транспортним засобом марки (моделі) «ВАЗ-2107», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », без посвідчення водія відповідної категорії, яке було при ньому відсутнє;

- висновком експерта № 1506, складеним 25.05.2026 року судово-медичним експертом Державної спеціалізованої установи «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_4 на виконання постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 04.05.2026 року, згідно підсумкової частини якого, при судово-медичній експертизи сечі ОСОБА_2 , методом рідинної хромато-мас-спектрометрії, були ідентифіковані: прегабалін; 1-(4-хлорфеніл)-2-(метиламіно)пропан-1-он (4-СМС); альфа-піролідинопентіофенон (а-PVP); метаболіт метадону ЕДДП (2-етиліден-1,5-диметил-3,3-діфенілпірролідіна) та метадон. Методом імуноферментного дослідження, результати тест-смужок позитивні на метадон, а-PVP та МСАТ.

Оцінюючи зібрані у справі докази відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП, суд виходить із того, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, а їх оцінка здійснюється за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Насамперед суд бере до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621951 від 23.03.2026 року, який складений уповноваженою службовою особою відповідно до вимог статей 254, 255, 256 КУпАП. Протокол містить усі істотні відомості щодо часу, місця, способу та суті адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, посилання на порушений пункт Правил дорожнього руху України та правову кваліфікацію діяння за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що під час складання протоколу ОСОБА_2 були забезпечені процесуальні гарантії, передбачені законом, зокрема право надати свої пояснення, заперечення чи зауваження щодо змісту протоколу. Проте останній будь-якими процесуальними правами не скористався, жодних заперечень щодо викладених у протоколі обставин не зазначив, відповідну графу щодо пояснень фактично не використав, протокол підписав без будь-яких застережень, дії працівників поліції у встановленому законом порядку не оскаржив.

Хоча сама по собі відсутність заперечень не є безумовним доказом вини особи, така процесуальна поведінка узгоджується з іншими матеріалами справи та свідчить про відсутність будь-яких зауважень щодо фактичних обставин події на момент оформлення адміністративних матеріалів.

Досліджений судом рапорт поліцейського капрала поліції Осьмірко О.О. від 23.03.2026 року є належним письмовим доказом у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки складений службовою особою безпосередньо після виявлення адміністративного правопорушення при виконанні службових обов`язків.

Відомості, викладені у рапорті, є послідовними, логічними та узгоджуються із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на медичний огляд, відеозаписом із нагрудних відеореєстраторів та висновком лікаря щодо результатів медичного огляду.

Із зазначеного документа вбачається, що під час безпосереднього спілкування із водієм поліцейським були виявлені характерні зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагували на світло, а також підвищена жвавість ходи та мови. Саме наявність цих ознак відповідно до вимог чинного законодавства стала законною підставою для направлення особи до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду.

Суд не встановив жодних підстав ставити під сумнів достовірність зазначених у рапорті відомостей, оскільки вони повністю підтверджуються іншими незалежними доказами.

Належним та допустимим доказом також є направлення на медичний огляд від 23.03.2026 року.

Зміст цього документа свідчить про те, що поліцейський діяв відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У направленні детально зазначені конкретні ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені у водія, визначений заклад охорони здоров`я, до якого особу було направлено, а також зафіксовано факт проходження такого огляду.

Будь-яких порушень процедури направлення судом не встановлено.

Одним із ключових доказів у справі є висновок № 70 щодо результатів медичного огляду від 23.03.2026 року, складений лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 .

Зазначений висновок складений уповноваженим лікарем закладу охорони здоров`я, який відповідно до вимог чинного законодавства має право проводити відповідні медичні огляди.

З матеріалів справи вбачається, що медичний огляд проведений на підставі законного направлення працівника поліції, у визначеному медичному закладі, із оформленням Акта медичного огляду № 70 від 23.03.2026 року, на підставі якого і був складений відповідний висновок.

У висновку лікаря прямо зазначено, що ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Будь-яких доказів, які б свідчили про недотримання лікарем встановленої процедури проведення медичного огляду, порушення вимог нормативних актів чи неналежну кваліфікацію особи, яка проводила огляд, матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що зазначений висновок не був скасований, не визнаний недійсним чи незаконним у встановленому законом порядку, а тому є належним, допустимим та достовірним доказом.

Особливе доказове значення у даній справі має відеозапис із нагрудних бодікамер працівників поліції.

На відміну від інших доказів, відеозапис є технічним засобом фіксації подій, який максимально об`єктивно відображає фактичний перебіг подій та виключає можливість їх суб`єктивного тлумачення.

Під час судового розгляду встановлено, що відеозапис є безперервним, не містить ознак монтажу, переривання чи стороннього втручання.

На відеозаписі чітко зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, спілкування працівників поліції із водієм, повідомлення останньому про наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти медичний огляд, добровільну згоду ОСОБА_2 на його проходження та подальше доставлення до медичного закладу.

При цьому будь-яких заперечень щодо законності дій працівників поліції або відмов від проходження медичного огляду особою не висловлювалось.

Саме тому відеозапис не лише підтверджує обставини, викладені у протоколі та рапорті, але й фактично виключає можливість їх довільного викривлення.

Суд визнає цей доказ особливо переконливим, оскільки він є технічним носієм інформації, що безпосередньо відображає розвиток подій.

Довідка старшого інспектора ГАП щодо наявності посвідчення водія та відсутності протягом року попередніх притягнень за статтею 130 КУпАП сама по собі не підтверджує факт перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, однак є належним доказом у частині характеристики особи правопорушника та перевірки відомостей, необхідних для правильного вирішення справи, зокрема щодо відсутності повторності правопорушення.

Аналогічно довідка про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП підтверджує, що саме 23.03.2026 року о 09 годині 20 хвилин він керував транспортним засобом ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_1 .

Зазначена постанова узгоджується з усіма іншими доказами щодо часу, місця та факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_2 , а тому додатково підтверджує один із обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме факт керування транспортним засобом.

Найбільш вагомим доказом, який остаточно підтверджує результати медичного огляду, суд визнає висновок судово-медичної експертизи № 1506 від 25.05.2026 року.

Зазначена експертиза була призначена безпосередньо судом, проведена спеціалізованою державною установою - Вінницьким обласним бюро судово-медичної експертизи - із застосуванням сучасного високоточного методу рідинної хромато-мас-спектрометрії.

На відміну від скринінгових методів дослідження, використаний експертами лабораторний метод є високоспецифічним та дозволяє достовірно ідентифікувати конкретні хімічні речовини та їх метаболіти.

За результатами експертного дослідження у біологічному середовищі ОСОБА_2 були достовірно виявлені прегабалін, метадон, його метаболіт ЕДДП, альфа-піролідинопентіофенон (б-PVP), 4-СМС та інші речовини, що також підтверджено результатами імуноферментного дослідження.

Вказаний висновок є процесуально самостійним доказом, виконаним незалежною експертною установою, яка не перебуває у підпорядкуванні органів Національної поліції, а тому його об`єктивність не викликає у суду сумнівів.

Саме цей висновок остаточно підтверджує правильність первинного медичного висновку лікаря та повністю спростовує будь-які потенційні сумніви щодо наявності у ОСОБА_2 стану наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Оцінюючи наведені докази у взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов`язаними, взаємодоповнюючими та узгодженими між собою.

Жоден із досліджених доказів не суперечить іншому, натомість кожен із них підтверджує окремі елементи об`єктивної сторони адміністративного правопорушення: факт керування транспортним засобом, наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння, законність направлення на медичний огляд, проведення такого огляду відповідно до вимог законодавства та встановлення факту перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.

Сукупність досліджених доказів утворює єдину, послідовну та логічну систему доказування, яка виключає випадковість або помилковість встановлених обставин.

Будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які б спростовували наведені матеріали справи або ставили під сумнів правильність висновків медичного огляду чи судово-медичної експертизи, суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до положень частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, в стані наркотичного сп`яніння, знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП правильно кваліфіковано.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно положень статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Відповідно до положень статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачене покарання у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зауважити, що додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є безальтернативним.

Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн.00коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, ЄДРПОУ 37979858, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665грн.60коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя