Рішення № 138259595, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2026Справа № 910/5714/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЛАКС-СИСТЕМА" (04213,м. Київ, вул. Прирічна, буд. 7-Б, ідентифікаційний код 33104611)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2; ідентифікаційний код: 34926981)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Громадська організація "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 6; ідентифікаційний код: 40680454)

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Лейтар А.Г.

Від відповідача: Лавріненко І.А.

Від Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): Колосова М.О.

Від ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА": Бєляй В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЛАКС-СИСТЕМА", в якій просить суд: усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033 місце розташування якої: місто Київ, Оболонський район, вул. Прирічна, 7Б, шляхом зобов`язання ТОВ "РЕЛАКС-СИСТЕМА" знести об`єкт самочинного будівництва, а саме: будівлю човнової станції літ. А загальною площею 108,5 кв. м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів № 1; автостоянка № 2; огородження № 3, хвіртка № 4, пірс № 5, яка знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. № 7Б в Оболонському районі міста Києва, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2021 індексний номер: 60109964, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000.

Також разом із позовною заявою Київською міською радою подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладання арешту на об`єкт нерухомого майна, місце розташування якого: місто Київ, Оболонський район, вул. Прирічна, 7Б, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2021 індексний номер: 60109964, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000, що зареєстрований на праві власності за ТОВ "РЕЛАКС-СИСТЕМА".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у задоволенні заяви Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

14.05.2026 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано клопотання про долучення документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5714/26 здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадську організацію "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"; підготовче засідання у справі № 910/5714/26 призначено на 27.05.2026.

20.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками.

26.05.2026 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву.

У засіданні суду 27.05.2026 представник відповідача підтримав подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, просив його задовольнити.

Представник позивача поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд протокольною ухвалою задовольнив дане клопотання.

Треті особи участь своїх представників у засідання суду 27.05.2026 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 відкладено підготовче засідання на 24.06.2026.

08.06.2026 засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи

У засіданні суду 24.06.2026 присутніми представниками учасників судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Громадська організація "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" участь свого представника у засідання суду 24.06.2026 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.07.2026.

09.07.2026 через підсистему «Електронний суд» Громадською організацією "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, в якому, серед іншого, третя особа просить суд повернутися до стадії підготовчого засідання.

Пункт 8 частини 2 статті 182 ГПК України прямо встановлює, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ч. 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і клопотання, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, коли суд за заявою особи, яка їх подала, знайде підстави для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому засіданні або в інший строк, визначений судом.

Так, третьою особою клопотання подано з пропуском строку та не надано жодних обґрунтувань чи доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку для подання такого клопотання, а також не заявлено клопотання про поновлення цього процесуального строку.

Більше того, заявник мав достатньо часу для своєчасного реалізації своїх процесуальних прав.

З огляду на викладене, клопотання третьої особи - Громадської організації «ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"» про призначення будівельно-технічної експертизи та повернення до стадії підготовчого засідання підлягає залишенню без розгляду.

Позивач у справі у засіданні суду 15.07.2026 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 15.07.2026 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову.

15.07.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 укладено договір купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЛАКС-СИСТЕМА» (далі - відповідач, продавець) та Громадською організацією "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" (далі - третя особа 2, покупець), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець належним чином прийняти і оплатити наступні об`єкти: громадський будинок літ. «А» загальною площею - 108,5 кв.м., господарські будівлі та споруди: навіс літ. «Б»; спуск для плавзасобів літ. «№1»; автостоянка літ. «№2»; ворота літ. «№1»; огородження літ. «№2»; хвіртка літ. «№3».Місцезнаходження об`єктів: м. Київ, вул. Прирічна,7Б.

На виконання умов договору 20.03.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЛАКС-СИСТЕМА» та Громадською організацією "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" було підписано Акт приймання-передачі нежитлової будівлі.

29.06.2018 ТОВ «БК М.П.К.» виготовлено технічний паспорт (інвентаризаційна справа 201/06/18) на громадський будинок, загальною площею 108,5 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва на замовлення ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА".

29.06.2018 ТОВ «БК М.П.К.» видано довідку № 06/18-15, в якій вказано, що громадський будинок, загальною площею 108,5 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва побудовано господарчим способом у 1990 році.

04.09.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Мутайламовим Ш.А. зареєстровано право приватної власності ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" на громадський будинок загальною площею 108,5 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва. Документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності: договір купівлі- продажу № б/н від 20.03.2018, укладений між ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» та ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"; Акт приймання-передачі нежитлової будівлі від 20.03.2018, укладений між ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» та ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"; довідка видана ТОВ «БК М.П.К.» № 06/18-15 від 29.06.2018; технічний паспорт на громадський будинок, виданий ТОВ «БК М.П.К.» 29.06.2018, інвентаризаційна справа 201/06/18.

Реєстрація права власності ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" на громадський будинок, загальною площею 108,5 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 136531747 від 04.09.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000.

04.09.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Мутайламовим Ш.А. додано додаткові відомості до актуальної інформації про об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000), а саме: господарські будівлі та споруди: навіс літ. «Б»; спуск для плавзасобів літ. №1; автостоянка літ. №2, ворота літ.№1; огородження літ. №2; хвіртка літ. №3.

Позивач зазначає, що реєстрація вище вказаних змін підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 136543510 від 04.09.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000.

22.07.2021 Бюро технічної інвентаризації ФОП Пилишенко А.В. виготовлено технічний паспорт, інвентаризаційна справа 319-22/07/21, на будівлю човнової станції з насосною, загальною площею 108,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва на замовлення ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" .

22.07.2021 ФОП Пилишенко А.В. на замовлення ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" видано довідку № б/н, в якій вказано, що об`єкт нерухомого майна: будівля човнової станції з насосною за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 7Б має такі техніко-економічні показники: загальна площа- 108,5 кв.м; основна площа - 80,9 кв.м; допоміжна площа - 27,6 кв.м, а саме: будівля човнової станції з насосною літ. А загальною площею 108,5 кв.м, навіс літ Б, спуск та автостоянка для плавзасобів №1, автостоянка №2, огородження №3, хвіртка № 4, пірс №5. Також у довідці вказано, що назву вищезазначеного об`єкта нерухомості та нумерацію споруд змінено у зв`язку із їх фактичним використанням.

29.07.2021 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Мутайловим Ш.А. зареєстровано право приватної власності ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" на будівлю човнової станції з насосною, загальною площею 108,5 кв.м, а саме: будівля човнової станції літ. А загальною площею 108,5 кв.м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів №1; автостоянка №2; огородження №3, хвіртка №4, пірс №5, яка знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва. Документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності: договір купівлі-продажу № б/н від 20.03.2018, укладений між ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» та ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"; Акт приймання-передачі нежитлової будівлі від 20.03.2018, укладений між ТОВ «РЕЛАКС- СИСТЕМА» та ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"; довідка до технічного паспорту № 319-22/07/21 від 22.07.2021, видана Бюро технічної інвентаризації ФОП Пилишенко А.В.; технічний паспорт, інвентаризаційна справа 319-22/07/21, на будівлю човнової станції з насосною від 22.07.2021 виданий Бюро технічної інвентаризації ФОП Пилишенко А.В.

Реєстрація змін до назви і опису об`єкта нерухомого майна, загальною площею 108,5 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 268247522 від 29.07.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000.

26.08.2021 відповідно до Протоколу №3 Загальних зборів членів ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" було прийнято рішення останнього про внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» у формі нерухомого майна, а саме: будівлі човнової станції літ. А загальною площею 108,5 кв.м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів №1; автостоянка №2; огородження №3, хвіртка №4, пірс №5, яка знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва.

26.08.2021 згідно з протоколом №26/08-2021 Загальних зборів учасників ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткового вкладу третьої особи - ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА".

27.08.2021 між ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" та ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства, посвідчений приватним нотаріусом Лапкевич Т.В., зареєстрований в реєстрі за №20182019.

27.08.2023 приватним нотаріусом Лапкевич Т.В. зареєстровано право приватної власності ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» на будівлю човнової станції літ. А загальною площею 108,5 кв.м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів №1; автостоянка №2; огородження №3, хвіртка №4, пірс №5, яка знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва. Документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства, посвідчений приватним нотаріусом Лапкевич Т.В., зареєстрований в реєстрі за №20182019.

Позивач зазначає, що реєстрація права власності товариства на будівлю човнової станції літ. А загальною площею 108,5 кв.м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів №1; автостоянка №2; огородження №3, хвіртка №4, пірс №5, яка знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №272736173 від 01.09.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000.

14.10.2024 головним спеціалістом - інспектором з благоустрою управління (інспекції) контролю за благоустроєм Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент територіального контролю, третя особа 1) було винесено припис стосовно об`єкту, який за зовнішніми ознаками відповідає визначенню тимчасової споруди. Місцезнаходження об`єкта - м. Київ, Оболонський район, вул. Прирічна, 7Б. Запропоновано надати супровідну заяву з документацією на розміщення тимчасової споруди, а у разі відсутності документації демонтувати її власними силами протягом 3-х діб та відновити благоустрій. Також повідомлено, що у разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

На винесений припис відповідачем надіслано лист від 15.10.2024 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до наданої інформації позивачу стало відомо про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяною Володимирівною прийнято рішення від 01.09.2021 № 60109964 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за товариством зареєстровано право власності на будівлю човнової станції з насосною загальною площею 108,5 кв.м (опис: будівля човнової станції з насосною літ. А загальною площею 108,5 кв.м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів № 1; автостоянка № 2; огородження № 3; хвіртка № 4; пірс № 5) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1636072080000) (далі - об`єкт нерухомого майна), що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Прирічна, будинок 7Б.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 23.12.2025 №057-16973 повідомив, що за поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішення щодо передачі (надання) у власність чи користування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033 будь-якій фізичній чи юридичній особі.

Враховуючи наведене, Департамент територіального контролю міста Києва листом від 05.05.2026 №064-9306 звернувся до Управління захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва секретаріату Київської міської ради щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру в частині захисту прав територіальної громади міста Києва.

Відповідно до листа КП КМР «КМ БТІ» від 12.05.2026 № 062/14-10435 за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 7б за фізичними чи юридичними особами не проводилась.

Згідно з листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.05.2026 № 073-1945, до Департаменту не надходили документи, визначені Законом, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, щодо об`єкта будівництва за адресою: вул. Прирічна, 7Б в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:215:0033).

Відповідно, позивач зазначає, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих / будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного вище об`єкта.

Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.05.2026 № 055-8125, згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту, даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва» містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою: вул. Прирічна, 7Б в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:215:0033) не надавались.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві» та Положення, Департамент веде та формує Реєстр адрес у місті Києві (далі - Реєстр адрес) з 2013 року на підставі розпоряджень відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій (щодо присвоєння адрес житловим будинкам до 19.06.2024) та наказів Департаменту (з 2011 року).

Також позивач зазначає, що у Реєстрі адрес відсутні відомості про документи щодо присвоєння адреси будь-яким об`єктам нерухомого майна в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033, зокрема вул. Прирічна, 7Б в Оболонському районі м. Києва.

Відповідно до листа Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.05.2026 № 062/06-13-3123 нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресами, зокрема вул. Прирічна, 7Б в Оболонському районі м. Києва (не належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Інформація щодо належності цього майна до комунальної власності у минулому, відсутня.

Приватизація об`єктів нерухомості за вказаними адресами Департаментом не здійснювалась.

Київська міська рада наголошує, що жодних рішень щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033 за адресою: вул. Прирічна, 7Б в Оболонському районі м. Києва у власність чи користування фізичним та/або юридичним особам не приймала.

Вказані факти, за твердженнями позивача, свідчать про вчинення зазначеними особами дій, які направлені на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землі комунальної власності.

Київська міська рада вважає, що наявні правові підстави для усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

З огляду на викладене, належним способом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави, на думку позивача, є усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033, місце розташування якої: місто Київ, Оболонський район, вул. Прирічна, 7Б, шляхом зобов`язання ТОВ "РЕЛАКС-СИСТЕМА" знести об`єкт самочинного будівництва, а саме: будівлю човнової станції літ. А загальною площею 108,5 кв. м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів № 1; автостоянка № 2; огородження № 3, хвіртка № 4, пірс № 5, яка знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. № 7Б в Оболонському районі міста Києва, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2021 індексний номер: 60109964, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Елементом особливої правової охорони землі є норма ч. 2 ст. 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 374 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно зі ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, Київською міською радою не приймалося рішення щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033 за адресою: вул. Прирічна, 7Б в Оболонському районі м. Києва у власність чи користування фізичним та/або юридичним особам не приймала. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

На запитання суду представник відповідача повідомив, що інформації про те, що ТОВ "РЕЛАКС-СИСТЕМА" зверталось до уповноважених органів за відповідними необхідними дозволами на будівництво, у нього немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже правовий режим самочинного будівництва врегульовано ст. 376 Цивільного кодексу України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

При цьому, формулювання положень ст. 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (п. 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

За практикою Великої Палати Верховного Суду самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки (п. 88 постанови від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені ст. 376 Цивільного кодексу України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна. Тобто, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. У випадку задоволення однієї із зазначених вище вимог юридична доля самочинно побудованого майна (спірного об`єкта нерухомості) буде вирішена у встановленому законом порядку. Разом із цим буде відновлено стан єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Більше того, за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку КЦС ВС, викладеного в постанові від 21.12.2022 у справі № 263/18985/19, щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

У даному випадку суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, який передбачений чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (п. 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Як вказано вище, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво в силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень ч. 4 тої цієї статті, тобто знесення такого об`єкту.

Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, за умови якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Відповідно до листа КП КМР «КМ БТІ» від 12.05.2026 № 062/14-10435 за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент реєстрації права власності за ОСОБА_1 ) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Судом встановлено, що первинна реєстрація права власності ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" на громадський будинок, загальною площею 108,5 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва, здійснено на підставі договору купівлі-продажу № б/н від 20.03.2018, укладеного між ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» та ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"; Акту приймання-передачі нежитлової будівлі від 20.03.2018, укладений між ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» та ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА"; довідки виданої ТОВ «БК М.П.К.» № 06/18-15 від 29.06.2018; технічного паспорту на громадський будинок, виданого ТОВ «БК М.П.К.» 29.06.2018, інвентаризаційна справа 201/06/18.

Відповідно до відомостей означеної довідки, спірний об`єкт нерухомого майна побудовано господарчим способом у 1990 році.

Водночас, суд зазначає, що висновок про те, що об`єкт нерухомого майна побудовано 1990 році ТОВ «БК М.П.К.» здійснено без дозвільних, будівельно-проектних документів. Відповідачем не було надано доказів на підтвердження протилежного.

З огляду на цю обставину, суд зазначає, що констатація факту без належних документів про те, що спірний об`єкт було побудовано саме у 1990 році, викликає сумніви, що спірний об`єкт нерухомого майна був побудований саме у 1990 року.

Крім того, суд зауважує, що прокурор звертав увагу суду на ту обставину, що будівельні матеріли, з яких був побудований спірний об`єкт, не існувало станом на 1990 рік, оскільки такі матеріли є поліпшеними та були виготовлені значно пізніше.

Більше того, суд звертає увагу на те, що у 2018 році ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» продала ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" спірне нерухоме майно, а згодом - 26.08.2021 ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" прийняло рішення про внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» у формі спірного нерухомого майна.

Дані операції викликають обґрунтовані припущення про те, що їх метою було одержання документального підтвердження титулу права власності.

Водночас, належних доказів того, що ТОВ «РЕЛАКС-СИСТЕМА» було до 2018 року власником спірного нерухомого майна, ні відповідач, ні третя особа суду не надали.

Більше того, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів того, що спірний об`єкт нерухомого майна був побудований із дотриманням вимог Державних будівельних норм (ДБН), стандартів і правил.

Відповідно до вимог законодавства, зокрема положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН, будівництво будь-яких об`єктів повинно здійснюватися на підставі затвердженої проектної документації, з отриманням відповідних дозволів та під постійним технічним і авторським наглядом, що гарантує безпеку конструкцій для життя та здоров`я людей.

У матеріалах справи відсутні:

- проектно-кошторисна та технічна документація на будівництво спірного об`єкта, яка б пройшла встановлену законом експертизу на відповідність ДБН;

- документи, що засвідчують прийняття об`єкта в експлуатацію (декларація або сертифікат відповідності), які є єдиним законним підтвердженням відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та вимогам ДБН;

- висновки відповідних органів чи ліцензованих експертів, які б підтверджували безпечність конструктивних елементів спірної будівлі, її сейсмостійкість, пожежну та екологічну безпеку.

Відповідачем, всупереч вимогам статей 76- 81 ГПК України, не надано суду жодного доказу, який би спростував доводи позивача та довів, що самочинно зведена будівля відповідає будівельним, санітарним, пожежним нормам і не створює загрози для осіб.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, відсутність належного експертного підтвердження відповідності самочинного будівництва будівельним нормам і правилам (зокрема, ДБН) є самостійною та достатньою підставою для висновку про те, що таке будівництво є істотним порушенням будівельних норм, яке загрожує безпеці життєдіяльності людини, а отже - підлягає знесенню відповідно до вимог частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що знесення спірного об`єкту нерухомості є крайньою мірою, оскільки за даних обставин справи, іншого способу захисту бути не може.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (далі - Порядок).

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про такий об`єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

У разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому п. 53. Порядку, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав (ст. 31 Закону).

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначений об`єкт документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Частиною 1 ст. 26 Закону встановлено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

При цьому, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру з Єдиним державним реєстром судових рішень (п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону).

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом, або не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону).

Державна реєстрація права власності проводиться на підставі, окрім іншого, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката (п. 6 ч. 1 ст. 27 Закону).

Крім того, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. А отже, на момент проведення державної реєстрації права власності, заявнику потрібно надати державному реєстратору: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; довідку про присвоєння адреси та інформацію прийняття його в експлуатацію.

Фактично заявником не надано жодного документа, з якого б вбачалося, що йому дійсно належав цей об`єкт нерухомого майна, оскільки технічний паспорт не є документом, що посвідчує право власності на нерухоме майно.

Київська міська рада звертає увагу суду, що технічний паспорт є одним з тих документів, що постійно застосовується при реєстрації, зміні прав власності на об`єкт нерухомості (будівлю, споруду, житловий будинок). Також він є документом, що містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об`єкт нерухомості та його складові.

Разом з тим потрібно зазначити, що технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об`єм, технічний стан об`єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення (п.2 Порядку проведення технічної інвентаризації, затверджений постановою КМУ № 488 від 12.05.2023).

Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на об`єкт нерухомого майна, що засвідчує право власності, а є документом, який містить відомості про технічні характеристики та якості об`єкту нерухомого майна, тобто описує об`єкт.

Для проведення технічної інвентаризації об`єкту замовник (ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА") мав забезпечити надання, зокрема, документів (в електронній формі), якщо їх немає у Реєстрі будівельної діяльності, які характеризують об`єкт нерухомого майна та земельну ділянку (у разі їх наявності у замовника), а саме: документи про присвоєння адреси; документи про зміну функціонального призначення об`єкта; документи про прийняття об`єкта в експлуатацію; інформація про рік будівництва; результати експертиз, висновки; наявна проектна документація, будівельний паспорт, містобудівні умови та обмеження тощо (п. 14 Порядку проведення технічної інвентаризації).

Згідно з інформацією Департаменту містобудування та архітектури (Київської міської державної адміністрації) (лист від 12.05.2026 № 055-8125, додається) в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві» відсутні відомості про документи щодо присвоєння адреси будь- яким об`єктам нерухомого майна в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033, зокрема, вул. Прирічна, 7Б в Оболонському районі м. Києва.

Порядок нумерації будинків був врегульований Правилами виготовлення і розміщення вказівних знаків на будинках у м. Києві, затверджених рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 10.06.1970 № 999.

Згідно пункту 24. Нумерація будинків:

номер будинку надається за рішенням виконкому райради після затвердження акта прийомки будинку в експлуатацію;

нумерація будинків, розташованих на вулицях радіального напряму, повинна проводитись у напрямі від центру міста до периферії;

нумерація будинків, які розташовані на вулицях кільцевого напряму, - за годинниковою стрілкою, при орієнтації від центру міста;

в районах міста з забудовою в глибину кварталу нумеруються будинки, які виходять на вулицю;

будинкам, розташованим в глибині забудови за будинками, які виходять на вулицю, надається номер будинку, за яким вони розташовані, з додатком літерного індексу (а, б, в).

Номери наріжних будинків пишуться через дріб: в чисельнику - номер по магістральній вулиці, в знаменнику - по другій вулиці.

Коли наріжний будинок виходить лише торцевою стіною на другорозрядну вулицю, то йому по цій вулиці номер не надається.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 «Про містобудівний кадастр», з метою впорядкування присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві та створення єдиного реєстру адрес, в межах функцій органу місцевого самоврядування розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.06.2011 № 1094 затверджено Тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві.

Присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) здійснюється шляхом видання розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Районна в місті Києві державна адміністрація розглядає заяви про присвоєння поштової адреси багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) за винятком випадків, передбачених п. 2.8 цього Порядку, та протягом 2 робочих днів направляє запит до БТІ та Головного управління земельних ресурсів (пункти 2.4, 2.6 розділу 2 Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві).

Порядок присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у Києві встановлений Положенням про реєстр адрес у місті Києві (далі - Положення), затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394.

Згідно пункту 4.3 Положення поштові адреси присвоюються об`єктам нерухомості, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до пункту 4.4. Положення поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту, в тому числі пересувним та тимчасовим спорудам торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малим архітектурним формам, а також об`єктам незавершеного капітального будівництва (крім присвоєння будівельної адреси об`єктам нового будівництва в установленому порядку) та приміщенням службового, допоміжного і технічного призначення, розташованим у житлових та нежитлових будинках, інженерним мережам.

Водночас, згідно з частиною другою, третьою та п`ятою статті 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Також, адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад. За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Отже, питання присвоєння поштової адреси завжди відносилось до повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування.

Однак, як було вказано вище, згідно інформації Департаменту містобудування та архітектури (Київської міської державної адміністрації) відсутні відомості про документи щодо присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна, тобто документи не лише прийняті Департаментом, але й районною в місті Києві державною адміністрацією.

Враховуючи відсутність правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна у ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" громадський будинок, загальною площею 108,5 кв.м, який знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва; відсутність відомостей про закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі для проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року; інформацію КП КМР «КМ БТІ» про відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вул. Прирічна, буд. №7Б в Оболонському районі міста Києва, суд дійшов висновку, що у державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Мутайламова Ш.А. були відсутні правові підстави для реєстрації права власності на майно за ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА".

Таким чином, реєстрацію за ГО "ВОДНО-МОТОРНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ "НАТАЛКА" права власності на майно здійснено з порушенням закону та надання державним органам документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману задля реєстрації права власності на нерухоме майно. Вказане не може свідчити про правомірне набуття права власності на майно.

Верховний Суд наголосив, що сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, це лише офіційне засвідчення набутого особою права власності. Водночас реєстрація права власності на самочинне будівництво не змінює його правового режиму як самочинного.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2026 року у справі № 910/7133/25.

Надаючи оцінку іншим доводам позивача судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Київської міської ради, оскільки останньою доведено факт самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності, а відтак наявність підстав його знесення.

Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:215:0033, місце розташування якої: місто Київ, Оболонський район, вул. Прирічна, 7Б, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЛАКС-СИСТЕМА" (04213,м. Київ, вул. Прирічна, буд. 7-Б, ідентифікаційний код 33104611) знести об`єкт самочинного будівництва, зокрема, будівлю човнової станції літ. А загальною площею 108,5 кв. м; навіс літ. Б; спуск та стоянка для плавзасобів № 1; автостоянка № 2; огородження № 3, хвіртка № 4, пірс № 5, які знаходяться за адресою: вул. Прирічна, буд. № 7Б в Оболонському районі міста Києва, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2021 індексний номер: 60109964, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1636072080000.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЛАКС-СИСТЕМА" (04213,м. Київ, вул. Прирічна, буд. 7-Б, ідентифікаційний код 33104611) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.07.2026

Суддя І.О. Андреїшина