Рішення № 138259314, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/5691/25Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про ухвалення додаткового рішення

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС

до Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія

про стягнення 27475,18 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про стягнення 27475,18 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи, не відшкодував позивачу в повному обсязі шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС відмовлено повністю.

26.06.2026 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/5691/25 до розгляду без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із матеріалів справи слідує, що 15.07.2024 між відповідачем, як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Ентропія права» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 1/07-2024.

Згідно з пунктом 4.3 договору для визначення розміру гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 2.1.1-п. 2.1.9 цим договором, сторонами складаються акти про надання правової (правничої) допомоги.

27.05.2025 сторонами підписано акт про надання правової (правничої) допомоги № 240 із рахунком-фактурою № 241, за яким вартість правових (правничих) послуг становить 8000 грн.

На підтвердження здійснення оплати за надані за договором № 1/07-2024 послуги відповідачем долучено копію платіжної інструкції від 27.05.2025 № 162229855 на суму 8000 грн.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповіді на відзив позивач просив відмовити в покладенні на позивача витрат відповідача на правову допомогу.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Також, судом прийняті до уваги заперечення позивача, складність та об`єм справи, кількість та обсяг підготовлених адвокатом відповідача процесуальних документів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката до 3000 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 240, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Дата підписання: 16.07.2026 року.

Суддя К.В. Полякова