Ухвала суду № 138259381, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16.07.2026Справа № 910/8676/26

у складі суду - судді Погрібної С.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС - УКРАЇНА" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 6; код ЄДРПОУ: 31283997)

про визнання недійсним та скасування рішень позачергових загальних зборів учасників товариства та наглядової ради товариства, скасування реєстраційних дій, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю " АЛЬЯНС - УКРАЇНА" (далі - відповідач), в якій позивач просив:

- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-УКРАЇНА» від 12.12.2022, що оформлені протоколом №01-12/2022;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 13.12.2022 12:20:36, 1000741070023058355, Зміна установчих документів., Матвієнко М.Г. , Приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;

- визнати недійсними рішення, прийняті Наглядовою Радою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-УКРАЇНА» та оформлені протоколами № 01-03/2023 та № 02-03/2023 від 14.03.2023;

- скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС - УКРАЇНА» № 2-к від 14.03.2023 про звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «АЛЬЯНС-УКРАЇНА»;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.03.2023 15:01:51, 1000741070024058355, Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., Матвієнко М.Г., Приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;

- поновити ОСОБА_1 на посаді одноособового Виконавчого органу Товариства - Директора ТОВ «Альянс- Україна»;

- стягнути з ТОВ «Альянс-Україна» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2023 по 30.11.2025.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, між іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

В свою чергу, подана ОСОБА_1 позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, зокрема, суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розрахунок, наведений у позовній заяві, не є зрозумілим, т.я. сума у розрахунку зазначена у наступному вигляді: « 4'?062'?500,00 грн».

При цьому, у позовній заяві відсутня ціна позову та зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру, що не відповідає дійсності.

Тобто, позивачу необхідно надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, в якій вказати ціну позову, з урахуванням суми, яка стягується, а також належний розрахунок суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, який останній просить стягнути з відповідача.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що прохальна частина позовної заяви взагалі не містить суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, яку останній просить стягнути на свою користь.

Суд відзначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви та повинна викладатися чітко й безумовно.

Наявність чіткої визначеності змісту вимог, тобто конкретних дій іншої сторони, які становлять предмет спору, має на меті не тільки забезпечення ефективного судового захисту як механізму відновлення саме порушеного, а не будь-якого права, а також переслідує реалізацію інших принципів судочинства: змагальність, пропорційність тощо.

Не зазначення позивачем у позовній заяві змісту конкретних позовних вимог у відповідності до вимог чинного господарського процесуального законодавства, нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.

Також суд звертає увагу позивача, що позовна заява не містить: переліку доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність.

При цьому, за відсутності відповідного рахунку позивачу необхідно зазначити у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову в частині стягнення суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 2, 4, 7 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

У разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

В свою чергу, суд звертає увагу, що до позовної заяви не надано документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Крім того, до позовної заяви надані нечитабельні та неякісні копії додатків, зокрема: паспорт громадянина України ОСОБА_4 ; наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС - УКРАЇНА" № 2-к від 2019 року; протокол позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС - УКРАЇНА" № 01/12-2022 від 12.12.2022; наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС - УКРАЇНА" № 2-к від 14.03.2023.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів оплати судового збору, однак, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, а також відсутністю доходу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. При цьому статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до ст. 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, що є гарантією всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи. Порушення конституційних принципів правосуддя є неприпустимим, зокрема, й у питанні сплати судового збору.

У пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст. 76, 79 ГПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Згідно зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду (що міститься в постановах від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі № 160/6933/19) положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач надає індивідуальні відомості про застраховану особу (довідка ОК-5) за період з 1998 по 2023 роки щодо ОСОБА_1 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 09.06.2026 №2657-26-14493.

Суд зазначає, що із наданих позивачем відомостей та довідок не можливо встановити, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.

Позивач не надав виписок з банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , доказів наявності чи відсутності рухомого чи нерухомого майна позивача, відомостей про сімейний стан ОСОБА_1 , що має бути враховано при наданні оцінки майновому стану позивача під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Суду не надано доказів, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору та не відображають відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

Також суд звертає увагу, що позивач скористався своїм правом на правничу допомогу та уклав договір з адвокатом, доказів, що останні скористалися своїм правом на отримання безоплатної правничої допомоги, матеріали справи не містять, що в певній мірі дає підстави стверджувати, що позивач має грошові кошти для оплати судових витрат, в тому числі і судового збору.

Під час розгляду клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З урахуванням викладеного, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Як встановлено статтею 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву подано в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору може бути застосовано понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач заявляє сім вимог, а саме:

1. Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-УКРАЇНА» від 12.12.2022, що оформлені протоколом №01-12/2022;

2. Скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 13.12.2022 12:20:36, 1000741070023058355, Зміна установчих документів., Матвієнко М.Г. , Приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;

3. Визнати недійсними рішення, прийняті Наглядовою Радою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-УКРАЇНА» та оформлені протоколами № 01-03/2023 та № 02-03/2023 від 14.03.2023;

4. Скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС - УКРАЇНА» № 2-к від 14.03.2023 про звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «АЛЬЯНС-УКРАЇНА»;

5. Скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.03.2023 15:01:51, 1000741070024058355, Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., Матвієнко М.Г., Приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;

6. Поновити ОСОБА_1 на посаді одноособового Виконавчого органу Товариства - Директора ТОВ «Альянс- Україна»;

7. Стягнути з ТОВ «Альянс-Україна» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2023 по 30.11.2025.

При цьому, в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про його поновлення на посаді одноособового Виконавчого органу Товариства - директора ТОВ «Альянс- Україна».

Суд відхиляє доводи позивача, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» поширюється на вимоги позивача про скасування наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС - УКРАЇНА» № 2-к від 14.03.2023 про звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «АЛЬЯНС-УКРАЇНА» та стягнення з ТОВ «Альянс-Україна» середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 15.03.2023 по 30.11.2025.

Таким чином, із наведеного вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом, який містить п`ять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, за п`ять вимог немайнового характеру позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 13312 грн (3328 грн * 5* 0,8 = 13312 грн).

В свою чергу, у суду відсутня можливість розрахувати суму судового збору, яка підлягала сплаті, за вимогу майнового характеру, оскільки, як вже було зазначено вище, позивачем не зазначена ціна позову; позов не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; прохальна частина позовної заяви не містить суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 15.03.2023 по 30.11.2025.

Відповідно до пункту 1 статті 174 ГПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення зазначених судом недоліків у позовній заяві позивачу необхідно подати до суду:

- належним чином оформлену у відповідності до ст.ст. 162, 164 ГПК України, позовну заяву, в якій зазначити: обґрунтований розрахунку сум, що стягуються; ціну позову; конкретно визначену суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, яку позивач просить стягнути з відповідача; перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність (за відсутності рахунку позивачу необхідно зазначити у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову в частині стягнення суми середньомісячного заробітку);

- читабельні та належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, у належній якості;

- документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг;

- докази сплати судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 13312 грн;

- докази сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру, з урахуванням вищенаведених висновків суду та ціни позову.

Підсумовуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 174, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду, інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню (статті 235, 255 ГПК України).

Ухвала підписана 16.07.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА