Рішення № 138258907, 03.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2026 року Справа № 903/1012/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Купріянчука Романа Валерійовича

про стягнення 125 941,72 грн,

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Сосновська Ю.П.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Борзов Я.Є.

в с т а н о в и в:

30.10.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи - підприємця Купріянчука Романа Валерійовича про стягнення заборгованості за договором № 485184-КС-001 про надання кредиту від 01.01.2024 у розмірі 125 941,72 грн, з яких: 29 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту,95 591,72 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4 350,00 грн - сума прострочених платежів за комісією та судових витрат. Розгляд справи просить здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 04.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач надав суду відповідь на відзив на звернувся до суду з клопотанням, в якому просить витребувати у АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ: 14360570, місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, що підтверджує чи спростовує факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 та відкриття відповідного банківського рахунку;- письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та по батькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_1 ;- виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 01.01.2024 по 06.01.2024.

Ухвалою від 05.01.2026 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/1012/25 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 12 лютого 2026 року на 12:00 год. Витребувано у АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ: 14360570, місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, що підтверджує чи спростовує факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 та відкриття відповідного банківського рахунку;

- письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та по батькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_1 ;

- виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 01.01.2024 по 06.01.2024.

10.02.2026 на адресу суду від АТ КБ "Приватбанк"на виконання вимог ухвали суду від 05.01.2026 надійшли письмові докази.

Суд протокольною ухвалою від 12.02.2026 , закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.03.2026 о 10 год 00 хв

18.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання, у якому зокрема просить позивача на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України надати для дослідження під час судового розгляду оригінали електронних доказів, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: електронний варіант письмового доказу (електронні примірники документів з обов`язковими реквізитами та електронними підписами): - кредитний договір 485184-КС-001 від 01.01.2024, відповідної пропозиції (оферти) та підтвердження її прийняття (акцепт) з використанням одноразового ідентифікатора.

Ухвалою суду від 28.04.2026 повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" оригінали електронних доказів, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: електронний варіант письмового доказу (електронні примірники документів з обов`язковими реквізитами та електронними підписами): - кредитний договір 485184-КС-001 від 01.01.2024, відповідної пропозиції (оферти) та підтвердження її прийняття (акцепт) з використанням одноразового ідентифікатора. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" надати зазначені оригінали електронних доказів шляхом завантаження до системи "Електронний суд". Розгляд справи по суті відкладено на 19.05.2026

18.05.2026 на адресу суду надійшли від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

19.05.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладеня розгляду справи на іншу дату та час.

Ухвалою суду від 19.05.2026 розгляд справи по суті відкладено на 02.06.2026

Представники сторін в судове засідання 02.06.2026 не з`явилися, водночас належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

29.05.2026 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

Ухвалою суду від 29.05.2026 розгляд справи по суті відкладено на 23.06.2026 на 11:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2026 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що довідка ТОВ «ПРОФІТГІД» про здійснення переказу містить всю інформацію для верифікації власника вказаних коштів , зокрема номер рахунку, який належить ТОВ «Бізнес Позика», що має доводи кредитора на підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2026 просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Додатково зазначив, що позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно- телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу - ФОП Купріянчуку Р.В.

В судовому засіданні 23.06.2026 оголошено перерву на стадії прийняття рішення до 30.06.2026 до 09:45 год.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,-

встановив:

01.01.2024 між ТОВ "Бізнес Позика" і ФОП Купріянчуком Р.В. укладено Кредитний Договір № 485184-КС-001 (далі - Договір). Зазначений Кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію."

Відповідно до п. 1. Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 29 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Строк кредиту: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14918207, фіксована. Комісія за надання Кредиту:4 350,00 грн. Термін дії Договору до 17.06.2024. Орієнтована загальна вартість Кредиту становить 75 360,00 грн.

Як зазначає позивач, п. 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче. Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 Договору.

ТОВ "Бізнес Позика" зазначає, що ним як кредитодавецем свої зобов`язання відповідно умов Кредитного договору виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредитні кошти в розмірі 29 000 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання відповідно до умов Кредитного договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти розмірі 29 000,00 грн. Однак, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, свої зобов`язання належним чином не виконав

Станом на 29.10.2025 (день подання позовної заяви) заборгованість відповідача перед позивачем складає 125 941,72 грн, з яких: 29 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту,95 591,72 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4 350,00 грн - сума прострочених платежів за комісією

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

В силу вимог ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За Законом України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (ст. 3 Закону).

У ч. 3 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

За ч. 4, 6 наведеної норми пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, Фінансовий кредит), затвердженого Постановою НБУ від 03.11.2021 № 113, як спеціального правового акта, чинного на дату укладення Договору, договір, що укладається у вигляді електронного документа, підписується сторонами в порядку, визначеному законодавством України. Примірник такого договору споживача повинен містити кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.

Кожен примірник договору, що укладається у вигляді електронного документа, повинен містити: 1) електронні підписи сторін договору з урахуванням вимог законодавства України;2) дату та час його укладення; 3) адресу вебсайту кредитодавця в шаблоні [URL доменне ім`я вебсайту] або назву мобільного застосунку мовою, якою такий застосунок представлений в онлайн-магазинах застосунків App Store, Google Play та інших, з використанням якого укладено договір;4) відомості про: технологію (порядок) його укладення; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу;5) узгоджений сторонами спосіб надсилання (повторного надсилання) підписаного договору споживачу; 6) умови виготовлення та отримання засвідчених копій договору на папері з електронного документа.

Примірник договору, а також додатки до нього (за наявності), укладені у вигляді електронного документа, надсилаються споживачу одразу після його підписання, але до початку надання йому фінансової послуги.

Електронна версія договору повинна бути в форматі, який відображається на екранах різних технічних засобів телекомунікацій зі збереженням цілісності (зміст тексту договору не втрачено і не змінено з моменту його укладення) та читабельності.

Відповідно до ст. 12 того ж Закону перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Статтею 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачає, що суб`єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у Формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При зберіганні електронних документів обов`язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Позивач зазначив, що ФОП Купріянчук Р.В. використовуючи номер телефону ( НОМЕР_2 ), ідентифікувавшись через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС UA-1410), надала необхідну інформацію для формування належної пропозиції Клієнту.

Згідно зі ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Окрім того, ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок сплати процентів, встановлених договором. Ніяких винятків для онлайн договорів законодавство не містить.

Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролонгація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов`язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах кредиту для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності та повністю приймає умови Кредитного Договору, підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі № 910/5226/17.

Позивач не надав оригіналу Кредитного договору № 485184-КС-001 від 01.01.2024 підписаного обома сторонами у розумінні договору, що укладається у вигляді електронного документа, що містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.

Суд зазначає, що за відсутності оригіналу кредитного договору не можна встановити достовірно, чи був взагалі він укладений, в якій формі, які його умови, у тому числі розміри процентної ставки, строк кредитування та загальна вартість кредиту.

В матеріалах справи відсутній погоджений та підписаний позичальником графік платежів, а сформований позивачем розрахунок заборгованості за кредитом у гривні не дає змогу пересвідчитися у відповідності поданих нарахувань умовам саме кредитного договору 485184-КС-001 від 01.01.2024 зважаючи на відсутність його у матеріалах справи.

Суд наголошує, що у позовній заяві ТОВ "Бізнес Позика", як на підставу виникнення заборгованості посилається на зміст кредитного договору №485184-КС-001 від 01.01.2024 та зазначає, що договір разом із Правилами надання коштів у кредит фізичним особам - підприємцям, затв. 27.06.2022, складають єдиний договір, у якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений

Водночас, оригіналів електронних доказів на підтвердження викладених у позові обставин укладення ТОВ "БІЗПОЗИКА" та ФОП Купріянчук Р.В. договору про надання кредиту № 485184-КС-001 від 01.01.2024, зокрема щодо виконання сторонами дій, вказаних у візуальній формі послідовності дій клієнта Позивач не надав.

Крім того, пропозиція, акцепт та кредитний договір, як документи у форматі pdf, як і візуальна форма послідовності дій клієнта, в розірізі зазначених вище процесуальних норм стосовно достовірності доказів, оскільки не несуть в собі безсумнівну правдивість таких даних та не слугують тією інформацією, яка може встановлювати об`єктивну істинність обставин вчинення надіслання відповідачу ідентифікатора для реєстрації/входу в систему та для акцептування пропозиції укласти договір; не свідчать про безпосередній зв`язок між цими обставинами та зазначеними у відповідних формах відомостями, позаяк сама по собі форма представлення позивачем кредитного договору - документ у форматі pdf, як і відскановане зображення у форматі pdf візуальної форми послідовності дій клієнта є такими, що не дозволяють суду перевірити порядок та встановити обставини створення таких документів за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини вчинення сторонами тих чи інших дій.

Належність доказів - спроможність фактичних даних документа містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування та свідчити про наявність об`єктивного зв`язку між змістом доказів (відомостей, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання, тоді як за відсутності демонстрації позивачем місця збереження електронних даних та інформації про вчиненні в системі дії не можливо встановити будь-який зв`язок між вказаними позивачем обставинами та діями, у тому числі створеній позивачем односторонньо візуальній формі послідовності дій.

За умовами наявних у справі у паперовій формі копій електронного кредитного договору з доповненнями - кредитор надає позичальнику грошові кошти, тому відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України він зобов`язаний довести належними бухгалтерськими документами: виписками з банківського рахунку, відповідним меморіальним ордером тощо, що він перерахував обумовлені договором грошові кошти позичальнику.

Лише у разі доведення факту укладення договору кредиту у електронній формі та виконання кредитором свого обов`язку перерахувати кредитні кошти позичальнику згідно умов договору - у позичальника з`являється процесуальний обв`язок спростування цих обставин. Інший підхід до розподілу тягаря доказування (відповідно до концепції «негативного доказу»), порушує принцип змагальності, який передбачений у нормі 12 ЦПК України. Розрахунок заборгованості, складений позивачем (первісним кредитором), є не документом первинного бухгалтерського обліку, а - одностороннім арифметичним розрахунком сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій позивача (первісного кредитора).

Такий висновок щодо недостатності такого доказу для підтвердження наявності та розміру заборгованості був висловлений у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Пунктом 52 Розділу 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року передбачено, що первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, зазначених у пункті 51 Розділу 3, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Крім того, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (див. з цього приводу правові висновки, які були висловлені у постанові КЦС ВС від 02 грудня 2020 року у аналогічній процесуальній ситуації у справі № 161/5267/20 (провадження № 61-14015св20), які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України також є застосованими у даній справі).

Таким чином, виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, - у разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів. Таку правову позицію було висловлено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 року в справі №752/9423/15- ц, від 16.09.2020 року в справі №200/5647/18.

З наданої суду позивачем інформації щодо здійснення переказу грошових коштів, яке сформоване ТОВ «ПРОФІТГІД» не містить даних про перерахування з банківського рахунку кредитора на рахунок позичальника кредитних коштів, яка передбачена для відповідних бухгалтерських документів, якими підтверджується відповідна платіжна операція.

У відповідності до ст. 73, ч. 4 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 76,77, 86 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку, враховуючи, що про укладання в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами діючого законодавства України з усіма належними реквізитами для ідентифікації та визначення істотних умов договору, фінансова установа повинна мати беззаперечні належні докази, суд вважає за неможливе застосовувати у спорі між сторонами норму ст. 79 ГПК України про вірогідність доказів.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, передбачені ст. 129 ГПК України, підстави покладення витрат по сплаті судового збору на відповідача відсутні.

Керуючись ст. 74, 76-79, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

в позові - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

13.07.2026

Суддя Микола ШУМ