Рішення № 138259623, 14.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. Справа № 911/431/26 (363/7250/25)

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс"

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - арбітражний керуючий Рибкіна Наталія Василівна

про стягнення заборгованості

у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_2 (далі - боржник, відповідач).

Ухвалою Суду від 30.03.2026, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/431/26 введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Рибкіну Наталію Василівну (далі - арбітражний керуючий, керуючий реструктуризацією).

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 30.03.2026.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (далі - позивач) звернулось до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до боржника про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору кредиту у частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 27555,00 грн, з яких 18000,00 грн тіла кредиту та 9555,00 грн процентів.

Від відповідача відзив не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами /ч.9 ст. 165 ГПК України/.

Третя особа визнає позовні вимоги повністю.

Короткий хід справи.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.12.2025 постановлено відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та Витребувати в АТ «Сенс Банк» докази.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.04.2026 постановлено передати на розгляд за підсудністю до Господарського суду Київської області для її розгляду у межах справи № 911/431/26 про несплатоспроможність боржника.

21.05.2026 справа надійшла до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2026 постановлено, зокрема, прийняти справу № 911/431/26 (363/7250/25) до розгляду; Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) представників сторін.

13.07.2026 до суду від арбітражного керуючого надійшли пояснення.

У судовому засіданні 14.07.2026 учасники у справі про банкрутство участь не взяли.

Секретар судового засідання доповів суду, що учасники процесу, які не з`явились у судове засідання були належним чином повідомленні про дату, час і місце в порядку, передбаченому ГПК України.

За змістом ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 14.07.2026 за відсутності представників учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, Суд зазначає наступне.

Обставини справи та їх правова кваліфікація.

Судом встановлено, що між ТОВ «СС Лоун» (позикодавцем) та боржником (позичальником) було укладено Договір кредиту №1751539-А від 18.12.2021 (Договір) з урахуванням додаткових Угод до договору /ас.37-95/, за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір кредиту укладено на наступних умовах:

Сума кредиту - 18000,00 грн

Денна процентна ставка - 2,99

Запланована дата повернення кредиту - 10.03.2022.

Строк автопрологації з 07.01.2022 по 10.03.2022.

Загальна сума, що підлягає сплаті 35628,00 грн

Проценти за користування кредитом 17628,00 грн.

Відповідно до листа АТ «Сенс Банк» від 09.02.2026відповідач є клієнтом банку на ім`я якої відкрито картку № НОМЕР_1 .

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 18000,00 грн, що підтверджується витягом з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу ФК 2Фін Пей» згідно Договору №01122020 від 01.11.2020 /ас.100/ та випискою АТ «Сенс Банк» з рахунку приватного клієнта №4699158-2026/0209 за період з 20.12.2021 по 23.12.2021 /ас.138/.

Позикодавець нарахував позичальнику проценти за період з 18.12.2021 по 23.02.2022 9555,00 грн.

Згідно розрахунку позикодавця заборгованість позичальника складає 18000,00 грн тіла позики, 9555,00 грн процентів всього разом 27 555,00 грн /ас.101-107/.

17.01.2023 було укладено договір факторингу № 40071779-146 відповідно до якого позикодавець відступив на користь кредитора права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором укладеними з позичальником /ас.109-111/.

За змістом вказаного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору.

Відповідно до реєстру права вимоги до Договору факторингу, кредитор набув право вимоги до боржника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 18000,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 18000,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо стягнення процентів, Суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором у сумі 9555,00 грн.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату ухвалення рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 27555,00 грн. перед позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому доходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, Господарський суд Київської області -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" заборгованість у сумі 27555,00 грн та 2422,40 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (01042, м. Київ, Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус «В», поверх 5, каб. 508-2; код 41717584);

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: арбітражний керуючий Рибкіна Наталія Василівна (Свідоцтво №1938 від 28.12.2019 року; адреса місцезнаходження: 08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Сагайдачного, буд. 23-А, офіс 5; РНОКПП: НОМЕР_3 ; тел. НОМЕР_4 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16.07.2026.

Суддя Т.Д. Гребенюк