Рішення № 138259459, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2026Справа № 908/802/26Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №908/802/26,

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вул. Шота Руставелі, буд. № 9а; код ЄДРПОУ 44768034)

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопостач Трейд» (02094, м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд.61; код ЄДРПОУ: 44870684)

про стягнення 38 507, 99 грн, -

без виклику представників сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду Запорізької області звернулося Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопостач Трейд» про стягнення заборгованості в сумі 31 512, 00 грн - основного боргу, 823,63 грн - 3% річних, 1 247,85 грн - інфляційні збитки, 4 924,51 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 вересня 2024 року наказом ДП «Ліси України» №1520 Про створення філії «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» створено філію «Столичний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», визначено місцезнаходження: Україна, 03115, м. Київ, вул. Святошинська, будинок 30. На підставі п. 1 наказу ДП «Ліси України» № 1918 від 18.10.2024 року наказано припинити філію «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шляхом її закриття. Забезпечено оформлення передавального балансу майна до філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», забезпечено передачу активів, пасивів та документів філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» до філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 31.12.2024 №2326 «Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Столичним лісовим офісом» затверджений передавальний акт про передачу активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, нерухоме майно та інше філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДП «Ліси України» на баланс філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Філія «Столичний лісовий офіс» вже перейняла на себе усі повноваження Філії "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство", яка у свою чергу не здійснює господарську діяльність та позбавлена можливості представляти інтереси в судах та інших державних та недержавних органах.

Також Позивач зазначає, що між державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» (надалі-Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопостач трейд» (надалі- Замовник) був укладений договір про надання послуг № 08-15/150 від 20 травня 2024 року. За договором Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, зазначені у п. 1.1. цього Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги (транспортні послуги). Пунктом 1.2. Договору передбачено найменування послуг - послуги допоміжні щодо транспортування інші (далі- Послуги), а саме: перевезення лісоматеріалів з проміжного, верхнього складу Виконавця на нижній склад та навантаження в залізничний транспорт Замовника 400 м3 деревини дров`яної ПВ, береза (придбаної згідно договору купівлі -продажу необробленої деревини №UEEX-6465-l від 26.04.2024р.), що підтверджується актами виконаних робіт/послуг, специфікаціями на відправлення деревини, податковими накладними та квитанціями про реєстрацію , а саме: Акт надання послуг №290 від 29.06.2024р. на суму 15 972,60 грн.; Акт надання послуг №258 від 24.06.2024р. на суму 15 539,40 грн.; Податкова накладна №673 від 14.06.2024р.; Квитанція про реєстрацію податкової накладної №9183353591 від 04.07.2024р.; Податкова накладна №854 від 29.06.2024р.; Квитанція про реєстрацію податкової накладної №9186618951 від 08.07.2024р.; Специфікація-накладна на відправлення деревини залізничним транспортом №ЮЖЖ310616 від 29.06.2024р.; Специфікація-накладна на відправлення деревини залізничним транспортом №ЮЖЛ 450015 від 24.06.2024р. Відповідно до пункту 1.4. Договору надані Послуги відображаються та фіксуються в Актах виконаних робіт та звітах, або документах, що підтверджують виконання послуг. Підпунктом 2.1.2. пунктом 2.1. Виконавець складає та направляє на затвердження та підписання Замовником акти приймання-передачі Послуг та звіти або документи про їх виконання в порядку, встановленому в п. 4 цього Договору. Підпунктом 2.2.3. пунктом .2.2. Замовник зобов`язаний підписати та передати Виконавцю акти приймання -передачі Послуг протягом 3-х робочих днів з моменту їх отримання , при умові надання Виконавцем документів, що підтверджують виконання Послуг та відсутність зауважень щодо обсягу та якості виконаних Послуг. Згідно з п. 3.3. Договору, оплата за надані послуги, згідно даного Договору, проводиться протягом 5-ти банківських днів з дати підписання Сторонами Акту надання послуг згідно до п. 4 цього Договору. Відповідно до п. 4.1.Договору, протягом 3-х робочих днів по завершенню надання послуг за цим договором Виконавець передає Замовнику на затвердження та підписання: два екземпляри підписаного уповноваженою особою та скріплений печаткою Виконавця акти приймання-передачі послуг (далі- Акт), податкову накладну Виконавець реєструє в терміни, встановлені законодавством. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту та звіту та/або документів підтверджуючих виконання Послуг, зобов`язаний підписати обидва примірники Акта та один примірник повернути Виконавцю або в разі наявності зауважень щодо обсягу та/або якості послуг, вартості та \або суми накладних (адміністративних) витрат, направити Виконавцю в зазначений термін письмову мотивовану відмову від підписання Акта з зазначенням зауважень та підстав для відмови.(п. 4.3. Договору). Рахунки №497 від 29.06.2024р., №486 від 24.06.2024р., Акти надання послуг №290 від 29.06.2024, №258 від 24.06.2024р. були підписані та затверджені уповноваженими особами Виконавця та направлені на підписання Замовнику. Втім, Замовник так і не повернув Виконавцю зазначені документи зі своїм підписом. Позивачем вдруге, 07.05.2025 року на адресу Відповідача було направлено Акти виконаних робіт №290 від 29.06.2024 на суму 15 972,60 грн., №258 від 24.06.2024 на суму 15 539,40 грн. та рахунки на оплату (претензія №6717/40.1.7-2025 від 04.04.2025р.). Дана претензія та оригінали актів надання послуг були отримані Відповідачем 12.05.2025 року (поштове відправлення № 1110201148476). Однак, вищенаведену претензію та подані додатки до даної претензії Замовником було проігнорована, останній не повернув Виконавцю підписані з його боку оригінали документів (Акти надання послуг), не надав жодних ґрунтовних заперечень з цього приводу. За відсутності ґрунтовної відмови Замовника від підписання цих документів, роботи/ послуги вважаються прийнятими Замовником без будь-яких зауважень. Відповідно до пункту 5.2. Договору №08-15/150 від 20.05.2024р. у разі протермінованої оплати Послуг більше ніж на 3 банківських дня Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за фактично надані послуги за кожен день прострочки. Згідно п. 3.3. Договору №08-15/150 від 20.05.2024р. оплата за надані послуги, проводиться на протязі 5-ти банківських днів з дати підписання Сторонами Акту наданих послуг згідно до п. 4 цього Договору. Розстрочення виконання зобов`язання з оплати вартості послуг, рахувати з дня отримання претензії та Актів (12.05.2025), тобто, днем оплати є 16.05.2025р.

Таким чином з 17.05.2025 розраховувались 3% річних, інфляційні витрати та подвійна облікова ставка НБУ вони становлять: 823,63 грн. 3% річних, 1247,85 грн. інфляційні витрати, 4924,51 грн. облікова ставка НБУ. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України - порушення права Відповідачем полягає в невиконання умов Договору, а саме термін сплати суми за отриманий Товар закінчився передбачений договором, що призвело до утворення заборгованості, то способом захисту є стягнення заборгованості у сумі 38 508,00 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.04.2026 у справі № 908/802/26 позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостач трейд» про стягнення 38 507,99 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 44-В, м. Київ, 01054).

23.04.2026 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 908/802/26.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу передано на розгляд до сектору судді Блажівської О.Є. та отримано, згідно реєстру розподілу матеріалів/справ, 24.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 залишено без руху позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

01.05.2026 через систему «Електронний суд» від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 908/802/26 малозначною. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостач трейд» 11.05.2026 о 22:00 год. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 12.05.2026 о 09:49, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

20 травня 2024 року між державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» (надалі-Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопостач трейд» (надалі- Замовник) був укладений договір про надання послуг № 08-15/150, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, зазначені у п. 1.2. цього Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги (транспортні послуги).

Відповідно до п. 1.2 Договору передбачено найменування послуг - послуги допоміжні щодо транспортування інші (далі- Послуги), а саме: перевезення лісоматеріалів з проміжного, верхнього складу Виконавця на нижній склад та навантаження в залізничний транспорт Замовника 400 м3 деревини дров`яної ПВ, береза (придбаної згідно договору купівлі -продажу необробленої деревини №UEEX-6465-l від 26.04.2024р.

Відповідно до пункту 1.4. Договору надані Послуги відображаються та фіксуються в Актах виконаних робіт та звітах, або документах, що підтверджують виконання послуг.

Підпунктом 2.1.2. пункту 2.1 Договору передбачено, що Виконавець складає та направляє на затвердження та підписання Замовником акти приймання-передачі Послуг та звіти або документи про їх виконання в порядку, встановленому в п. 4 цього Договору.

Підпунктом 2.2.3. пункту 2.2. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний підписати та передати Виконавцю акти приймання -передачі Послуг протягом 3-х робочих днів з моменту їх отримання , при умові надання Виконавцем документів, що підтверджують виконання Послуг та відсутність зауважень щодо обсягу та якості виконаних Послуг.

Відповідно до п. 3.2. Договору, вартість робіт за перевезення та навантаження 1 м3 лісоматеріалів - 300,00 грн. з ПДВ. (Триста грн. 00 коп.).

Згідно з п. 3.3. Договору, оплата за надані послуги, згідно даного Договору, проводиться протягом 5-ти банківських днів з дати підписання Сторонами Акту надання послуг згідно до п. 4 цього Договору.

Відповідно до п. 4.1.Договору, протягом 3-х робочих днів по завершенню надання послуг за цим договором Виконавець передає Замовнику на затвердження та підписання: два екземпляри підписаного уповноваженою особою та скріплений печаткою Виконавця акти приймання-передачі послуг (далі- Акт), податкову накладну Виконавець реєструє в терміни, встановлені законодавством.

Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту та звіту та/або документів підтверджуючих виконання Послуг, зобов`язаний підписати обидва примірники Акта та один примірник повернути Виконавцю або в разі наявності зауважень щодо обсягу та/або якості послуг, вартості та/або суми накладних (адміністративних) витрат, направити Виконавцю в зазначений термін письмову мотивовану відмову від підписання Акта з зазначенням зауважень та підстав для відмови.(п. 4.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.2. Договору №08-15/150 від 20.05.2024р. у разі протермінованої оплати Послуг більше ніж на 3 банківських дня Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за фактично надані послуги за кожен день прострочки.

На виконання умов даного Договору Виконавцем складено Акт надання послуг №290 від 29.06.2024р. на суму 15 972,60 грн. та Акт надання послуг №258 від 24.06.2024р. на суму 15 539,40 грн. та виписано Рахунки №497 від 29.06.2024р., №486 від 24.06.2024р.

Рахунки №497 від 29.06.2024р., №486 від 24.06.2024р., Акти надання послуг №290 від 29.06.2024, №258 від 24.06.2024р. були підписані та затверджені уповноваженими особами Виконавця та направлені на підписання Замовнику. Втім, Замовник так і не повернув Виконавцю зазначені документи зі своїм підписом.

04.04.2025 Позивачем на адресу Виконавця направлено претензію №6717/40.1.7-2025 про сплату заборгованості за Договором про надання послуг № 08-15/150 в розмірі 31 512, 00 грн. Додатком до даної претензії було надіслано Виконавцю Акти виконаних робіт №290 від 29.06.2024 на суму 15 972,60 грн., №258 від 24.06.2024 на суму 15 539,40 грн. та рахунки на оплату.

Дана претензія та оригінали актів надання послуг були отримані Відповідачем 12.05.2025 року (поштове відправлення № 1110201148476).

Відповідно до Наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 1520 від 09.09.2024 створено філію «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Наказом ДП «Ліси України» № 1810 від 18.10.2024 було зокрема наказано припинити філію «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шляхом її закриття; забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», забезпечити передачу документів філії «Овруцьке спеціалізоване господарство» та державних підприємств правонаступником яких є ДП «Ліси України» до філії «Столичний лісовий офіс». Наказом ДП «Ліси України» від 31.12.2024 №2326 «Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Столичним лісовим офісом» затверджений відповідний передавальний акт про передачу активів та пасивів, іншого майна філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДП «Ліси України» на баланс філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.04.2025 року філію «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» закрито.

Враховуючи вищевикладене, правонаступником філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та позивачем у даній справі є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Як зазначено у позові, відповідач про результат розгляду претензій позивача не повідомив та не здійснив оплату заборгованості, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 31 512, 00 грн - основного боргу, 823,63 грн - 3% річних, 1 247,85 грн - інфляційні збитки, 4 924,51 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: наказу про припинення філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» № 1810 від 18.10.2024; виписки про закриття філії від 04.04.2025; наказу про створення філії «Столичний лісовий офіс» №1520 від 09.09.2024; наказу про затвердження передавального акту № 2326 від 31.12.2024; витягу з передавального акту; наказу № 206 та Статуту Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»; виписки від 31.01.2025; виписки від 26.06.2025; положення про філію «Столичний лісовий офіс»; договору №08-15/150 від 20 травня 2024 року; Акту звірки за період 01.06.2024-28.11.2024; претензії № 1108/20.6-2024 від 09.09.2024р та поштової квитанції; претензії №6717/40.1.7-2025 від 04.04.2025; опису, квитанції про відправлення претензії Відповідачу; податкових накладних та квитанцій №№ 854 від 29.06.2024, 673 від 24.06.2024, 9183353591 від 04.07.2024, 9186618951 від 08.07.2024; Акту надання послуг №258 від 24.06.2024; Акту надання послуг №290 від 29.06.2024; специфікації-ттн від 24.06.2024; специфікації - ттн від 29.06.2024; Розрахунок штрафних санкцій; Договору №6465-1 від 26.04.2024.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України)

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ро договір купівлі-продажу.

Частинами 1 та статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продаж

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до т. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що 20 травня 2024 року між державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» (надалі-Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопостач трейд» (надалі- Замовник) був укладений договір про надання послуг № 08-15/150, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, зазначені у п. 1.2. цього Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги (транспортні послуги). Відповідно до п. 1.2 Договору передбачено найменування послуг - послуги допоміжні щодо транспортування інші (далі- Послуги), а саме: перевезення лісоматеріалів з проміжного, верхнього складу Виконавця на нижній склад та навантаження в залізничний транспорт Замовника 400 м3 деревини дров`яної ПВ, береза (придбаної згідно договору купівлі -продажу необробленої деревини №UEEX-6465-l від 26.04.2024р.

Відповідно до пункту 1.4. Договору надані Послуги відображаються та фіксуються в Актах виконаних робіт та звітах, або документах, що підтверджують виконання послуг.

Підпунктом 2.1.2. пункту 2.1 Договору передбачено, що Виконавець складає та направляє на затвердження та підписання Замовником акти приймання-передачі Послуг та звіти або документи про їх виконання в порядку, встановленому в п. 4 цього Договору.

Підпунктом 2.2.3. пункту 2.2. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний підписати та передати Виконавцю акти приймання -передачі Послуг протягом 3-х робочих днів з моменту їх отримання , при умові надання Виконавцем документів, що підтверджують виконання Послуг та відсутність зауважень щодо обсягу та якості виконаних Послуг.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов даного Договору Виконавцем складено Акт надання послуг №290 від 29.06.2024р. на суму 15 972,60 грн. та Акт надання послуг №258 від 24.06.2024р. на суму 15 539,40 грн. та виписано Рахунки №497 від 29.06.2024р., №486 від 24.06.2024р.

Також, матеріали справи містять специфікації на відправлення деревини залізничним транспортом №ЮЖЖ310616 від 29.06.2024, №ЮЖЛ 450015 від 24.06.2024.

Позивачем Рахунки №497 від 29.06.2024р., №486 від 24.06.2024р., Акти надання послуг №290 від 29.06.2024, №258 від 24.06.2024р. були підписані та затверджені уповноваженими особами Виконавця та направлені на підписання Замовнику. Втім, Замовник так і не повернув Виконавцю зазначені документи зі своїм підписом.

04.04.2025 Позивачем на адресу Виконавця направлено претензію №6717/40.1.7-2025 про сплату заборгованості за Договором про надання послуг № 08-15/150 в розмірі 31 512, 00 грн. Додатком до даної претензії було надіслано Виконавцю Акти виконаних робіт №290 від 29.06.2024 на суму 15 972,60 грн., №258 від 24.06.2024 на суму 15 539,40 грн. та рахунки на оплату.

Дана претензія та оригінали актів надання послуг були отримані Відповідачем 12.05.2025 року (поштове відправлення № 1110201148476).

У постанові Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 922/4558/24, викладено висновок про те, що факт поставки товару може бути підтверджений не лише первинними бухгалтерськими документами, а й сукупністю інших доказів, які переконливо свідчать про здійснення господарської операції. Для встановлення факту передачі товару суд має оцінювати всі надані сторонами докази в їх сукупності, включаючи видаткові накладні, договори, листування між сторонами та інші матеріали, що підтверджують реальність господарських відносин. Відсутність окремих документів (зокрема товаро-транспортних накладних) або непроведення почеркознавчої експертизи не спростовують факт поставки, якщо сторона, яка заперечує її здійснення, не надала належних доказів на підтвердження своїх доводів.

У справах № 927/833/18 та № 918/1026/20 Верховний Суд виснував, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тобто судам під час розгляду справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо). Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставки товару). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару), а не первинні документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, у зв`язку з чим під час розгляду справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Наведена правова позиція є сталою у судовій практиці і викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2022 у справі № 520/1284/19, від 06.09.2022 у справі № 916/1195/21, від 08.06.2022 у справі № 912/1414/21, від 26.05.2022 у справі № 910/14900/19, від 21.09.2021 у справі № 918/1026/20, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15.

Виходячи з наведеного, у даному випадку судом досліджується не лише питання належного оформлення (підписання та проставлення печаток) первинних документів, а й наявність обставин (доказів), які б могли достеменно свідчить про реальність господарської операції та руху товару.

Як було зазначено вище, відповідно до п. 1.2 Договору передбачено найменування послуг - послуги допоміжні щодо транспортування інші (далі- Послуги), а саме: перевезення лісоматеріалів з проміжного, верхнього складу Виконавця на нижній склад та навантаження в залізничний транспорт Замовника 400 м3 деревини дров`яної ПВ, береза (придбаної згідно договору купівлі -продажу необробленої деревини №UEEX-6465-l від 26.04.2024р.

Так, матеріалами справи встановлено, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-6465-l від 26.04.2024р.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що поставка Товару за даним Договором здійснюється на умовах FCA (нижній/проміжний склад Продавця)/EXW (верхній склад Продавця).

Відповідно до п. 3.3. Договору Сторони можуть прийти до взаємної згоди здійснити поставку Товару на інших умовах, ніж визначені цим Договором, а саме:

- погоджений Сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони (FCA (нижній/проміжний склад Продавця);

- Умови поставки змінюються при відвантаженні товару залізничними вагонами з проміжного складу, що знаходиться біля автомобільної дороги в лісових масивах, на нижній склад Продавця, розміщений біля залізничної станції з наявними залізничними коліями та відповідними навантажувальними засобами.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, ТОВ «Енергопостач Трейд» звернувся з листом до філії щодо поставки Товару залізничним транспортом за наступними реквізитами: отримувач- ФОП Волков П.З., ЄДРПОУ 2606301736, залізничний код отримувача 0433, адреса отримувача: 68400, м. Арциз, вул. Бондарева, 1, код станції 403 905, Арциз.

Пунктом 4.5. Договору купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-6465-l від 26.04.2024р. передбачено, що у випадку поставки партії товару у погоджений Сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Покупцю вартість послуг з перевезення партії товару до місця відвантаження та вартість послуг із завантаження на залізничні вагони.

Також, Філією «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України» за результатами взаємовідносин по даному договору були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, копії яких додані до позову: № 673 від 24.06.2024 (квитанція про реєстрацію в ЄРПН від 04.07.2024 за № 9183353591), № 854 від 29.06.2024 (квитанція про реєстрацію в ЄРПН від 08.07.2024 за № 9186618951).

Таким чином, Позивачем зареєстровано податкові накладні на загальну суму: 31 512,00 грн.

У постанові від 04.11.2019 зі справи № 905/49/15 Верховний Суд зробив висновки, неврахування яких є підставою касаційного оскарження, що: податкова накладна як доказ може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним; оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення ПК України та фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За умовами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Саме такий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17.

Якщо сторона реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, то у такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19).

Отже, наданими до матеріалів справи копіями специфікацій на відправлення деревини залізничним транспортом №ЮЖЖ310616 від 29.06.2024, №ЮЖЛ 450015 від 24.06.2024, Актів надання послуг №258 від 24.06.2024, № 290 від 29.06.2024 підтверджено надання Позивачем послуги по перевезенню лісопродукції Відповідачу з проміжного складу за Договором про надання послуг № 08-15/150 від 20.05.2024.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про належне виконання Відповідачем своїх зобов`язань перед Позивачем за умовами Договору про надання послуг № 08-15/150 від 20.05.2024.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю в розмірі 31 512, 00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 823,63 грн - 3% річних, 1 247,85 грн - інфляційні збитки, 4 924,51 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов`язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 конкретизувала правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначила, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати. Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг. Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат. Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22

Відповідачем заперечення щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат подано не було.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає 823,63 грн. - 3% річних; 1 247,85 грн. - інфляційні витрати.

Відповідно до пункту 5.2. Договору №08-15/150 від 20.05.2024р. у разі протермінованої оплати Послуг більше ніж на 3 банківських дня Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за фактично надані послуги за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

У постанові Верховного Суду від 20.08.2020 року в справі № 902/959/19 зазначено, що законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року в справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 року в справі № 903/962/17, від 07.06.2019 року в справі № 910/23911/16 та від 13.09.2019 року в справі № 902/669/18.

Отже, нарахування позивачем пені за період з 17.05.2025 року 17.11.2025 року є обґрунтованим.

За таких обставин, за обрахунком суду сума пені, що є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача у розмірі 4 924,51 грн.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» підлягають задоволенню повністю

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74,76, 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопостач Трейд» (02094, м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд.61; код ЄДРПОУ: 44870684) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вул. Шота Руставелі, буд. № 9а; код ЄДРПОУ 44768034) заборгованість в сумі 31 512, 00 грн. (Тридцять одна тисяча п`ятсот дванадцять гривень 00 копійок) - основного боргу, 823,63 грн (Вісімсот двадцять три гривні 63 копійки) - 3% річних, 1 247,85 грн (Одна тисяча двісті сорок сім гривень 85 копійок) - інфляційні збитки, 4 924,51 грн. (Чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні 51 копійка) - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопостач Трейд» (02094, м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд.61; код ЄДРПОУ: 44870684) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вул. Шота Руставелі, буд. № 9а; код ЄДРПОУ 44768034) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення виготовлено на підписано 15.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА