Ухвала суду № 138259137, 16.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"16" липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/772/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (вх. №02.3.1-05/823/26 від 15.07.2026 р.)

про забезпечення позову до подання позову

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс"

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експедиція Дешко"

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Авто М"

Третя особа - Приватний виконавець Лукеча Олександр Васильович

Суддя Ремецькі О.Ф.

Представники: без повідомлення учасників справи

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою (вх. №02.3.1-05/823/26 від 15.07.2026 р.) про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ АВТО М» (код ЄДРПОУ 45557590), а саме автомобілі зазначені заявником.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 головуючим суддею для розгляду справи №907/772/26 визначено суддю Ремецькі О.Ф.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно частини 1 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що у поданій заяві заявником не вказано предмет майбутнього позову та як наслідок відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування заявника, щодо неможливості звернення стягнення на майно по мировій угоді стосується окремого провадження.

Крім того у поданій заяві відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Натомість твердження заявника про відсутні підстави для задоволення зустрічного забезпечення належним чином не обґрунтовані.

Частиною 7 ст. 140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3 328,00 гривні.

Одночасно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлює, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Проте, заявником, в порушення вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України, не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку одержувач зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.

Відповідно до пункту 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Згідно з пунктом 40 Інструкції Платіжна інструкція, крім обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/ прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.

З додатку до Інструкції "Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі" вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог розділу IV Інструкції.

Пунктом 41. Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.12.2020 року у справі №2/118).

Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua) в розділі судовий збір зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду Закарпатської області та приклад заповнення графи Призначення платежу в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до Господарського суду Закарпатської області заявником до заяви додано квитанцію № №1Е79-К3ВL-M42E від 12.07.2026 р., в графі призначення платежу якої зазначено: « 101 03584071; Судовий збір, за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС», Господарський суд Закарпатської області».

Отже зазначена платіжна інструкція за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання, до господарського суду саме позову, а не за подання до Господарського суду заявником заяви про забезпечення позову.

Таким чином, квитанція № №1Е79-К3ВL-M42E від 12.07.2026 р., про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись ст. 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (вх. №02.3.1-05/823/26 від 15.07.2026 р.) про забезпечення позову до подання позову - повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.07.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі